22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 540/3353/21
адміністративне провадження № К/990/5693/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 540/3353/21 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсон щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008;
- зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсон нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року.
Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
Визнано протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.
Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати одноразової грошової допомоги та компенсацій за невикористані дні основних та додаткових відпусток, стягнення одноразової грошової допомоги та компенсацій за невикористані дні основних та додаткових відпусток.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження, скаржник зазначає, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, що є виключною обставиною відповідно до підпункту г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Однак, вказане твердження є безпідставним, оскільки, як вбачається із ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року, суд не відносив дану справу до категорії справ незначної складності.
Також скаржник зазначає, що справа має виняткове значення для нього, оскільки для нарахування та виплати індексації грошових доходів на підставі неправомірних рішень судів попередніх інстанцій у справі, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона буде вимушений суттєво скоротити або навіть припинити нарахування премій та надбавок працюючим працівникам.
Суд відхиляє таке посилання, оскільки відповідач має виконувати свої зобов'язання, навіть у випадку втрати фінансового забезпечення. Також, для кожної зі сторін справи, в якій він є учасником, справа має виняткове значення.
Разом з тим, скаржником не доведено, що спірні правовідносини є винятковими та без судового захисту можуть призвести до незворотніх наслідків.
Разом з тим, скаржником у касаційній скарзі не наведено інших підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки мотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 540/3353/21 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. В. Кашпур
С. А. Уханенко