ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/752
22 лютого 2022 року м. Київ № 640/26538/20
за позовомДержавної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення заборгованості у розмірі 8389,16грн.
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі суми 8 389,16 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію вказаної ухвали суду надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та яка відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року повернулась на адресу суду з відміткою "за закінченням строку зберігання".
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 15.05.2018 р., перебуває на обліку в органах державної податкової служби та є платником податків за основним місцем обліку.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків, ФОП ОСОБА_1 на момент звернення до суду має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7 943,84 грн.; з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 445,32 грн.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано до Головного управління ДПС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доход (для підприємців) №21745 від 04.02.2020, в якій самостійно визначено суми грошових зобов'язань з відповідних податків.
Так, зазначена сума податкового боргу виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, згідно податкової звітності, але не сплачених у визначеному законом порядку.
28.04.2020 року ГУ ДПС у м. Києві сформовано податкову вимогу форми "Ф" №32226-10, в якій визначено станом на 27 квітня 2020 року загальну суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 8 389,16 грн., яка скерована на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 , однак поштовий конверт повернувся із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
На підтвердження того, що у відповідача наявна заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 8 389,16 грн. позивачем надано суду розрахунок податкового боргу та копії витягів з інтегрованої картки платника податків.
З огляду на те, що відповідачем не сплачуються самостійно узгоджені грошові зобов'язання позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів оскарження вказаної вище податкової вимоги суду не надано.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В розумінні пп. 14.1.39 і пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Також податкова вимога надсилається (вручається) платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 цього Кодексу).
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
В силу норми п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Нормами п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Беручи до уваги наведені норми Кодексу та виходячи з обсягу встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що суми самостійно узгоджених відповідачем податкових зобов'язань набули статусу податкового боргу.
Станом на день розгляду справи в суді сторонами доказів сплати податкового боргу повністю (8 389,16 грн.) або частково до суду не подано.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 20.1.34 ч. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Отже, беручи до уваги те, що податкову заборгованість у сумі 8 389,16 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, та наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог контролюючого органу.
Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з рахунків платника у банках, що обслуговують такого платника податків, суму податкового боргу у розмірі 8 389,16 грн.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 22.02.2022 р.