вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.02.2022м. ДніпроСправа № 904/5181/17
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Штефан Владислава Олександровича, м. Кривий Ріг
Дніпропетровська область
третя особа - Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Суддя Суховаров А.В.
При секретарі судового засідання Рудь В.Г.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Штефан В.О., паспорт НОМЕР_1 ;
від третьої особи - не з'явився.
Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулась з позовом до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича (далі - відповідач), за участю Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, в якому просить господарський суд зобов'язати ФОП Штефана В.О. усунути перешкоди у користуванні Криворізькою міською радою власністю, а саме: земельною ділянкою кадастровий номер 1211000000:04:279:0025, загальною площею 0,3962 та., що знаходиться за адресою м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, біля будинку №28 шляхом знесення за власний рахунок всіх збудованих споруд та огорож, а також зобов'язати звільнити вказану ділянку; сплату судового збору покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ФОП Штефаном В.О. порушені межі земельної ділянки (не відповідають плану землекористування договору оренди від 05.03.2008 №040810800140 з додатковою угодою від 14.05.2010 №041010800396) шляхом самовільного збільшення площі автостоянки орієнтовно на 350 м2, отже землекористувачем використання земельної ділянки на вул. Електрозаводській біля будинку 28 у Жовтневому районі відбувалось з порушенням умов договору оренди земельної ділянки. Крім того, ФОП Штефаном В.О. не виконувались податкові зобов'язання щодо орендної плати за займану земельну ділянку, чим порушено п.10 договору оренди земельної ділянки. Справляння орендної плати здійснювалось на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку для будівництва тюнінг-центру та автостоянки, а земельна ділянка використовується за цільовим призначенням - під розміщення автостоянки. Починаючи з 01.06.2010 податкові зобов'язання щодо орендної плати не приведені до вимог рішення міської ради від 14.05.2010 №3884 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу”, чим порушено істотну умову договору та наносяться суттєві збитки територіальній громаді міста. Враховуючи те, що порушення відповідачем носять свідомий та систематичний характер, Криворізькою міською радою відмовлено відповідачу в поновленні укладеного 05.03.2008 року договору оренди земельної ділянки, та зобов'язано припинити комерційне використання земельної ділянки та повернути її міській раді за актом приймання-передачі (повернення).
Ухвалою суду від 28.04.2017 порушено провадження у справі №904/5181/17.
Ухвалою суду від 07.12.2017 зупинено провадження у справі №904/5181/17 до вирішення пов'язаної з нею справи № 904/3615/14, що розглядається Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
05.09.2018 від Криворізької міської ради надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 904/5181/17.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2018, у зв'язку із звільненням з посади судді Рудовської І.А., справу №904/5181/17 передано на розгляд судді Суховарову А.В.
05.09.2018 від Криворізької міської ради надійшло клопотання по поновлення провадження у справі № 904/5181/17, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
Ухвалою суду від 05.09.2018 справу № 904/5181/17 прийнято до провадження суддею Суховаровим А.В. та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.01.2019 поновлено провадження у справі №904/5181/17, призначено підготовче засідання на 04.02.2019.
Ухвалою суду від 04.02.2019 підготовче засідання відкладено на 26.02.2019.
26.02.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач зазначає про відсутність підстав для збільшення орендної плати згідно рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», оскільки вказане рішення міської ради визнано нечинним постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-423/10/0408 від 01.11.2011. Також, відповідач зазначає про відсутність заборгованості з орендної плати перед позивачем. До того ж, в обґрунтування наданих заперечень відповідач вказує, що йому не було направлено відмову позивача у поновленні договору оренду землі, в той час як рішення про відмову у поновленні договору, на яке посилається позивач містить посилання на інший договір оренди. Також, відповідач зазначає про безпідставність тверджень позивача про порушення умов договору оренди в частині використання землі поза визначеними договором межами земельної ділянки. Крім того, в обґрунтування наданих заперечень відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів його права власності на спірну змелену ділянку, а також обрано неналежний спосіб захисту, оскільки, за наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем, захист прав та інтересів останніх, має здійснюватись за допомогою зобов'язально-правових способів. Також, позивач вказує про безпідставність вимог позивача про знесення споруд та огорож на спірній земельній ділянці. Разом з тим, в обґрунтування вимог про відмову у задоволенні позову, відповідач просить суд застосувати позовну давність до спірних вимог.
Ухвалою суду від 26.02.2019 відкладено підготовче засідання на 19.03.2019.
13.03.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач зазначає про необхідність врахування рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Кривого Рогу». Також, позивач наполягає на правомірності застосування до спірних відносин рішення Криворізької міської ради від 24.04.2013 №1926, яким відмовлено відповідачу у поновленні договору оренди спірної земельної ділянки. До того ж, позивач зазначає про безпідставність тверджень відповідача щодо обрання позивачем неналежного способу захисту. Крім того, позивач стверджує про наявність на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, які підлягають знесенню відповідачем. За змістом наданої відповіді на відзив, позивач також заперечує проти застосування позовної даності, посилаючись на тривалість здійсненого відповідачем порушення.
