Справа № 462/9253/21
24 лютого 2022 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л.розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь спільної дочки сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за минулий час, а саме, за останні 32 місяці у твердій сумі 3000,00 грн. за кожен місяць, в загальному 96000,00 грн. і в подальшому в твердій грошовій сумі 4000,00 грн. щомісячно. Свої позовні вимоги мотивує тим, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 . 13.03.2019 року шлюб між сторонами розірвано. На даний час дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Враховуючи обов'язок батьків утримувати дітей, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 24.01.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позов, у якому вказав, що визнає позов частково, а саме просить визначити аліменти у розмірі 1500,00 грн. щомісячно. Вказує на відсутність підстав стягувати аліменти за минулий період, так як позивач не зверталася до нього раніше про виплату аліментів, а він не ухилявся від виплат, натомість, брав участь у забезпечені дитини, давав гроші доньці, купував їй різні речі та подарунки. Також, просить суд врахувати, що після розлучення він виселився із спільного житла з позивачкою та, на даний час, проживає із своєю мамою, яка є особою пенсійного віку та перебуває на утриманні відповідача, який має мінливий дохід, так як офіційно не працевлаштований.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення /виклику/ сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 1 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 / /а.с.6/.
Шлюб між сторонами розірвано рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 13.03.2019 року /а.с.4-5/.
Згідно довідки від 15.12.2021 року №4343, позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири на АДРЕСА_1 , де також зареєстрована її дочка ОСОБА_3 , 2007 р.н. /а.с.3/.
Статтею 150 СК України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, згідно частини 2 даної статті, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 18 Конвенції про захист прав дитини встановлено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач у поданому відзиві ствердив про мінливий дохід та про те, що на його утриманні перебуває мама 1941 року народження, з якою він на даний час проживає, що стверджується копіями долучених паспортів відповідача ОСОБА_2 та його мами ОСОБА_4 .
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років установлено у наступному розмірі: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відтак, вимоги позивача про стягнення аліментів є підставними.
Разом з цим, враховуючи наведене, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги обставини, на які покликається відповідач, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини щомісячно підлягають частковому задоволенню, а саме із відповідача слід стягувати на користь позивача на утримання дитини аліменти у розмірі 2000,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи із дня пред'явлення позову до суду.
Щодо позовної вимоги про стягнення із відповідача аліментів за минулий час, а саме, за останні 32 місяці у твердій сумі 3000,00 грн., за кожен місяць, в загальному 96000,00 грн., суд виходить з такого.
Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов'язана особа ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії.
Обов'язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність саме позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтвердженні офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів, вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.
До матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів, що позивач вживала до подачі позову до суду належних заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та не надала доказів ухилення відповідача від сплати аліментів в розумінні ч. 2 ст. 191 СК України.
Суд звертав увагу позивача, що до матеріалів позовної заяви не подано доказів того, що позивач вживала заходи для одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, про що було зазначено в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, однак, позивач не скористалася своїм правом подати відповідні докази суду.
Беручи вищенаведено, позовні вимоги у даній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в дохід держави.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 141, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 430 ЦПК України, ст. 84, 180, 181, 182, 184 Сімейного Кодексу України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати аліменти із ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 / аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 / у розмірі 2000,00 /дві тисячі/ гривень на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнення аліментів розпочати із 16.12.2021 року і проводити до повноліття дитини.
В межах місячної суми стягнення допустити негайне виконання рішення.
Стягнути із ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 / судовий збір у розмірі 454,00 гривні в дохід держави.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Текст судового рішення складений 24 лютого 2022 року.
Суддя: Бориславський Ю. Л.