Справа № 144/1032/21
Провадження № 2/144/151/22
"15" лютого 2022 р. смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Довгалюк Л.В.,
за участю секретаря - Грушовенко О.В., Ковтун Ю.В.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соболівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області про визнання в порядку спадкування за законом права на завершення приватизації земельної ділянки та одержання правовстановлюючих документів про право власності на земельну ділянку, -
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в обгрунтування якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_2 (далі - Спадкодавець), власних дітей та інших спадкоємців у якого немає.
Батьками Позивача та Спадкодавця були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище матері - ОСОБА_5 ). Також у Позивача та його брата була рідна тітка (сестра їхньої матері) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками (дідусем та бабусею Позивача та Спадкодавця) ОСОБА_4 та її сестри - ОСОБА_6 були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
За життя ОСОБА_6 , на підставі договору купівлі-продажу будинку від 16.05.1981, посвідченого секретарем виконавчого комітету Брідоцької сільської ради народних депутатів Теплицького району Вінницької області Денисюк Марією Кирилівною за № 6, придбано житловий будинок у с. Брідок, Теплицького (Гайсинського) району, Вінницької області, площею 117 кв. м., який був побудований у післявоєнні роки. Із придбанням житлового будинку було відкрито та заведено погосподарську книгу за № 1. Дітей та інших спадкоємців у ОСОБА_6 не було.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Брідоцької сільської ради Теплицького району Вінницької області № 255 від 06.07.2017, відповідно до погосподарської книги № 1 житловому будинку, який відносився до категорії колгоспних дворів, придбаного тіткою Позивача та Спадкодавця - ОСОБА_6 , присвоєно адресу: АДРЕСА_1 , а також на ім'я останньої відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Із 26.02.1997 року Спадкодавець був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті тітки ОСОБА_6 , згідно з витягом з погосподарської книги № 1 від 07.07.2017 № 259, виданим виконавчим комітетом Брідоцької сільської ради Теплицького району Вінницької області, головою двору та новим власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 став Спадкодавець.
Оскільки ОСОБА_6 , будучи власником житлового будинку, за своє життя не оформила права власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, тому брат позивача звернувся до Брідоцької сільської ради народних депутатів Теплицького району Вінницької області з відповідним клопотанням щодо приватизації земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд.
За наслідками розгляду його клопотання, 10.03.1994 на засіданні 13 сесії 21 скликання Брідоцької сільської ради народних депутатів Теплицького району Вінницької області прийнято рішення про задоволення заяви брата Позивача щодо приватизації земельної ділянки площею 0,45 га та затверджено матеріали приватизації земельної ділянки.
Однак, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я Спадкодавця, останній не зміг належним чином завершити процедуру приватизації земельної ділянки та оформити право власності на неї. Брат позивача потребував постійної сторонньої допомоги, тому з 15.08.2007 по день своєї смерті був зареєстрований, прожив та перебував на повному державному утриманні у Комунальній установі «Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку».
Таким чином, позивач вважає, що після смерті тітки ОСОБА_6 за свого життя його брат розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , проте, з об'єктивних та незалежних від нього причин не зміг своєчасно, належним чином її завершити та оформити відповідні правовстановлюючі документи.
01.06.2021 державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницьким Є.В. у спадковій справі № 339/2020, заведеній 13.08.2020 щодо майна Спадкодавця, прийнято постанову № 816/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала брату позивача, з підстав відсутності документів, що посвідчують право власності Спадкодавця на земельну ділянку та відсутності його реєстрації на нерухоме майно відповідно до закону.
У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з позовом про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування після смерті свого брата.
Ухвалою судді Теплицького районного суду Вінницької області від 09.07.2021 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 27.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті, відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, свої позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача Соболівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області у судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають.
Представник третьої особи Вінницької районної державної нотаріальної контори Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції області надіслав заяву про розгляд справи без участі їх представника, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи проведено у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.
Так, положеннями Земельного Кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
Зазначений висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 14-652цс18.
З урахуванням викладеного у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.
Тобто, у спадкоємця виникає право на завершення процедури приватизації землі та отримання державного акту про право власності на землю на своє ім'я лише в тому випадку, коли спадкодавець у встановленому законом порядку набув право користування земельною ділянкою, розпочав процедуру її приватизації, але не встиг завершити та отримати державний акт про право власності на землю.
Судом встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача ОСОБА_2 (а.с. 12).
Батьками Позивача, відповідно до копії свідоцтва про народження, були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 13)
Батьками ОСОБА_2 були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 13).
Рідна тітка позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть останньої (а.с. 15).
Батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 15-17).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу будинку від 16.05.1981, посвідченого секретарем виконавчого комітету Брідоцької сільської ради народних депутатів Теплицького району Вінницької області Денисюк М.К. за № 6, ОСОБА_6 придбано житловий будинок у с. Брідок, Теплицького (Гайсинського) району, Вінницької області, площею 117 кв. м. (а.с. 18).