Ухвалою суду від 19.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 24.04.2019, відкладено підготовче засідання на 16.04.2019 о 12:00 год.
16.04.2019 від Департамента регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради надійшло клопотання про зміну третьої особи - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому міської ради на його правонаступника Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.
16.04.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив, згідно яких відповідач заперечує викладені в рішенні Криворізької міської ради від 24.04.2013 №1926 висновки щодо намагання відповідача поновити строк дії договору оренди землі на більший термін, ніж передбачено умовами укладеного між орендарем та орендодавцем договору. Разом з тим, відповідач зазначає, що вказаним рішенням позивачем відмовлено у поновленні строку дії іншого договору оренди землі, а станом на час ухвалення вказаного рішення підстави для відмови були відсутні, оскільки рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884, яким збільшено орендну плату, було визнано нечинним. Також, в обґрунтування наданих заперечень відповідач вказує, що позивачем передчасно заявлено даний позов, оскільки право власності на спірну ділянку виникло у позивача після звернення з даною позовною заявою до суду. Крім того, відповідач заперечує проти знесення споруд, розміщених орендарем на спірній земельній ділянці. Разом з тим, відповідач наполягає на застосуванні позовної давності до спірних вимог.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 здійснено заміну третьої особи - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому міської ради на його правонаступника Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, провадження у справі №904/5181/17 зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/8122/17.
04.12.2021 від відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №904/5181/17, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2022 поновлено провадження у справі №904/5181/17; призначено підготовче засідання на 01.02.2022р.
04.01.2022 від відповідача надійшли пояснення, згідно яких відповідач вказує, що він не є землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не може усунути перешкоди у її користуванні позивачем.
01.02.2022 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.
Ухвалою суду від 01.02.2022 у задоволенні клопотання Криворізької міської ради про відкладення підготовчого засідання відмовлено.
Ухвалою суду від 01.02.2022 підготовче провадження у справі №904/5181/17 закрито; справу №904/5181/17 призначено до розгляду про суті в засіданні на 15.02.2022.
Позивач та третя особа не забезпечили явку уповноважених представників, по час та місце розгляду справи повідомлені належно.
15.02.2022 від відповідача надійшло клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 221, 50 грн.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.02.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 року №2007 "Про вилучення, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Електрозаводській біля будинку №28 та передачу її в оренду для розміщення тюнінг-центру та автостоянки" Фізичній особі-підприємцю Штефану В.О. передано в оренду терміном на два роки земельну ділянку, кадастровий номер 1211000000:04:279:0025, площею 0,3962га для розміщення тюнінг-центру та автостоянки та тимчасової споруди КПП на вул.Електрозаводській біля будинку №28 за рахунок земель, вилучених із землекористування управління житлово-комунального господарства виконкому міської ради.
На підставі вищезазначеного рішення, 29.12.2007 року між Криворізькою міською радою (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Штефаном Владиславом Олександровичем (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 05.03.2008 №040810800140) (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 27.09.2007 №2007 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення тюнінг-центру та автостоянки та тимчасової споруди КПП, яка знаходиться на вул. Електрозаводській біля будинку №28 у Жовтневому районі м. Кривого Рогу (п.1 Договору).
В оренду передається земельна ділянка площею 0,3962 га. (п.2 Договору).
Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:04:279:0025 (п.3 Договору).
Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п.4 Договору).
Договір укладено на 2 роки. Після закінчення строку договору орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Поновлення Договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення (п.5 Договору).
Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами (п.18 Договору).
Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (п.19 Договору).
Орендар зобов'язаний привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій земельної ділянки при необхідності і знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці (п.20 Договору).
Договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.40 Договору).
Рішенням міської ради від 27.01.2010 за №3714 термін дії вказаного договору оренди було продовжено на три роки та 23.04.2010 укладено додаткову угоду про подовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 №040810800140 та внесення змін до нього, яку 14.05.2010р. за №040810800396 було зареєстровано у Криворізькому міському відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис.
За результатом звернення 31.01.2013 ФОП Штефана В.О. до Криворізької міської ради щодо поновлення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 №040810800140 з додатковою угодою від 14.05.2010 за №040810800396 Криворізькою міською радою 24.04.2013 було прийнято рішення №1926 "Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 №040810800140" з наступних підстав:
- землекористувачем порушені межі земельної ділянки (не відповідають плану землекористування договору оренди від 05.03.2008 №040810800140 з додатковою угодою від 14.05.2010 №041010800396) шляхом самовільного збільшення площі автостоянки орієнтовно на 350м2.;
- землекористувачем податкові зобов'язання щодо орендної плати за займану земельну ділянку, передбачені вимогами чинного законодавства України, не виконувалися, чим порушено п.10 договору оренди земельної ділянки. Справляння орендної плати здійснювалося на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку для будівництва тюнінг-центру та автостоянки, а земельна ділянка використовувалася та використовується за цільовим призначенням - під розміщення автостоянки.
