22 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/15451/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Баранник Н.П.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021р. у справі №160/15451/21
за позовом:ОСОБА_1
до: третя особа: про:Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Департамент патрульної поліції визнання протиправною та скасування постанови
03.09.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі- Дніпровський ВДВС у м. Кам'янське) про визнання протиправною та скасування постанови / а.с. 1-6/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021р. вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову / а.с. 29-31/.
На виконання вимог суду, у межах встановленого вищезазначеною ухвалою суду строку, до суду першої інстанції позивачем було подано уточнений адміністративний позов / а.с. 34-40/ та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2021р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровського ВДВС у м.Кам'янське про визнання протиправною та скасування постанови відкрито провадження у справі №160/15451/21, до участі у розгляді справи у якості третьої особи залучено Департамент патрульної поліції (далі - ДПП), та справу призначено до судового розгляду / а.с. 56/.
Позивач, посилаючись у уточненому адміністративному позові (нова редакція) /а.с. 34-40/ на те, що постановою державного виконавця Дніпропетровського ВДВС у м.Кам'янське Кирпи В.В. від 11.02.2021р. відкрито виконавче провадження ВП №64473245 з примусового виконання постанови серії 1АВ № 01001763 від 12.10.2020р., яка складена ДПП щодо стягнення з позивача штрафу в розмірі 255грн., після ознайомлення із матеріалами ВП №64473245 у АСВП йому стало відомо, що у графі «Дата надходження виконавчого документа до державного виконавця» зазначено 11.02.2021р. відповідачем, в порушення норми ст.28 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» не було надіслано на адресу позивача жодної постанови по ВП №64473245, також його не було повідомлено коли та на підставі якого документа відкрито це виконавче провадження. Після ознайомлення в АСВП з матеріалами виконавчого провадження ВП №64473245 позивач вважає, що державним виконавцем протиправно винесено постанову від 11.02.2021р. про відкриття виконавчого провадження №64473245 на підставі постанови серії 1АВ № 01001763 від 12.10.2020р. оскільки - відповідачем у справі, пропущено строк пред'явлення цієї постанови до виконання, так як із заявою про примусове виконання рішення відповідач звернувся 11.02.2021р., тому відповідач не повинен був відкривати виконавче провадження, а повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, через пропущення стягувачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Тому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Кам'янське про відкриття виконавчого провадження № 64473245 від 11.02.2021р., стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем під час розгляду цієї справи судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі 908грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5000грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021р. у справі №160/15451/21 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпровського ВДВС у м. Кам'янське, третя особа - ДПП, про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено / а.с. 120-123/.
Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 06.12.2021р., подав апеляційну скаргу 18.01.2022р. безпосередньо до суду апеляційної інстанції / а.с. 125-138,139/ та з метою забезпечення розгляду цієї апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022р. витребувано матеріали адміністративної справи №160/15451/21 / а.с. 140/, які надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 26.01.2022р. / а.с. 143/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022р. у справі №160/15451/21 позивачу поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021р. у справі №160/15451/21 / а.с. 144/ і апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 22.02.2022р. / а.с. 145/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством порядок та строк було повідомлено учасників справи / а.с. 146-149/.
Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 125-131/ на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у цій справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати рішення суду першої інстанції від 06.12.2021р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 150-153/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об'єктивно і повно з'ясовано усі обставини справи, що мали значення для її вирішення, та постановлене обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, тому просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 06.12.2021р. залишити без змін.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду цієї адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою ДПП серії 1АВ №01001763 від 12.10.2020р. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення, яке полягає у перевищенні 10.10.2020р. о 17:52 год. на М03 Київ-Харків -Довжанський 101+350 під час керування транспортним засобом SMART ROADSTER д.н.з. НОМЕР_1 встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 46 км/год, чим порушено пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП / а.с. 78/.
З наданої суду ксерокопії вищезазначеної постанови відповідача / а.с. 78/ вбачається, що постанова вона набрала законної сили 04.11.2020 р., строк пред'явлення постанови до виконання - 12.12.2021р..
Також судом під час розгляду цієї справи встановлено, що ДПП після прийняття вищезазначеної постанови було направлено її копію на відому йому адресу правопорушника, позивача у справі, ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ., засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із зворотнім повідомленням про отримання / а.с. 116-117/, але це поштове повідомлення повернулось 02.11.2020р. на адресу відправника - ДПП, через відсутність адресату за вказаною адресою /а.с. 118/.
Крім вищезазначеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду цієї справи судом встановлено, що постанова ДПП серії 1АВ №01001763 від 12.10.2020р. ОСОБА_1 у судовому порядку не оскаржувалась, та у встановлений законом строк на добровільне виконання позивачем ця постанова не була виконана.
