24 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 640/19564/20
адміністративне провадження № К/9901/27856/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В.,Дашутіна І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року (суддя: Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року (судді: Кобаль М.І., Бужак Н.П., Костюк Л.О.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИВІУМ ПЕКЕДЖИНГ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення пені, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИВІУМ ПЕКЕДЖИНГ УКРАЇНА» (далі - позивач, ТОВ «ТРИВІУМ ПЕКЕДЖИНГ УКРАЇНА») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у місті Києві, Офіс ВПП ДПС, ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві) в якому просило стягнути з державного бюджету України через ГУ Державної казначейської служби України в м. Києві на користь ТОВ «ТРИВІУМ ПЕКЕДЖИНГ УКРАЇНА» пеню у розмірі 3 881 373,97 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що під час ухвалення оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 03.12.2020 по справі №1340/4394/18, від 15.02.2021 по справі №280/4452/18, від 14.03.2019 по справі №822/553/17, суть яких зводиться до того, що позовні вимоги про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України можуть бути заявлені протягом 1095 днів з дати набуття зобов'язанням статусу узгодженого.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведені перевірки правомірності нарахування ТОВ «АРДА МЕТАЛ ПЕКЕДЖИНГ УКРАЇНА» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень та грудень 2014 року, результати яких оформлені Довідками від 12 травня 2014 року №177/26-55-15-02/34616103, від 06 червня 2014 року №213/26-55-15-02/34616103, від 04 липня 2014 року №249/26-55-15-02/34616103, від 22 вересня 2014 року №357/26-55-02/34616103, від 24 жовтня 2014 року №396/26-55-15-02/34616103, від 02 грудня 2014 року №433/26-55-15-02/34616103 та від 19 березня 2015 року №89/26-55-15-02/34616103.
З вказаних вище довідок вбачається, що податковим органом не встановлено порушень ТОВ «АРДА МЕТАЛ ПЕКЕДЖИНГ УКРАЇНА» (в подальшому ТОВ «ТРИВІУМ ПЕКЕДЖИНГ УКРАЇНА») при відображенні бюджетного відшкодування ПДВ за період лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень та грудень 2014 року.
Між тим, заявлена сума бюджетного відшкодування в загальному розмірі 8 473 467 грн наразі не відшкодована.
З метою стягнення пені за час існування боргу, ТОВ «ТРИВІУМ ПЕКЕДЖИНГ УКРАЇНА» зверталося з відповідним позовом до суду.
За наслідками розгляду вказаного позову рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №826/1403/18, яке набрало законної сили, позов задоволено та стягнуто пеню у розмірі 7 081 302,24 грн.
Однак, оскільки сума бюджетного відшкодування за лютий, березень, квітень, липень та грудень 2014 року у розмірі 8 473 467 грн залишається невідшкодованою по теперішній час, позивач звернувся до суду про стягнення пені за інший період, спочатку з 17 грудня 2018 року по 31 липня 2020 року у розмірі 3 769 379,12 грн, а в подальшому, - за період з 01 серпня 2020 року по 07 жовтня 2020 року у розмірі 111994,86 грн, на загальну суму 3 881 373,97 грн.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявлена до стягнення позивачем пеня на бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 8 473 467 грн підлягає стягненню за період з17 грудня 2018 року по 07 жовтня 2020 року, з огляду на те, що у вказані періоди заборгованість держави перед позивачем щодо відшкодування відповідних сум мала статус узгодженої.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір, поки не будуть відшкодовані кошти.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
У відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку, в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, нараховується пеня.
Наведені норми встановлюють обов'язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.
Таким чином, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.
Наведене застосування пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 24.11.2020 у справі № 808/660/16, від 03.04.2020 у справі № 2а-1870/9166/12, від 06.05.2020 у справі №0870/9386/12, від 14.05.2020 у справі №1540/4795/18.
Правомірність заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення ПДВ підтверджена відповідачем за наслідками податкових перевірок, у зв'язку з чим вважається узгодженою.
Правильність розрахунку заявленої позивачем до відшкодування пені та відповідність його пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України відповідачем також не заперечуються, про наявність помилок у здійсненому розрахунку відповідачем не повідомлено.
За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України пені за період з 17.12.2018 по 31.017.2020 у розмірі 3 769 379,12 грн та за період з 01.08.2020 по 07.10.2020 у розмірі 111 994,86 грн за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ є обґрунтованими.
Посилання контролюючого органу на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 по справі №1340/4394/18, від 15.02.2021 по справі №280/4452/18, від 14.03.2019 по справі №822/553/17 щодо строку звернення до суду, колегія суддів вважає хибними, з огляду на відмінність фактичних обставин цієї справи, із обставинами, що мали місце в означених вище справах, та, як наслідок, нерелевантність таких висновків до спірних правовідносин.
Відтак доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками, - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх
Судді: О.В. Білоус
І.В. Дашутін