Відповідно до актів обстеження земельної ділянки розташованої за адресою м. Кривий Ріг, на вул. Електрозаводській біля будинку №28 від 08.07.2014 року, 13.07.2016 року, 12.12.2016 року, 29.08.2018 року було встановлено, що на момент обстеження земельна ділянка використовувалась відповідачем в комерційних цілях, під розміщення відкритої платної автостоянки без правовстановлюючих документів. На момент обстеження на стоянці знаходились індивідуальні транспортні засоби. Межі земельної ділянки не відповідають земельному відведенню відповідно до договору оренди земельної ділянки.
З огляду на те, що після закінчення терміну дії договору земельної ділянки відповідач продовжував користуватись об'єктом оренди, та з урахуванням наявності у відповідача заборгованості перед позивачем по орендній платі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Статтею 78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України).
Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Стаття 35 Закону України "Про оренду землі", визначає, що спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.
За ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі", строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Статтею 12 ЗК України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
У силу вимог частини 1 статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
За статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому стаття 152 ЗК України одним із способів захисту прав на земельні ділянки визначає визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Позивач звернувся до суду з позовом у справі №904/8122/17 про визнання неправомірним та скасування в повному обсязі рішення Криворізької міської ради від 24.04.2013 за № 1926 “Про відмову в поновленні Договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 № 040810800140”, посилаючись на те, що Криворізька міська рада безпідставно в порушення вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" відмовила йому у поновленні спірного договору оренди.
Відповідно до ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
З викладеного вбачається, що у разі поновлення договору оренди землі згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Строк дії Договору закінчився 05.03.2013, проте Фізичною особою-підприємцем Штефаном В.О. 31.01.2013 була подана заява до Криворізької міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 № 040810800140 на 5 років, отже існують підстави вважати заяву такою, що подана з порушенням встановленого п.5 Договору двохмісячного строку.
Крім того, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов Договору в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.
Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 у справі №904/3615/14 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Штефан В.О. на користь держави в особі Криворізької міської ради заборгованість по орендній платі за Договором в розмірі 299 263,29 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 у справі №904/3615/14 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 змінено та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Штефан В.О. на користь держави в особі Криворізької міської ради заборгованість по орендній платі за період з квітня по жовтень 2011 року та з березня по травень 2013 року в сумі 112 399, 58 грн. за договором оренди земельної ділянки від 29.12.2007, зареєстрованим 05.03.2008 № 040810800140".
Зазначена постанова була переглянута в касаційному порядку та залишена без змін постановою Вищого Господарського суду України від 17.02.2015, а також залишена без змін за результатами її перегляду за нововиявленими обставинами ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2018, яка в свою чергу залишена без змін постановою Верховного Суду від 07.12.2018.
Отже, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 у справі № 904/3615/14 було встановлено неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Штефан В.О. зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 29.12.2007, зареєстрованим 05.03.2008 № 040810800140.
Окрім цього, згідно листа Криворізької північної міжрайонної ДПІ від 10.04.2013р. №5093/10/172, Фізична особа-підприємець Штефан В.О. не подавав уточнені декларації з орендної плати за земельну ділянку по вул. Електрозаводській біля буд. №28. Орендна плата сплачена без врахування змін, внесених рішенням Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010.
При цьому, відхиляютьcя доводи позивача про те, що рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" визнано нечинним постановою від 01.11.2011 Дніпропетровським апеляційним господарським судом у справі №2а-423/10/0404 і тому відсутні підстави вважати, що ФОП Штефан В.О. неналежно виконував свої зобов'язання за договором.
Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 у справі №2а-423/10/0408, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 року К/9991/76012/11, рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 14.05.2010 № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" визнано нечинним, проте ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі №2а-423/10/0408 роз'яснено, що дія рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 14.05.2010 № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року.
Що стосується доводів позивача про необґрунтованість рішення Криворізької міської ради від 24.04.2013 № 1926 "Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 № 040810800140" в частині порушення землекористувачем меж земельної ділянки, то суд зазначає, що таке порушення не підтверджується належними та допустимими доказами, адже зі змісту актів обстеження не вбачається, яким чином та за допомогою яких засобів посадовими особами Управляння земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради встановлено збільшення меж земельної ділянки.
При цьому встановлене судом неналежне виконання умов договору, а також прийняте радою рішення про відмову у поновленні договору виключають можливість автоматичної пролонгації спірного договору оренди.
