28.02.2022 р. Справа№ 914/501/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Фартушка Т.Б.
розглянув матеріали позовної заяви:
за позовом: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗПРОМПОСТАЧ», м.Київ;
до Відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ КОНТРАКТ», Львівська обл., м.Львів;
про: стягнення заборгованості
ціна позову: 16715684,24грн.
23.02.2022р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗПРОМПОСТАЧ» від 18.02.2022р. вих.№06 (вх.№567) за позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ КОНТРАКТ» про стягнення заборгованості; ціна позову: 16715684,24грн., в тому числі 14292125грн. основного боргу, 550003,50грн. 3% річних, 1873555,74грн. інфляційних втрат.
Підставами позовних вимог Позивач визначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з поставки за Договором купівлі-продажу природного газу від 13.10.2020р. №1331/10-20 та Договором купівлі-продажу природного газу від 15.10.2020р. №15/10-20.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для її повернення на підставі ст.174 ГПК України, зважаючи на наступне.
Згідно п.2 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст.173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, у зазначеній нормі процесуального права визначено право позивача об'єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Отже, процесуальний закон допускає об'єднання декількох позовних вимог в одній позовній заяві, однак такі вимоги повинні відповідати певним умовам (альтернативно):
- пов'язаність між собою підставою виникнення, (варто звернути увагу, що законодавцем застосовується термін “підстава” в однині), або
- пов'язаність між собою поданими доказами.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Однак, порушенням правил об'єднання вимог є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Аналогічна правова позиція про застосування норм процесуального права у такий спосіб викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.
Підставою заявлення Позивачем позову є неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань, які виникли з двох різних договорів, які укладено між Сторонами, зокрема:
- Договір купівлі-продажу природного газу від 13.10.2020р. №1331/10-20;
- Договір купівлі-продажу природного газу від 15.10.2020р. №15/10-20.
Судом встановлено, що поданий Позивачем позов обґрунтовується порушенням умов двох Договорів (цивільно-правових зобов'язань), тобто двох різних юридичних фактів, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Кожен з Договорів містить різні умови щодо кількості газу, який повинен був бути поставлений за кожним з Договорів. У п.2.1. Договору від 13.10.2020р. №1331/10-20 зазначено, що кількість газу за даним Договором складає 700тис м куб. У п.2.1. Договору від 15.10.2020р. №15/10-20 зазначено, що кількість газу за даним Договором складає 2млн. м куб.
Кожен з Договорів містить різні умови (строки та обсяги) передачі газу. У пунктах 6.3. Договорів від 13.10.2020р. №1331/10-20 та від 15.10.2020р. №15/10-20 зазначено: Продавець подає до Оператора ГТС номінацію через Інформаційну платформу оператора з повним обсягом газу (та підписує всі необхідні для цього документи), що підлягає передачі Покупцю згідно даного Договору за наступним графіком: (для Договору від 13.10.2020р. №1331/10-20: - з 15-го жовтня по 29-те жовтня 2020 року обсяг щодобової передачі природного газу через Торгові Сповіщення складає 41000м куб.; - 30-го жовтня 2020 року обсяг добової передачі природного газу через Торгові Сповіщення складає 44000 м куб.; - 31-го жовтня 2020 року обсяг добової передачі природного газу через Торгові Сповіщення складає 31000 м куб.); (для Договору від 15.10.2020р. №15/10-20: - з 16-го жовтня по 31-те жовтня 2020 року обсяг добової передачі природного газу через Торгові Сповіщення складає 125 м куб.).
Крім цього різною є і зазначена в них ціна товару. У п.4.1. Договору від 13.10.2020р. №1331/10-20 зазначено: ціна за 1000 кубічних метрів природного газу складає 4854,17грн., крім того ПДВ (20%) 970,83грн.; разом 5825грн. У п.4.1. Договору від 15.10.2020р. №15/10-20 зазначено: ціна за 1000 кубічних метрів природного газу складає 4875,00грн., крім того ПДВ (20%) 975,00грн.; разом 5850грн.
Відповідно й докази, якими Позивач підтверджує умови щодо кількості газу, що повинен був бути поставлений за кожним з Договорів, умови (строки та обсяги) передачі газу, ціна товару (газу), є різними.
З врахуванням вищенаведеного, в тому числі висновків суду щодо того, що вказані два Договори не є ідентичними за умовами щодо кількості газу, що повинен був бути поставлений за кожним з Договорів, умовами (строки та обсяги) передачі газу, ціною товару (газу) суд приходить до висновку, що в позовній заяві об'єднано вимоги, які виникли з двох різних підстав, що не відповідає першій з наведених вище умов, визначених ч.1 ст. 173 ГПК України (не одна підстава виникнення).
Враховуючи зміст позовних вимог до предмету доказування входить коло обставин, які підтверджують правову позицію Позивача. Такими обставинами у справі про стягнення є, зокрема, виникнення обов'язку щодо поставки газу (дат, обсягів, ціни) Відповідачем, а також порушення такого обов'язку цією стороною.
