22 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 280/11553/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Баранник Н.П.,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2021р. у справі №280/11553/21
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
25.11.2021р. ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії / а.с. 1-5/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2021р. у справі №280/11553/21 / а.с. 7-8/ вищезазначений адміністративний позов залишено без руху та позивачу запропоновано у строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду усунути недоліки адміністративного позову шляхом надання суду першої інстанції :
- доказів щодо направлення відповідачу адміністративного позову;
- доказів сплати судового збору за подання цього адміністративного позову у розмірі 908 грн. .
На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду, яка отримана представником позивача 07.12.2021р. / а.с. 10/, останнім за допомогою системи «Електронний суд» 10.12.2021р. подано клопотання про відстрочення, розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати / а.с. 11-16/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2021р. у справі №280/11553/21 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору і позовну заяву ОСОБА_1 до Головноуго управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу /а.с. 17-18/.
Вищезазначена ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у клопотанні про відстрочення, розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати представником позивача не наведено жодної підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову, а лише висловлено незгоду із ухвалою суду від 26.11.2021р. про залишення позову без руху через несплату судового збору, тому підстави для задоволення такого клопотання відсутні, і враховуючи, що будь-яких доказів щодо сплати судового збору, направлення відповідачу копії адміністративного позову позивачем та його представником суду не було надано, що свідчить про те, що позивачем вимоги суду щодо усунення недоліків адміністративного позову не усунуто, і з огляду положення п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, такі обставини стали підставою для повернення позову позивачу.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 13.12.2021р., за допомогою системи «Електронний суд» 15.12.2021р. подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції / а.с. 21-23,24/.
З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021р. з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №280/11553/21 / а.с. 25/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 24.01.2022р. / а.с. 27/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022р. у справі №280/11553/21 відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2021р. у справі №280/11553/21 /а.с. 28/ і розгляд справи в порядку письмового провадження призначено на 22.02.2022р. / а.с. 29/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством порядок та строки повідомлено учасників справи / а.с. 30-34/.
Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 21-24/ на те, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок стосовно того, що поданий позивачем адміністративний позов не стосується обсягу та змісту його соціальних гарантій, як учасника бойових дій, що призвело до безпідставного висновку суду першої інстанції про необхідність сплати позивачем судового збору за подання цього позову, наслідком якого стало необґрунтоване повернення цього адміністративного позову через не усунення позивачем недоліків адміністративного позову, чим фактично створено штучні перешкоди позивачу у доступі до правосуддя в адміністративній справі на стадії прийняття рішення про відкриття провадження, позбавлено його права на судовий захист, вважає, що ухвала суду першої інстанції від 13.12.2021р. постановлена з порушенням норм чинного процесуального права, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13.12.2021р., а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали цієї адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2021р. ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду першої інстанції в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії / а.с. 1-5/.
З наданої суду ксерокопії вищезазначеного адміністративного позову / а.с. 1-5/ вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», при цьому під час проходження військової служби позивач приймав участь у бойових діях та має статус ветеран війни-учасник бойових дій, та позивач у адміністративному позові просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні йому перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019р. на підставі довідки Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №1908/с від 08.09.2021р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019р. на підставі довідки Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №1908/с від 08.09.2021р. у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення);
Також у адміністративному позові позивач зазначив, що з огляду на наявний в нього статус - ветеран війни-учасник бойових дій, він відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Але суд першої інстанції не погодившись із твердження позивача щодо звільнення його від сплати судового збору, ухвалою суду від 26.11.2021р. залишив без руху адміністративний позов та запропонував позивачу у строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду усунути недоліки адміністративного позову шляхом надання суду першої інстанції :
- доказів щодо направлення відповідачу адміністративного позову;
- доказів сплати судового збору за подання цього адміністративного позову у розмірі 908 грн. / а.с. 7-8/, і у подальшому, оскільки позивачем вимоги цієї ухвали в частині сплати судового збору не були виконані, ухвалою суду першої інстанції від 13.12.2021р. цей позов було повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України / а.с. 17-18/. І саме ця ухвала є предметом апеляційного перегляду, оскільки позивач не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування у даному випадку наданих позивачу положеннями п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору.
Судом першої інстанції правову оцінку питанню наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову наведено у ухвалі від 26.11.2021р. / а.с. 78/ і саме така позиція судом першої інстанції викладена також у оскаржуваній позивачем ухвалі.
Так суд першої інстанції щодо посилань позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору, як учасника бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначив наступне:
«Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який визначає статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань, при цьому перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у статті 12 цього Закону.
Враховуючи, що під час звернення до суду із адміністративний позовом / а.с. 1-5/ позивач вимог про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не заявляв, а відповідно справа не пов'язана з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій, тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання такого позову з огляду на те, що підставою для звільнення від сплати судового збору є не лише наявність у позивача статусу учасника бойових дій, а і те, що справа стосується порушення його прав саме як учасника бойових дій.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладена у постанові Верховного Суду від 19.10.2020р. у справі №240/934/20, постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі №ЗП/9901/4/19 від 09.10.2019р. у справі №9901/311/19, від 12.02.2020р. у справі №545/1149/17, від 21.04.2021р. у справі № 240/8644/20, і відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом під час ухвалення рішення»
Але колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним з огляду на наступне.
Позивач, враховуючи підстави та предмет адміністративного позову, звернувся до суду за захистом свого порушеного права - права на соціальних захист, а саме права на отримання у належному розмірі пенсії за вислугу років, яка призначена відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», і ця пенсія є соціальною гарантією та більш ширшим поняттям, ніж права, пільги, доплати чи інші соціальні гарантії позивача саме як ветерана війни-учасника бойових дій, з огляду на те, що позивач приймав участь у бойових діях саме під час проходження ним військової служби, тому обставини щодо наявності підстав та права у позивача для перерахунку пенсії за вислугу років, яка призначена відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», включають в себе і захист права позивача у справі, як учасника бойових дій, ветерана війни, і саме тому колегія суддів вважає, що під час звернення до суду із цим адміністративним позовом позивач звільняється від сплати судового збору у всіх інстанціях на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Наведені судом першої інстанції посилання на аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 19.10.2020р. у справі №240/934/20, та Великої Палати Верховного Суду викладені у постанова від 18.12.2019р. у справі №ЗП/9901/4/19 від 09.10.2019р. у справі №9901/311/19, від 12.02.2020р. у справі №545/1149/17, від 21.04.2021р. у справі №240/8644/20, які суд першої інстанції визнав необхідними для застосування під час ухвалення рішення у цій справі, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки у цих справах інший предмет спору.
Тому колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо необхідності сплати позивачем у даному випадку судового збору за подання адміністративного позову є помилковим, і це призвело до безпідставного висновку щодо не усунення позивачем у справі недоліків адміністративного позову, які визначені ухвалою від 26.11.2021р. у встановлений судом строк, що свідчить про те, що ухвала від 13.12.2021р. про повернення адміністративного позову позивачу постановлена з порушенням норм чинного процесуального законодавства, що відповідно до п. 3,4 ч. 1 ст. 320 КАС України є підставою для скасування такої ухвали, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2021р. у справі №280/11553/21 скасувати, справу №280/11553/21 повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,312,320,321,322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2021р. у справі №280/11553/21 - скасувати.
Справу №280/11553/21 повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано 22.02.2022р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя В.Є. Чередниченко
суддя Н.П. Баранник