справа № 208/9821/21
№ провадження 1-кп/208/278/22
Іменем України
16 лютого 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
у відкритому підготовчому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12021041160000721 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 366-3 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту, згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_4 , будучи звільнена з посади спеціаліста служби охорони державної таємниці ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно наказу № 55 «ДС» від 30.09.2020 року, будучи суб'єктом декларування згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення вимог антикорупційного законодавства, а саме абзацу другого, частини другої, статті 45 Закону, не маючи жодних поважних причин, після припинення діяльності не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за минулий рік, за наступних обставин.
ОСОБА_4 відповідно до наказу військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 № 95 від 01.07.2015 року, призначена на посаду спеціаліста 1 категорії відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 , з присвоєнням 15 (п'ятнадцятого) рангу, державного службовця.
01.07.2015 року ОСОБА_4 , згідно ст. 36 Закону України «Про державну службу» прийняла присягу державного службовця.
У подальшому, згідно наказу військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_4 № 4 від 03.01.2019 року, ОСОБА_4 , вважається такою що приступила до виконання службових обов'язків працівників Збройних сил України ІНФОРМАЦІЯ_5 , які призначені на посаду відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 (по особовому складу) № 1-ДС від 29.12.2018 року, на посаді спеціаліста служби охорони державної таємниці ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до наказу № 86-ДС від 04.10.2019 року, ОСОБА_4 , спеціалісту служби охорони державної таємниці ІНФОРМАЦІЯ_2 присвоєно 8 (восьмий) ранг державного службовця.
Згідно ч.1 ст. 8 п Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов'язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
ОСОБА_4 , є державним службовцем та згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону є суб'єктом декларування, на якого поширюється дія Закону.
01.07.2020 року ознайомлена з вимогами й обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України, у тому числі з Закону України «Про запобігання корупції» та своїм підписом засвідчила, що зобов'язується їх дотримуватися.
Згідно наказу № 55-ДС від 30.09.2020 року, ОСОБА_4 звільнена з посади спеціаліста служби охорони державної таємниці ІНФОРМАЦІЯ_2 , за власним бажанням, відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України, пункту 1 статті 86 Закону України «Про державну службу».
ОСОБА_4 , діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язковість подання декларації, відповідно до частини другої статті 45 Закону, не маючи жодних поважних причин, після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави не подала в установленому законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за минулий 2020 рік, за формою, що визначена Національним агентством.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089 (зі змінами), декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб'єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов'язок подання такої декларації.
Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держав або місцевого самоврядування», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, затвердженого форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною першою Правил заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування, шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб'єкта декларування у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_4 , зобов'язана була до 01.04.2021 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті Національного агентства в Реєстрі.
Проте, станом на 19.11.2021 ОСОБА_4 , як суб'єкт декларування, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, не подала.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковані досудовим слідством за ст. 366-3 КК України, як умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції»
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненому визнала повністю, подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям. Зазначила, що декларацію за типом «після звільнення» вона подала 22.11.2021 року. Пояснила, що зазначені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності. Щиро розкаюється у вчиненому. Вона раніше не судима, вчинила злочин вперше, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, вчинений нею злочин є нетяжким. Не реабілітуючий характер звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України, їй роз'яснено.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_6 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України. Злочин, передбачений ст. 366-3 КК України є нетяжким, на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення визначався законодавством як кримінальний проступок. Обвинувачена визнає свою провину, декларацію подала до направлення справи до суду. Діями обвинуваченої не завдано матеріальної шкоди. Під час проведення досудового слідства ОСОБА_6 активно сприяла розкриттю злочину.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям підлягає задоволенню.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 щиро розкаялася, визнала себе винною, збитки кримінальним правопорушенням не завдано.
Частиною 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п.2 ч.3 ст. 314, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право звільнити особу від кримінальної відповідальності, закривши провадження у справі відповідною ухвалою.
Відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 45 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією (ст. 366-2, 366-3 КК України)…, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно Примітки до ст. 45 КК України, кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 КК України.
Стаття 366-3 КК України віднесена до пов'язаних з корупцією на підставі Закону України від 29 червня 2021 року № 1576-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який набрав чинності 21 липня 2021 року.
З врахуванням положень ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, суд застосовує закон, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, тобто в редакції, яка діяла до прийняття Закону України від 29 червня 2021 року № 1576-IX.
За редакцію ст. 366-3 КК України, яка діяла на час вчинення, дане кримінальне правопорушення відносилось відповідно до ст. 12 КК України до кримінального проступку, оскільки санкція частини ст. 366-3 КК України передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
За чинною редакцію статті 366-3 КК України передбачено більш суворе показання у виді штрафу від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тобто даний злочин вже належить до нетяжких злочинів в розумінні чинної редакції статті 12 КК України, що виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям при їх вчиненні.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. При цьому, згідно з ч.2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Кримінальне правопорушення Полікарповою вчинено 01.04.2021 року.
Зважаючи на викладене, чинна редакція закону про кримінальну відповідальність посилює кримінальну відповідальність та погіршує становище обвинуваченої в даному випадку, а тому вона не має зворотної дії в часі.
Суд вирішуючи дане клопотання керується редакцію закону, що була чинна на час вчинення кримінального правопорушення.
При розгляду клопотання, судом встановлено, що ОСОБА_6 вперше вчинила кримінальний проступок передбачений ст. 366-3 КК України, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, 22.11.2021 року подала відповідну декларацію, матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не заподіяно.
Суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні підстави, передбачені ст. 45 КК України, для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 366-3 КК України.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. При цьому, частиною 8 цієї статті передбачено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Враховуючи, що в судовому засіданні встановлені всі підстави, передбачені ст. 45 КК України для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої, суд вважає за можливе звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 45, ст. 366-3 КК України, ст. 284-286, 288, 314 КПК України суд, -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям.
Кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12021041160000721 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1