ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
14 лютого 2022 року м. Київ №640/652/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши матеріали позовної заяви в адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Світ-БУД ЛТД»
до Київської митниці
провизнання протиправним та скасування рішення
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ-БУД ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про корегування митної вартості товарів від 05 січня 2021 року №UA100300/2021/000234/2.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Позивач подав заяву про усунення недоліків, в якій навів причини пропуску строку звернення до суду.
Як на підставу поважності відсутності пропуску строку звернення до суду представник позивача послався на положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, додатки до нього та дослідивши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-БУД ЛТД» про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Отже, за змістом статті 122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Отже, вказана норма містить приписи щодо наявності різних строків давності (як 1095 днів, так і 2555 днів у певних правовідносинах).
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.
Отже, зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.
Оскільки норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду, такий строк визначено в п. 2 ст. 122 КАС України та становить шість місяців.
Наведений висновок узгоджується з викладеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19.
Правовими положеннями частини 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зважаючи на те, що оскаржуване рішення датоване 05 січня 2021 року, а позовну заяву подано 30 грудня 2021 року, суд констатує факт пропуску позивачем строку звернення до суду.
Викладене вище також спростовує доводи представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-БУД ЛТД» щодо 1095-денного строку звернення до суду, з огляду на що, причини пропуску строку звернення слід визнати неповажними.
Отже, позивач не був позбавлений можливості з метою захисту свої прав та інтересів звернутися із цим позовом до суду упродовж шести місяців з дня винесення оскаржуваного рішення.
Водночас, позовна заява подана до суду 30 грудня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, оскільки спірні правовідносини мали місце у січні 2021 року.
Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю «Світ-БУД ЛТД» було достеменно відомо про наявність оскаржуваного рішення та порушення прав останнього.
Суд зазначає, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, відповідно до змісту позовної заяви, хронології подій викладеній в ній та доводів заяви від 03 лютого 2022 року про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд не вбачає поважних причин для поновлення строку для звернення до суду з огляду на вищезазначені обставини.
Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-БУД ЛТД» не виконано вимоги суду та не надано належних доказів пропуску строку звернення до суду з даним позовом та не спростовано вищевикладені висновки суду.
Вищезазначене дає підстави стверджувати, що позивач мав реальну можливість вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у строки передбачені статті 122 КАС України.
Позивачем не надано суду достатніх доказів, щодо причин не звернення до суду в межах строку визначеного статті 122 КАС України.
Позивачем не наведено будь - яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, в силу чого, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до суду позивач звернувся з порушенням строку звернення та відсутністю підстав для поновлення пропущеного строку, оскільки підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У відповідності до положень частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись частини 2 статті 123, статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-БУД ЛТД» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко