Справа № 487/8115/19
Провадження № 1-кп/487/149/22
24.02.2022 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м.Миколаєва, у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019150030003039, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в РФ Пермська область Нировський район с. Нове, громадянина України, має вищу освіту, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України
сторони кримінального провадження
прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_5
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним:
29.07.2019 року, близько 19:50 год., більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті тривалих особистих неприязних стосунків, умисно наніс потерпілому ОСОБА_5 один удар лівою рукою в область обличчя, тим самим спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді садна, синця в області правого ока, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, яке не призвело до короткочасного розладу здоров'я.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України та визнає його винуватим в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
Показання потерпілого ОСОБА_5 , який безпосередньо при допиті під час судового розгляду, пояснив, що 29.07.2019 року між 19:00 та 20:00 год. на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 відбувалися загальні збори ОСББ. ОСОБА_6 розмовляв з ОСОБА_7 в той час, як він до них підійшов з метою поставити декілька питань. Загальними зборами ОСББ, що відбувалися раніше, було прийнято рішення про проведення відеофіксування усіх зборів, тому він вирішив зафіксувати на свій мобільний телефон те що відбувається. ОСОБА_6 , побачивши що він знімає, вихопив у нього з рук мобільний телефон та почав ним розмахувати, намагаючись його кинути на землю. Він хотів забрати свій телефон у ОСОБА_6 , але йому це не вдалося, телефон з рук останнього вихопила ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_6 вдарив його кулаком в область лівого ока під брову. Від удари окуляри відлетіли на декілька метрів та потекла кров. Люди викликали поліцію, ОСОБА_6 намагався втекти, але присутні його затримали. З приводу тілесних ушкоджень звертався в травмпункт.
Показання свідка ОСОБА_8 , яка безпосередньо при допиті під час судового розгляду, пояснила, що 29.07.2019 року ввечері на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 відбувалися загальні збори ОСББ. ОСОБА_6 на той момент був головою ОСОБА_9 на свій мобільний телефон знімав хід зборів, але ОСОБА_6 був проти цього, кричав щоб той не знімав. Потім ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_10 та намагався видерти у нього телефон, розмахував руками, вів себе агресивно. Петренко на такі його дії ніяк не реагував. Вона перебувала на відстані 4-5 метрів від них та бачила, як ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_10 рукою в обличчя, від чого у останнього впали окуляри.
Показання свідка ОСОБА_11 , яка безпосередньо при допиті під час судового розгляду, пояснила, що 29.07.2019 року ввечері на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 відбувалися загальні збори ОСББ. ОСОБА_6 в руках тримав звіт. Вона підійшла до нього, бо хотіла подивитися що там написано. Петренко теж підійшов до них бо хотів подивитися звіт, оскільки входив до складу ревізійної комісії, та мабуть зняти на мобільний телефон, який тримав у руці. ОСОБА_6 почав ховати звіт та махати рукою, намагаючись забрати у ОСОБА_10 телефон. ОСОБА_6 вдалося вихопити у ОСОБА_10 з рук телефон. На прохання ОСОБА_10 повернути телефон, ОСОБА_6 не реагував. ОСОБА_6 поводив себе агресивно та вдарив ОСОБА_10 в область обличчя, від чого у останнього впали окуляри та з брови потекла кров.
Показання свідка ОСОБА_12 , яка безпосередньо при допиті під час судового розгляду пояснила, що у 2019 році ввечері, точної дати не пам'ятає, на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 відбувалися загальні збори ОСББ, розглядалося питання щодо звітування голови ОСОБА_6 про цільове використання коштів. ОСОБА_10 фіксував хід зборів на свій мобільний телефон, а потім хотів також сфотографувати інформацію на листку, наданому ОСОБА_6 у якості звіту. Вона бачила, як ОСОБА_6 вихопив у ОСОБА_10 телефон, щоб той не знімав, а потім біля неї пролетіли окуляри ОСОБА_10 та впали на капот припаркованого автомобіля. Вона підняла окуляри та понесла ОСОБА_10 , на його обличчі була кров. ОСОБА_6 намагався втекти, але люди його затримали та викликали поліцію.
Зазначені показання потерпілого та свідків повністю підтверджуються та узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні:
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.07.2019 року, яким зафіксоване прийняття усної заяви від ОСОБА_5 , щодо вжиття заходів до ОСОБА_3 , який 29.07.2019 року близько 19:50 год. за адресою: АДРЕСА_2 наніс йому тілесні ушкодження. Даний протокол було зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Заводський ВП ГУНП в Миколаївській області за №15938/15953 29.07.2019 року.