11.12.2020р. ДПП України сформовано заяву про примусове виконання постанови серії 1АВ №01001763 від 12.10.2020 р. та надіслано заяву, разом із постановою, для примусового виконання до Дніпровського ВДВС у місті Кам'янське, які надійшли до відповідача у справі 11.02.2021р. / а.с. 77 зворотна сторона/.
Постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Кам'янське Кирпи В.В. від 11.02.2021р. відкрито виконавче провадження ВП №64473245 щодо виконання постанови серії 1АВ №01001763 від 12.10.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) штрафу на користь держави / а.с. 93-94/, крім цього постановами державного виконавця від 11.02.2021р. у виконавчому провадженні ВП №64473245:
- визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у загальній сумі мінімальних витрат у розмірі 249,50 грн. / а.с. 96-97/;
- накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 / а.с. 99-100/.
і саме постанова відповідача від 11.02.2021р. про відкриття виконавчого провадження ВП №64473245 щодо виконання постанови серії 1АВ №01001763 від 12.10.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) штрафу на користь держави / а.с. 93-94/ є предметом оскарження у цій адміністративній справі , оскільки на думку позивача ДПП постанову серії 1АВ №01001763 від 12.10.2020 р. пред'явлено для примусового виконання із пропуском встановленого трьох місячного строку на пред'явлення її для примусового виконання.
Спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, врегульовано положеннями Конституції України, нормами КУпАП (далі - Кодекс) та Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) , в редакції яка була чинна на момент виникнення спірних відносин - грудень 2020р. (дата направлення постанови відповідачу для примусового виконання).
Так відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Положеннями ч. 1 ст. 291 Коксу передбачено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення, а відповідно до ч. 2 цієї ж статті така постанова, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Нормами ст. 299 цього ж Кодексу передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, відповідно до ст. 301 Кодексу, виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Нормами ст. 300-1 Кодексу встановлено порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), відповідно до якого:
- у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення;
- у разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню;
- у разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Статтею 303 Кодексу передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Нормами ст. 308 Кодексу передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Сукупний аналіз наведених вище норм Кодексу, які встановлюють порядок та строки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), як у добровільному порядку так і у примусовому, дає можливість зробити висновок про те, що така постанова підлягає виконанню з моменту її винесення, і набирає законної сили після її вручення особі, що притягується до відповідальності, або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, і у разі оскарження постанови вона підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, і така постанова підлягає примусовому виконанню у разі не сплати порушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення ( ч. 1 ст. 307 Кодексу), а примусовому виконанню така постанова підлягає у разі несплати штрафу протягом 30 днів з дня набрання законної сили становою і її примусове виконання здійснюється відповідно до положень Кодексу та Закону, а строк, протягом якого така постанова може бути пред'явлена до виконання, - протягом трьох місяців з дня її винесення.
Отже приймаючи до уваги, що постанова серії 1АВ №01001763 від 12.10.2020 р., була надіслана засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 20.10.2020р. та повернулась відправнику без отримання її порушником 02.11.2020р. / а.с. 116-118/, то ця постанова набрала законної сили саме 02.11.2020р і саме з цієї дати у порушника було 30 днів на сплату визначеного цією постановою штрафу, і після закінчення цього строку постанова підлягала зверненню до примусового виконання, і останнім днем такого звернення з урахуванням встановлених судом фактичних обставин цієї справи та положень ст. 303 Кодексу є 02.01.2021р., тому враховуючи, що ДПП цю постанову направлено до відповідного органу виконавчої служби 11.12.2020р. / а.с. 109/ цей строк не був пропущений, тому з огляду на положення ст.ст. 1,3,4,5,12 Закону відповідач у справі під час прийняття оскаржуваною позивачем постанови від 11.02.2021р. про відкриття виконавчого провадження ВП №64473245 діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення відповідача.
Отже враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив обґрунтований висновок стосовно того, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, що є підставою для відмови у задоволенні таких позовних вимог, та постановив правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права під час апеляційного розгляду справи не було встановлено, тому вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 06.12.2021р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі.
Щодо вимог апеляційної скарги вирішення питання розподілу понесених позивачем під час апеляційного розгляду судових витрат, то колегія суддів вважає, необхідним у задоволенні цих вимог відмовити відповідно до положень ст. 139 КАС України оскільки апеляційна скарга позивача на рішення суду першої інстанції від 06.12.2021р. у цій справі залишена без задоволення, що свідчить про відсутність підстав для відшкодування відповідачем понесених позивачем судових витрат під час апеляційного розгляду цієї справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021р. у справі №160/15451/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано 22.02.2022р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя В.Є. Чередниченко
суддя Н.П. Баранник