Згідно довідки виконавчого комітету Брідоцької сільської ради Теплицького району Вінницької області № 255 від 06.07.2017 року, відповідно до погосподарської книги № 1 житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до колгоспних дворів. Станом на 15.04.1991 року склад двору: ОСОБА_9 , 1943 року народження - голова двору (а.с. 19).
Розпорядженням Брідоцької сільської ради Теплицького району Вінницької області № 1 від 12.01.2016 «Про перейменування вулиць села» та відповідно довідки Брідоцької сільської ради Теплицького району Вінницької області № 343 від 31.10.2018 - АДРЕСА_1 перейменовано на вул. Молодіжна (а.с. 20).
Спадкодавець проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 26.02.1997 року, що підтверджується копією його паспорту (а.с. 21-22).
Відповідно до витягу з погосподарської книги № 1 від 07.07.2017 № 259, виданий виконавчим комітетом Брідоцької сільської ради Теплицького району Вінницької області, на 2006-2010 року - головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 зазначено ОСОБА_2 , 1966 року народження. Особовий рахунок № НОМЕР_2 (а.с. 23).
Згідно довідки КУ «Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку» смт. Вороновиця, підопічний ОСОБА_2 , 1966 року народження проживав, буз зареєстрований та перебував на повному державному утриманні у закладі з 15.08.2007 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 27).
З огляду на наведене позивач вважає, що після смерті тітки ОСОБА_6 за свого життя брат позивача розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проте не зміг своєчасно та належним чином її завершити, а також оформити відповідні правовстановлюючі документи.
01.06.2021 державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницьким Є.В. у спадковій справі № 339/2020, заведеній 13.08.2020 щодо майна Спадкодавця, прийнято постанову № 816/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, з підстав відсутності документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та відсутності реєстрації на нерухоме майно відповідно до закону (а.с. 28).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем до позовної заяви долучено протокол від 10.03.1994 року 13 сесії 21 скликання Брідоцької сільської ради народних депутатів Теплицького району Вінницької області, з якого вбачається, що на розгляді сесії була заява ОСОБА_2 , який просив приватизувати земельну ділянку площею 0, 45 га (а.с. 24-26), проте, рішення, що прийнято за результатами засідання суду позивачем до суду не надано, незважаючи на те, що позовна заява була двічі залишена без руху, як до відкриття провадження у справі, так і після.
Також позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що братом за життя розпочато процедуру приватизації, зокрема, не надано рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, доказів виготовлення технічної документації на земельні ділянки, визначення її меж у натурі, погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку тощо.
Разом з тим, позивачем не надано суду доказів відмови органів місцевого самоврядування у завершенні приватизації спадкоємцю.
Лише після такої відмови позивач має право звертатися до суду із позовом про визнання відповідного права на завершення приватизації в порядку спадкування та одержання правовстановлюючого документу про право власності на земельну ділянку на ім'я спадкоємця.
У матеріалах справи, відсутні посилання на докази того, що позивач звертався до органів місцевого самоврядування із заявою про завершення процедури приватизації, та йому, як спадкоємцю після смерті брата, було відмовлено у завершенні процедури приватизації.
Крім того, звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.
Однак, як вбачається з копії паспорту брата позивача, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 26.02.1997 року.
Проте, позивачем не надано суду доказів, що Спадкодавець станом на 15.04.1991 року проживав у будинку. Зазначення у погосподарській книзі після цієї дати ОСОБА_2 не підтверджує права власності останнього на будинок.
Адже, відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 р. (ЗУ «Про власність») не втратили права на частку в його майні.
Вказане свідчить про відсутність документів, що посвідчують право власності Спадкодавця на земельну ділянку (нерухоме майно), а також та відсутність його реєстрації відповідно до закону.
Окремо варто зауважити, що у наданих позивачем копіях свідоцтв про його народження та брата не збігаються по батькові батька ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 13), що може ставити під сумнів родинні відносини позивача та Спадкодавця.
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, проте, міра до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Зважаючи на викладене, оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, що його братом розпочато процедуру приватизації земельної ділянки, не надано доказів звернення до відповідача щодо надання дозволу на продовження розпочатої процедури приватизації земельної ділянки з урахуванням його прав як спадкодавця та отримання відмови у реалізації такого права, що свідчить про відсутність порушених прав позивача, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Оскільки відсутні підстави для задоволення позову, відповідно судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10-12, 13, 76-84, 89, 141, 211, 247, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 125, 126 ЗК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Соболівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області про визнання в порядку спадкування за законом права на завершення приватизації земельної ділянки та одержання правовстановлюючих документів про право власності на земельну ділянку - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Соболівська територіальна громада Гайсинського району Вінницької області, адреса: 23820, Вінницька область, Гайсинський район, с. Соболівка, вул. 40-річчя Перемоги, 7.
Повне судове рішення складено та підписано - 23.02.2022.
Суддя