Позивач зазначає, що на виконання Договору від 13.10.2020р. №1331/10-20 ним здійснено оплату в розмірі 4077500грн., що підтверджує платіжним дорученням від 13.10.2020р. №4712 на суму 4077500грн. На виконання Договору від 15.10.2020р. №15/10-20 ним здійснено оплату в розмірі 11700000грн., що підтверджує платіжним дорученням від 15.10.2020р. №4727 на суму 5700000грн. та платіжним дорученням від 15.10.2020р. №4728 на суму 6000000грн. Відтак, різними є докази, якими Позивач обґрунтовує здійснення оплати за кожним з Договорів.
Крім того, Позивач зазначає, що на виконання умов Договору від 13.10.2020р. №1331/10-20 Відповідачем поставлено газ згідно Актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) №156 від 31.10.2020р. та №190 від 30.11.2020р.; на виконання ж Договору від 15.10.2020р. №15/10-20 Відповідачем поставок не здійснено. Відповідно, різні докази за кожним з Договорів щодо наявності чи відсутності виконання таких з боку Відповідача.
Суд також зазначає, що Позивачем додано до позовної заяви єдині розрахунки заборгованості зі сплати 3% річних та інфляційних нарахувань, а не по кожному Договору окремо, а відтак, у суду відсутня можливість їх об'єктивно досліджувати.
Суд також зазначає, що Позивач не визначає розміру позовних вимог по кожному із двох Договорів, відтак, не обгрунтовує які саме вимоги об'єднує.
Отже, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів за порушення зобов'язань, які виникли з двох різних договорів, обґрунтовує свої вимоги різними доказами, які не пов'язані між собою.
Також, суд зазначає, що Позивачем не обґрунтовано, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кожним з двох Договорів є основною і похідною вимогами, оскільки задоволення жодної із цих вимог не залежить від задоволення іншої позовної вимоги.
Таким, чином, заявлені Позивачем позовні вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення, поданими доказами і не є похідними один від одного.
За даних обставин, сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін за кожним із укладених правочинів та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки, за вказаних обставин, заявлення позовних вимог, які виникли з різних підстав та підтверджені різними доказами, вимагає дослідження дійсних правовідносин між сторонами, а відтак, великої кількості вищезазначених доказів, що перешкоджатиме з'ясуванню обставин справи в рамках одного провадження та суттєво утруднить вирішення спору по суті у встановлені ст.195 ГПК України строки, фактично суд буде вимушений розглянути два окремі спори.
Окрім цього, суд зазначає, що оскільки фактично Позивачем заявлено вимоги про стягнення по двох окремих договорах, то судом має бути надана правова оцінка виконання сторонами кожного договору окремо, правовідносин сторін по кожному з двох договорів, з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, в тому числі шляхом дослідження доводів щодо кількості газу, що повинен був бути поставлений за кожним з Договорів, умов (строків та обсягів) передачі газу, ціни товару (газу), здійснення Позивачем оплат за кожним з Договорів, здійснення Відповідачем поставок за кожним з Договорів відтак і сумісний розгляд об'єднаних Позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Оскільки Позивачем, усупереч нормі ч.1 ст.173 Господарського процесуального кодексу України, у Позовній заяві об'єднано декілька вимог, не пов'язаних між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, не є основними та похідними, тому, згідно з нормою п.2 ч.5 ст.174 ГПК України, наявні підстави для повернення позову.
Також суд зазначає, що частина шоста статті 173 ГПК України передбачає можливість роз'єднання позовних вимог, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Оскільки зазначені вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, беручи до уваги здійсненя Позивачем спільних розрахунків не тільки основного боргу за кожним з двох Договорів, але й розрахунків заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, то позовні не можуть вважатися однорідними, а відтак норми статті 173 ГПК України в даному випадку не можуть бути застосовані, позовні вимоги не можуть бути роз'єднані.
При цьому, суд не вправі самостійно здійснювати розрахунки позовних вимог по кожному з Договорів.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одній позовній заяві, оскільки вимоги по кожному із договорів стосується різних правочинів та підтверджується різними доказами, не є основними та похідними, не є однорідними, не можуть бути роз'єднані судом, а відтак, позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗПРОМПОСТАЧ» від 18.02.2022р. вих.№06 (вх.№567 від 23.02.2022р.) і додані до неї документи підлягають поверненню на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України у зв'язку із порушенням правил об'єднання позовних вимог.
При цьому суд звертає увагу Позивача, що відповідно до ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Відповідно до вищенаведеного та керуючись ст.ст.12, 20, 60, 162, 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗПРОМПОСТАЧ» від 18.02.2022р. вих.№06 (вх.№567 від 23.02.2022р.) і додані до неї документи повернути.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: Позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗПРОМПОСТАЧ» від 18.02.2022р. вих.№06 (вх.№567 від 23.02.2022р.) з доданими документами та поштовим конвертом на 67 аркушах.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Суддя Фартушок Т.Б.