ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 лютого 2022 року м. Київ № 640/19070/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку раніше призначеної йому пенсії з обмеженням максимального її розміру;
- зобов'язати відповідача з 01.01.2019 здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2020 у справі №640/15350/19, без обмеження максимального розміру пенсії.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є військовим пенсіонером, якому з 2013 року призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закону №2262-ХІІ), яку відповідач при перерахунку його пенсії на підставі судового рішення у справі №640/15350/19 обмежив максимальним розміром, з посиланням на те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, які порушують його соціальні гарантії, визначені Конституцією України як військовослужбовця. Крім того, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнано неконституційним обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром, позивач вказує на те, що таке обмеження порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність України.
Відповідач надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву позивача, в якому просить залишити таку без задоволення з посиланням на положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ вказує на правомірність обмеження пенсії позивача максимальним розміром, оскільки на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 не скасовує обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром, а стосується лише періоду такого обмеження з 01.01.2016 -31.12.2016.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві , якому з 09.11.2013 призначено пенсію за вислугу років, у розмірі 62% грошового забезпечення відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Наказом директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 №19 "Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцями, відрядженими до Украероруху" було збільшено розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою начальника зміни відділу управління використання повітряного простору Уекраероцентру, у зв'язку з чим позивачу було видано довідку про розмір грошового забезпечення від 04.06.2019 №1-24.2.2/3026/19, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами, чинними з 01.01.2019 за прирівняною посадою: начальник зміни відділу управління використання повітряного простору Украероцентру становить 39 082,50 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду України від 23.04.2020 у справі №640/15350/19 визнано протиправною відмову відповідача щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку із підвищенням посадового окладу за посадою, з якої йому була призначена пенсія та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з розрахунку 62% від грошового забезпечення основної пенсії з 01.01.2019 на підставі довідки від 04.06.2019 №1-24.2.2/3026/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.
На виконання вищевказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2021, пенсія розрахована із сум грошового забезпечення: посадового окладу 23830 грн, окладу за військове звання - 1480 грн, процентної надбавки за вислугу років 45% 11389,50 грн, робота з таємними документами, носіями, виробами 10% - 2383 грн, всього 390082,50 грн, основний розмір пенсії 62% грошового забезпечення у розмірі - 24231,15 грн, з урахуванням обмеження максимальним розміром - 17 690 грн.
20.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо перерахунку його пенсії на підставі судового рішення у справі №640/15350/19 без обмеження її максимальним розміром.
Листом від 14.05.221 №13093-12174/Ф-02/8-2600/21 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до частини сьомої статі 43 Закону №2262-ХІІ (із змінами внесеними Законом від 06.12.2016 №1774-VIII максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" установлено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2020 - 1638 грн, з 01.07.2020- 1712 грн, з 01.01.2021 - 1769 грн, з 01.07.2021 - 1854 грн, з 01.12.2021 - 1934 грн. Тобто, з 01.12.2020 розмір пенсії позивача не може перевищувати 17690 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ.
Згідно із частиною сьомою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону №911-VIII від 24.12.2015 чинній з 01.01.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто, з 20.12.2016.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі №2262-ХІІ.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2017 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
З урахуванням викладеного, протягом 2018, 2019 років стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17.
Викладене свідчить про те, що обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві максимального розміру пенсії позивача з 01.01.2019, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним, зважаючи на що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01.01.2019 - підлягають задоволенню.
При цьому, позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2020 у справі №640/15350/19 задоволенню не підлягають, оскільки як встановлено судом у цій справі відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду у справі №640/15350/19, про що вказує і позивач у позовній заяві, при цьому обмеживши її максимальним розміром. Відтак, спірним у цій справі є обмеження максимальним розміром пенсії.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем відповідно до квитанції від 06.07.2021 №37592657-1 сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 908 грн.
Оскільки, позов задоволено частково, то з урахуванням задоволених вимог на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 800,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку, раніше призначеної пенсії з обмеженням максимального її розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.01.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 800,00 грн (вісімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.А. Донець