"24" лютого 2022 р. Справа № 608/2316/21
Номер провадження2/608/226/2022
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого суду судді Парфенюка В. І.
з участю секретаря Южди Л. С.
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В жовтні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В позовній заяві вона вказала, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, коштів на утриманні дітей не надає, що змусило ОСОБА_1 звернутися до суду. Позивачка просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, відзиву не подав, про причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивачки відповідач ОСОБА_2 кошти на утримання дітей не надає, хоча як батько відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України зобов'язаний утримувати їх до досягнення повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частина 2 цієї статті вказує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З врахуванням вимог ст. 182 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому суд враховує, що згідно довідки від 19 січня 2022 року ОСОБА_5 працює в Республіці Польща по трудовому договору від 2 травня 2018 року на посаді: укладальник бруківки і в 2021 році отримував заробітну плату в розмірі 2 800 злотих в місяць.
У відповідності до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує з відповідача на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 992,40 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 17.02.1999 року, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_2 , на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу щомісячно , але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 27 жовтня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. І. Парфенюк