Справа № 577/508/22
Провадження № 1-кс/577/363/22
"24" лютого 2022 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022200470000008 від 03.01.2022 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.115, ч. 2 ст. 194, ч.2 ст. 289, ч.ч.1, 2, ст. 185 КК України,-
24.02.2022 року слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовує тим, що приблизно 20.12.2021 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в гостях за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 та разом з останнім вживав спиртні напої. Увечері у невстановлений час, сп'янівши, ОСОБА_8 став проганяти ОСОБА_5 з дому і він, залишаючи приміщення літньої кухні, помітив на підвіконні належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Sigma X-Style-241 Snap», вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-22/298-ТВ від 13.01.2022 року ¬ 500 грн., яким вирішив заволодіти. Реалізовуючи свій злочинний корисливий умисел, ОСОБА_5 , користуючись тим, що ОСОБА_7 не звертає на нього жодної уваги, таємно викрав вказаний мобільний телефон, після чого залишив місце скоєння злочину.
Крім того, 30.12.2021 року близько 18 год. ОСОБА_5 знову прибув до господарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання знайомого ОСОБА_7 та разом з ним у приміщенні літньої кухні почав розпивати спиртні напої.
Близько 21 год. між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на грунті пияцтва виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_8 став вимагати від ОСОБА_5 залишити його господарство, що не сподобалося останньому, викликавши почуття образи, гострої неприязні, підсиленої станом алкогольного сп'яніння, та раптовий умисел, направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпечний характер своїх дій, наслідки у вигляді смерті ОСОБА_8 та бажаючи їх настання, взяв на лавці в кухні біля груби сокиру-колун та умисно наніс тупою металевою частиною два удари у життєво важливі органи, а саме: в область виличної частини голови справа, внаслідок чого завдав останньому тілесні ушкодження, що є несумісними із життям людини, від яких потерпілий помер на місці скоєння злочину.
Крім того, у період приблизно з 23 год. 31.12.2021 до 00 год. 01.01.2022 ОСОБА_5 , скоївши вбивство ОСОБА_7 та залишаючись у приміщені літньої кухні за адресою: АДРЕСА_3 , виявив у кишені куртки ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2300 грн., та на дивані в будинку належний останньому мобільний телефон невстановленої марки, якими вирішив заволодіти. Реалізовуючи свій злочинний корисливий умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи, що його дії є таємними, викрав гроші та мобільний телефон померлого, якими потім розпорядився на власний розсуд.
Крім того, близько 02 год. 01.01.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 та усвідомлюючи, що внаслідок його дій настала смерть ОСОБА_7 , та маючи намір знищити сліди злочину, вирішив перевезти та сховати труп потерпілого за межами с. Суховерхівка Конотопського району.
З даною метою ОСОБА_5 витягнув тіло ОСОБА_7 з приміщення літньої кухні, а потім погрузив його на заднє сидіння до салону автомобіля ВАЗ-2107, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що стояв незамкнутий на подвір'ї потерплого.
У подальшому приблизно у період з 02 по 03 год. 01.01.2022 ОСОБА_5 , запустивши двигун ключем, який знаходився у замку запалення, поїхав в напрямку м. Ромни Сумської області, таким чином, повторно незаконно заволодів транспортним засобом, який перебував у користуванні ОСОБА_7 та знаходився у власності його сестри - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає окремо, вартістю відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-22/604-АВ від 25.01.2022 ¬ 30550 грн. Після цього, прибувши до м. Ромни, ОСОБА_7 залишив автомобіль в центрі міста на стоянці біля магазину, а сам пішов.
Крім того, 03.01.2022 близько 05.30 год. ОСОБА_5 , маючи умисел знищити сліди скоєного злочину та позбутися трупа потерпілого повернувся до автомобіля ВАЗ-2107 державний номерний знак НОМЕР_1 та, завівши двигун, поїхав до річки Ромен неподалік вул. Пригородської в м. Ромни. Зупинившись у безлюдному місці, ОСОБА_5 , діючи умисно з метою пошкодження чужого майна, злив з бензобаку автомобіля бензин в кількості близько 2 л та наповнивши ним полімерну пляшку з-під напою, облив бензином передні та задні сидіння автомобіля та за допомогою паперу і сірників підпалив. Переконавшись, що полум'я розгорілося, ОСОБА_5 залишив місце скоєння злочину.
03.01.2022 року ОСОБА_5 о 14.15 год. затримано в порядку ст.208 КПК України.
Згідно ухвали слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.01.2022 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.15 год. 03.03.2022 року.
Обґрунтованість повідомленої підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події, актом про пожежу та звітом про причину пожежі автомобіля, лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 від 05.01.2022 року, показаннями свідків, показаннями потерпілої, протоколом огляду предметів від 14.01.2022 року , протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 03.01.2022 року, показаннями самого підозрюваного ОСОБА_5 , протоколами слідчих експериментів від 04.01.2022 року та від 28.01.2022 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 , висновками експертизи товарознавчих, автотоварознавчої, дактилоскопічних, імунологічних, цитологічних, судово-психіатричної, судово-медичної, нафтопродуктів і паливо-мастильних матеріалів, а також іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності та взаємозв'язку.
При цьому, досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, здійснення незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Так, про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчать тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів. Зокрема санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Відповідно до постанови керівника Конотопської окружної прокуратури від 22.02.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 03.04.2022, в той же час строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 03.03.2022, однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні на даний час необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальні дії.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просить його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні, кожен окремо , проти продовження строку тримання під вартою не заперечували.
Суд,вислухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши представлені докази суд приходить до такого висновку.
За положеннями частин 1, 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.
Згідно ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 5 ч.ч. 1, 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
У частині 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Необхідно зауважити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органа досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких особливо тяжкий, підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах долучених до клопотання, а саме: протоколами огляду місця події, актом про пожежу та звітом про причину пожежі автомобіля, лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 від 05.01.2022 року, показаннями свідків, показаннями потерпілої, протоколом огляду предметів, протоколом затримання підозрюваного, показаннями самого підозрюваного , протоколами слідчих експериментів за участю підозрюваного, висновками експертиз, тому є обґрунтованою.
За постановою керівника Конотопської окружної прокуратури від 22.02.2022 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022200470000008 від 03.01.2022 продовжено до 3-х місяців, тобто до 03.04.2022 року.
На переконання суду, завершення досудового розслідування без продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливе, оскільки на даний час органу досудового розслідування необхідно виконати вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України, а саме відкрити та надати доступ до матеріалів досудового розслідування, зокрема підозрюваному і його захисникам, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що потребує певного часу.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
За таких обставин є достатні підстави вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 існують ризики, передбачені п.п.1, 3,4 ч.1 ст.177 КПК, а інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання встановленим ризикам і можуть сприяти підозрюваному ухилитися від кримінальної відповідальності та впливати на свідків.
Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У конкретному випадку, продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.
Керуючись: ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 на строк 30 днів задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022200470000008 від 03.01.2022 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний за ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду від 05.01.2022 року строком до 24 години 03 квітня 2022 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
СуддяОСОБА_1