Зазначена заява стала підставою для внесення в ЄРДР відомостей з правовою кваліфікацією ч.1 ст.125 КК України, про що свідчить витяг з ЄРДР про реєстрацію 30.07.2019 року о 07:30:43 год. кримінального провадження №12019150030003039.
Висновком експерта №599 від 01.08.2019 року, зробленим при експертному дослідженні на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_13 від 31.07.2019 року про призначення судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_5 мають місце тілесні пошкодження у вигляді садна, синця в області правого ока. Дані тілесні ушкодження утворилися, як мінімум від однієї дії тупого твердого предмету. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, які не призвели до короткочасного розладу здоров'я. Локалізація пошкоджень свідчить про те, що удар потерпілому був нанесений зпереду. Утворення тілесних ушкоджень при падінні з положення стоячи на виступаючу поверхню (як з попереднім прискоренням та і без нього) - виключається.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.08.2019 року з додатком у вигляді DVD-R диску, яким зафіксовані пояснення ОСОБА_5 з приводу обставин нанесення йому тілесного ушкодження ОСОБА_3 29.07.2019 року, відображено порядок та механізм його нанесення, розташування обвинуваченого та потерпілого відносно один до одного, які узгоджуються з показаннями ОСОБА_5 та свідків у судовому засіданні, а також наявними тілесними ушкодженнями, встановленими експертним дослідженням.
Отже, встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, з точки зору їх належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні. При цьому судом враховано висновки Європейського суду з прав людини, висловлені у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбеера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, в яких зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
При цьому суд, аналізуючи показання ОСОБА_3 , надані ним в судовому засіданні, стосовно того що: 29.07.2019 року, ввечері, після того як закінчилися загальні збори ОСББ на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , він розмовляв з ОСОБА_7 . В цей час ОСОБА_6 , порушуючи його особисті права, почав знімати його на свій мобільний телефон, тому він взяв телефон з рук останнього правою рукою, а потім віддав ОСОБА_7 . ОСОБА_10 вдарив його у груди, а він в свою чергу відштовхнув його правою рукою у ліве плече, від чого у ОСОБА_10 впали окуляри їм під ноги. З приводу нанесення йому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень звертався до сімейного лікаря. Вважає дане кримінальне провадження сфальсифікованим. Підтвердив факт неприязних стосунків з ОСОБА_10 ще з 2018 року. Покази потерпілого у судовому засіданні вважає неправдивими, оскільки останній в будинку АДРЕСА_2 не проживає, квартиру здає в оренду, податки не сплачує, вважає їх такими, що не відповідають дійсності, оскільки вони суперечать іншим доказам дослідженим при розгляді кримінального провадження та, на переконання суду, є способом захисту, що обраний обвинуваченим, та надані з метою уникнути відповідальність за вчинення кримінального правопорушення.
Крім того неспроможними є посилання обвинуваченого на недопустимість усіх доказів, зібраних у даному кримінальному провадженні у зв'язку з проведенням досудового розслідування неуповноваженими на це слідчими, оскільки дані обставини спростовуються дослідженими в судовому засіданні постановами про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні та призначення групи прокурорів від 30.07.2019 року.
За положеннями ст..9 Конституції України, ч.2 ст.8 КПК України, ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ зобов'язанні застосовувати положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ, як джерела права.
Відповідно до положень ст..6 Конвенції кожному гарантовано право на справедливий суд.
Вирішуючи питання, щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, викладену у справі «Еззе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Так ОСОБА_3 з урахуванням приписів ст.12 КК України, вчинено кримінальний проступок.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до положень ст.66 КК України - судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до положень ст.67 КК України - судом не встановлено.
Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в Миколаївській обласній психіатричній лікарні, та в Миколаївському обласному наркологічному диспансері не перебуває. Згідно доповіді, складеної старшим інспектором Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області: «виправлення ОСОБА_3 , беручи до уваги історію правопорушень, його спосіб життя, що характеризує особистість обвинуваченого, середній рівень ймовірності вчинення повторного правопорушення, можливе без позбавлення або обмеження його волі та не становить високої небезпеки для суспільства».
Відповідно до положень ст..65 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості та вимог, щодо індивідуалізації та достатності покарання для виправлення засудженого та запобігання скоєнню ним нових злочинів, з врахуванням вищезазначених обставин, суд при обрані виду та міри покарання, вважає за необхідне та достатнє призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у межах санкцій ч.1 ст.125 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.2,7,368,369,373,374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу - п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Захід забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_3 не обирався.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1