Наведене спростовує аргумент відповідача про те, що оскільки лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення договору оренди землі в передбачений законом строк орендарю не направлявся - слід вважати додаткову угоду до договору укладеною на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
При цьому відхиляються судом посилання позивача на Акт обстеження земельної ділянки від 29.08.2018, яким також зафіксовано порушення відповідачем умов Договору щодо збільшення меж земельної ділянки, оскільки виходячи з дати його складення, він не може підтверджувати факт порушення позивачем умов Договору станом на час його дії, зокрема на березень 2013р., що і було підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
В той же час, відсутність доказів самовільного збільшення орендарем меж земельної ділянки, переданої в оренду за Договором, враховуючи обґрунтованість рішення Криворізької міської ради від 24.04.2013 за № 1926 “Про відмову в поновленні Договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 № 040810800140” з підстав порушення позивачем умов Договору щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, не може свідчити про наявність підстав вважати не правомірним це рішення.
З огляду на викладені обставини, постановою Центрального апеляційного суду по справі №904/8122/17 від 19.05.2021 відмовлено у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Штефан В.О. до Криворізької міської ради про визнання неправомірним та скасування в повному обсязі рішення Криворізької міської ради від 24.04.2013 за № 1926 “Про відмову в поновленні Договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 № 040810800140” наданої під розміщення тюнінг-центру та автостоянки по вул. Електрозаводській біля будинку № 28 у Жовтневому районі міста Кривого Рогу та зобов'язання Криворізької міської ради укласти з Фізичною особою-підприємцем Штефан Владиславом Олександровичем додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 0,3962 га по вул. Електрозаводській біля будинку № 28 у Жовтневому районі міста Кривого Рогу від 29.12.2007 і зареєстрованого у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.03.2008 за № 040810800140 під розміщення тюнінг-центру та автостоянки, строком на 5 років і на тих самих умовах.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень частини 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи викладені обставини, наявні підстави для усунення перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою та звільнення спірної земельної ділянки від споруд шляхом їх знесення, станом, зокрема, на час прийняття рішення №1926 від 24.04.2013, проте, з огляду на те, що позивач звернувся з позовом щодо вчинення вищевказаних дій до Фізичної особи-підприємця Штефан В.О., господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа не може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК).
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна розміщене на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:279:0025 (адреса - м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, будинок 28), незавершене будівництво будівель та споруд Автостоянки відсоток готовності 95%, яке складається з: літ. А-2 - будівля сторожки загальною площею 14,3 кв.м.; поз. №1 - огорожа; поз. №І - замощення, зареєстроване за Штефан Олександром Захаровичем на підставі договору дарування №1210 від 20.08.2018.
За викладених обставин, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги Криворізької міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення за власний рахунок всіх збудованих споруд та огорож і звільнення вказаної ділянки, оскільки їх власником є інша особа, ніж відповідач, вимоги до якої не заявлені, права власності якої на спірні споруди не спростоване в установленому порядку, а тому у задоволенні позовних вимог відмовляється судом.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Заперечення відповідача з посиланням на застосування позовної давності до спірних вимог відхиляються судом з огляду на те, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 648/533/16-ц.
Щодо вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 221, 50 грн. суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката, позивачем надано наступні докази:
- договір №2 про надання правової (на професійну правничу допомогу) від 01.01.2020 з Додатковими угодами №.2 від 01.01.2021, №3 року від 01.02.2022;
- акт здачі-приймання послуг №44 від 14.02.2022 на суму 3 721, 50 грн.;
- акт здачі-приймання послуг №45 від 14.02.2022 на суму 3 500, 00 грн.;
- рахунок на оплату №29 від 14.02.2022;
- ордер на надання правової допомоги від 01.01.2020 адвокатом Лісовим Д.О.;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Лісовим Д.О. серії ДП №3712 від 08.06.2018.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової (на професійну правничу допомогу) від 01.01.2020 (далі - Договір) Штефан В.О. (клієнт) доручає, а Адвокат Лісовий Д.О. зобов'язується за завданням клієнта надати йому професійну правову допомогу в порядку та на умовах, визначених договором, а клієнт - прийняти та оплатити їх.
Відповідно до ч.ч.1 - 3 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з наданих позивачем актів приймання-передачі №44, 45 адвокатом надано, а клієнтом отримано погоджений перелік послуг на загальну суму 7 221, 50 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови у позові, на позивача.
За викладених обставин, враховуючи доведеність відповідачем понесених витрат на послуги адвоката у розмірі 7 221, 50 грн., витрати на послуги адвоката, заявлені відповідачем, підлягають стягненню з позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна,1, ідентифікаційний номер юридичної особи 33874388) до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) відмовити.
Стягнути з Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна,1, ідентифікаційний номер юридичної особи 33874388) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) суму 7 221, 50 грн. витрат на правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 24.02.2022.
Суддя А.В. Суховаров