Справа № 554/8805/21 Номер провадження 33/814/84/22Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.
23 лютого 2022 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В.,
за участі:
захисника - адвоката Рохманова В.І.,
представника потерпілого - адвоката Роменської Т.В.,
потерпілого - ОСОБА_1 ,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Октябрського районного суду м.Полтава від 29 листопада 2021 року,
Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, фізична особа-підприємець, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 454 грн. в дохід держави.
Постановою судді Пісоцька І.М. визнана винуватою в тому, що вона 06.09.2021 року, о 10.44 год., керуючи транспортним засобом „Toyota C-HR", д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по вул.Харківське Шосе в напрямку вул.Європейська в м.Полтава, при здійсненні маневру перестроювання не надала перевагу у русі транспортному засобу марки „Toyota Land Cruiser 4.7", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що рухався в попутному напрямку по тій же смузі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п.п. 10.1, 10.3 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.
На вказану постанову ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України. Вказала, що рухалась в лівому крайньому положенні з дотриманням Правил дорожнього руху.
При цьому зазначила, що в діях водія ОСОБА_1 вбачаються порушення п.п. 12.4, 12.9 (б), 13.3 та 14.6 (б) ПДР України, оскільки він здійснив обгін транспортного засобу на перехресті, виїхавши на зустрічну смугу для руху та перевищивши при цьому допустиму в межах населеного пункту швидкість, чим створив перешкоду у русі водію ОСОБА_2 , що призвело до зіткнення транспортних засобів.
Наявний в матеріалах справи відеозапис не в повній мірі відображає обставин події, джерело його походження є невідомим. З відео неможливо встановити моделі та номерні знаки транспортних засобів, як і їх розташування один до одного.
Вислухавши захисника Рохманова В.І. та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку потерпілого ОСОБА_1 та його представника, які заперечували проти її задоволення та просили постанову судді залишити без змін, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Суддя місцевого суду у відповідності до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення повно, всебічно та об'єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності.
Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, ґрунтується на матеріалах провадження та досліджених у судовому засіданні доказах.
Статтею 124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п.10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Під час розгляду справи у апеляційному суді ОСОБА_2 свою вину у вчиненні правопорушення не визнала. Пояснила, що причиною виникнення ДТП, на її думку, стало порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , який, рухаючись у попутному з нею напрямку, здійснив маневр обгону транспортного засобу на перехресті та виїхав на зустрічну смугу руху із перевищенням допустимої в межах населеного пункту швидкості, та, повертаючись у свою смугу руху, допустив зіткнення з її транспортним засобом. Зазначає, що не може стверджувати, чи її транспортний засіб зображений на відео.
Однак, ОСОБА_1 вказав, що саме дії ОСОБА_2 призвели до дорожньо-транспортної пригоди. Зазначив, що він їхав по вул.Харківське Шосе у напрямку вулиці Європейської в м.Полтава у крайній лівій смузі руху. В цей час, автомобіль „Toyota C-HR", що рухався попереду у крайньому правому положенні, без ввімкнення покажчику повороту, здійснив різкий маневр повороту вліво та допустив зіткнення із його автомобілем, в результаті чого його автомобіль скоїв наїзд на електроопору.
Як вбачається зі схеми місця ДТП, зіткнення відбулось на крайній лівій смузі руху в напрямку вулиці Європейської в м.Полтаві. Пошкодження на транспортних засобах локалізовані таким чином: у „Toyota Land Cruiser 4.7" пошкоджено переднє праве крило та колесо, лобове скло, капот, бампер та протитуманні фари, а у „Toyota C-HR" - переднє ліве крило та колесо, бампер, ліву фару та лівий підкрилок.
Наявними в матеріалах справи фотознімками та відеозаписом з місця події підтверджуються напрямок руху транспортних засобів, дорожня обстановка та обставини їх зіткнення, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому з відеозапису, який здійснено безпосередньо перед ДТП, вбачається, що автомобіль „Toyota C-HR" рухався в крайній правій смузі для руху. В цей час, позаду, в попутному з ним напрямку, рухався автомобіль „Toyota Land Cruiser 4.7", який під час руху займав ліве положення, ближче до суцільної смуги.
