ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
21 лютого 2022 року м. Київ № 640/2040/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали Головного управління МВС України в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, -
Головне управління МВС України в Київській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 65467062 від 04.10.2021 про закінчення виконавчого провадження, яка винесена державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А.;
- зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. поновити виконавче провадження № 65467062 у справі № 640/13212/19 за позовом ГУМВС України в Київській області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Гетьманський Бровари», про визнання протиправними дій, визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 18.01.2022 позовну заяву Головного управління МВС України в Київській області залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску, документа про сплату судового збору в сумі 2481,00 грн та копії звернення від 17.12.2021 № 1501.
З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 07.02.2022 зазначена ухвала суду надійшла на адресу позивача.
17.02.2022 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2022.
Так, на підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку на звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що Головним управлінням було подано заяву до начальника відповідного органу ДВС з проханням скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, однак листом від 22.12.2022 № 127731/158910-26-21/20.1 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено. Вказаний лист було отримано позивачем 05.01.2022, і в подальшому 12.01.2022 Головне управління звернулось із даною позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва. Оскільки відлік строків для звернення до суду розпочинається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про таке порушення своїх прав, позивач просить суд поновити строк на подання позовної заяви.
Вивчивши заяву позивача, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебував виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2021 № 640/13212/19, у якому стягувачем виступала Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Київській області.
Позивач, серед іншого, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача ВП № 65467062 від 04.10.2021 про закінчення виконавчого провадження, проте, як вбачається з відмітки відділу поштового зв'язку на конверті, в якому до суду надійшла позовна заява, позивач звернувся до суду 12.01.2022.
При цьому, у клопотанні про поновлення процесуального строку на звернення до суду позивач зазначив, що стягувач чи боржник мають право подати скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову в здійсненні вказаних дій, посилаючись при цьому на статтю 85 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд звертає увагу позивача, що вказана правова норма взагалі відсутня в Законі України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Таким чином, частина третя надає альтернативу та визначає, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені і до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
При цьому, частиною п'ятою статті 74 наведеного Закону встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як уже зазначалось, позивач оскаржує постанову відповідача про закінчення виконавчого провадження ВП № 65467062 від 04.10.2021.
Вказану постанову позивач отримав 13.10.2021 та зареєстрована у останнього за вх. № 641 ЛК від 13.10.2021, про що зазначено самим позивачем у заяві від 17.12.2021 № 1501.
Таким чином, звертаючись із заявою від 17.12.2021 № 1501 на адресу начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порядку, встановленому статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", позивачем вже було пропущено встановлений законом десятиденний строк для оскарження рішення.
Таким чином, підстави, зазначені в обґрунтування строку звернення до суду, визнаються судом неповажними, позаяк, принаймні 13.10.2021 Головне управління МВС України в Київській області було обізнано про існування спірної постанови, та, відповідно, було обізнано про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а із заявою щодо оскарження такої постанови до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, позивач звернувся з суттєвим порушенням встановленого частиною п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" строку звернення і заява позивача жодних обґрунтувань у цій частині пропуску строку не містить.
Суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:
- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;
- це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом є неповажними, відповідно, у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи, що судом визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами слід повернути позивачеві.
Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням МВС України в Київській області строку звернення до суду з даним позовом.
Позовну заяву Головного управління МВС України в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.
Згідно частини першої статті 295 та частини першої статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.П. Катющенко