ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 лютого 2022 року м. Київ № 640/2054/22
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Київського апеляційного суду про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Державної судової адміністрації України (далі також - ДСА України, відповідач-1), Київського апеляційного суду (далі також - відповідач-2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення належного фінансування фонду заробітної плати Київського апеляційного суду та дії щодо обмеження нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 01 серпня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
стягнути з ДСА України на користь позивача 110 200,19 грн. суддівської винагороди в частині суми обмеження, встановленого ч. 1 статті 29 Закону України «Про державний бюджет України па 2020 рік» за період з 01 серпня 2020 року по 27 серпня 2020 року за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів па користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Крім того, ухвалою суду від 18 січня 2022 року, зокрема, запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
ДСА України надано відзив на позовну заяву, в якому вона просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, а також заяву із запереченнями проти розгляду справи №640/2054/22 за правилами спрощеного позовного провадження.
Вирішуючи подану відповідачем заяву, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (ч. 4 статті 257 КАС України.)
Предметом розгляду даної справи є бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення належного фінансування фонду заробітної плати Київського апеляційного суду та дії щодо обмеження нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 01 серпня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням статті 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік». Тобто, дана справа не належить до переліку, визначеного ч. 4 статті 257 КАС України. Так само, враховуючи предмет і підстави позову, вона не належить до справ незначної складності.
При цьому, необхідно враховувати, що відсутність категорії справ, до якої належить дана справа, у переліку справ незначної складності, що визначений ч. 6 статті 12 КАС України, не свідчить про неможливість розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, а лише вказує, в контексті вирішення питання про порядок розгляду справи, на неможливість застосування при її розгляді вимог статті 263 КАС України, яка визначає особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності.
Враховуючи викладене, оскільки, як вже зазначалось, дана справа не належить до переліку, визначеного ч. 4 статті 257 КАС України, суд, керуючись вимогами ч. 2 статті 257 КАС України, дійшов висновку про доцільність розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Додатково суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 14, № 17, ст. 664, № 27, ст. 1442, № 31, ст. 1786, № 35, ст. 2100, № 38, ст. 2283) - із змінами, установлено до 31 березня 2022 року на всій території України карантин.
Рада суддів України листом від 16 березня 2020 року № 9рс-186/20 запропонувала з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворюваннях та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб встановити особливий режим роботи судів України, у тому числі, по можливості здійснювати розгляд справи без участі сторін, в порядку письмового провадження.
Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 260 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про розгляд адміністративної справи № 640/2054/22 за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Згідно з ч. 2 статті 256 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.В. Вовк