Допитаний під час розгляду справи в апеляційному суді свідок ОСОБА_3 вказав, що перебував у салоні автомобіля „Toyota Land Cruiser 4.7" в якості пасажира. При цьому зазначив, що автомобіль здійснював рух по вул.Харківське Шосе в напрямку с.Супрунівка Полтавського району в крайній лівій смузі, оскільки у правому положенні автошляху знаходилося безліч транспортних засобів, в результаті чого там рух був уповільнений. Під'їжджаючи до виїзду з вул.Автобазівська, на їхню смугу руху раптово виїхав транспортний засіб «Toyota C-HR». Автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який намагався уникнути зіткнення, різко змінив напрямок свого руху вліво, однак, не зміг запобігти ДТП.
Отже, викладені обставини у своїй сукупності підтверджують версію ОСОБА_1 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме, про те, що безпосередньо перед ДТП ОСОБА_1 рухався у лівій смузі руху, а ОСОБА_2 - у правій. Тобто, саме ОСОБА_2 перестроювалась ліворуч, не надавши при цьому дороги транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку вона мала намір виїхати, і саме цими своїми діями створила перешкоду для руху інших транспортних засобів, чим порушила п.п. 10.1, 10.3 ПДР України.
Таким чином, саме ОСОБА_2 , порушивши ПДР України, створила умови для ДТП, і саме її дії знаходяться у причинному зв'язку з настанням наслідків, а тому її винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, є повністю доведеною.
Твердження ОСОБА_2 та її захисника про те, що відеозапис неналежний доказ, є неогрунтованими.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відео в повній мірі відображає обставини події, узгоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 та даними, відображеними в схемі місця ДТП, а тому підстав ставити його під сумнів немає.
Разом з цим, наданий стороною захисту висновок експерта №28 від 18.10.2021 року суд не бере до уваги з таких підстав.
Експерт дійшов висновку, що пояснення водія ОСОБА_1 є технічно неспроможними, а пояснення ОСОБА_2 узгоджуються з проведеними транспортно-трасологічними дослідженнями.
Проте, такий його висновок є необгрунтованим.
Обставини події, розташування транспортних засобів після ДТП, сліди бокового юзу, напрямок передніх колес на автомобілі ОСОБА_2 , пошкодження на автомобілях у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_2 перестроювалась з правої на ліву смугу руху. Такі висновки суду підтверджуються також поясненнями потерпілого ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , відеозаписом з місця події.
При цьому експерт визнав технічно спроможними пояснення ОСОБА_2 , в яких вона взагалі не описала обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Більше того, експертне дослідження було проведено за відсутності вихідних даних та матеріалів справи, не було здійснено відповідних замірів та огляду транспортних засобів, не з'ясовано механізм зіткнення та не враховано пояснень всіх учасників та свідків дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, посилання апелянта про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення є надуманими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Стягнення на ОСОБА_2 накладено в межах санкції ст.124 КпАП України, у відповідності до положень ст.33 КпАП України, з урахуванням обставин провадження, даних про особу правопорушника, відсутності обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.
Є необгрунтованими і доводи апеляційної скарги про необхідність ініціювання перед правоохоронним органом притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення п.п. 12.4, 12.9 (б), 13.3 та 14.6 (б) ПДР України є необґрунтованими, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 10.1, 10.3 ПДР України, і саме ці порушення спричинили наслідки у вигляді дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, відсутні будь-які підстави для ініціювання притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.124 КпАП України.
Крім того, виходячи із засад судочинства, суддя розглядає справу про адміністративне правопорушення щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, і не вправі ухвалювати рішення щодо обставин, які особі не ставились у провину компетентним органом і від яких особа не захищалась.
В свою чергу, питання перевірки правильності складення протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення повинні вирішуватися суддею місцевого суду під час підготовки справи до розгляду.
Тобто, направлення справи до органу національної поліції та зобов'язання уповноважених осіб скласти протокол про адміністративне правопорушення щодо іншого учасника ДТП, до компетенції апеляційного суду не відноситься.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Октябрського районного суду м.Полтава від 29 листопада 2021 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДЯ Л.В. Нізельковська