Справа № 466/1219/22
про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2022 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду Невойт П.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак Марії Василівни про скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, скасування державної реєстрації права приватної власності та визнання права приватної власності -
14.12.2021 представник позивача адвокат Перунов Віктор Володимирович в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100, державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак Марії Василівни, місцезнаходження: Львівська область, Мостиський район, с.Червоне та просить суд
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49607473 від 11.11.2019 державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак Марії Василівни про реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 за акціонерним товариством «Альфа-Банк» на підставі передавального акту /серія та номер 10221-10229, виданий 11.10.2019/;
- скасувати державну дереєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 за акціонерним товариством «Альфа-Банк», номер запису про право власності 34079663 від 08.11.2019 державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак Марії Василівни;
- визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .
Вважаю, що дану позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
У відповідності до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява у т.ч. повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п.9 ч.1 ст.176 Кодексу ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 р. (з наступними змінами) за подання до суду фізичною особою позовної заявиг сплачується судовий збір за кожну позовну вимогу, а саме за подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (Отримувач коштів - ГУК Львiв/Шевченківський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA888999980313181206000013955; код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Позивачем долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору лише за перші дві вимоги немайнового характеру, щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру просить відстрочити до ухвалення рішення по справі.
При зверненні до суду з позовною заявою позивач просить відстрочити сплату судового збору у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов визначених у цій статті.
Позивач на підтвердження доказів надає довідку про доходи та витяг з єдиного державного реєстру фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зсилається на скрутне матеріальне становище, при цьому, зазначає попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, в т.ч. судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
Однак, надана позивачем довідка від 07.02.2022
не може бути єдиним належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за весь попередній календарний рік.
Окрім того, вищезазначені довідки не є достатніми доказами на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Натомість, доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником до позовної заяви не надано.
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду.
Так, Верховний Суд в своїй ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 10 жовтня 2019 р. по справі №215/3329/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 зазначив, що скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте просить суд звільнити від сплати судового збору з огляду на відсутність коштів для його сплати. Зокрема, посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу. На підтвердження заявленого клопотання скаржник долучив довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради від 01 жовтня 2019р. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 01 листопада 2011р. суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік.
Верховний Суд своєю ухвалою від 16 жовтня 2019 р. у справі №215/5288/18 відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження та вказав, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин. При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду, а не його обов'язком. При цьому постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору в певному судовому провадженні не створює пільг щодо його сплати на інших стадіях судового провадження чи в інших судових провадженнях.
Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, довідка, надана позивачем, не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що такі доходи є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Суд вважає, що позивачу необхідно визначити вартість майна та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі встановленому законом.
У відповідності до ч.1 ст.185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заяви буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
постановив :
позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак Марії Василівни про скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, скасування державної реєстрації права приватної власності та визнання права приватної власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині даної ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали суду у встановлений термін заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: П. С. Невойт