Справа № 577/5374/21
Провадження № 2/577/68/22
23 лютого 2022 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
у складі головуючого судді Потій Н.В.,
за участі секретаря Подейко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання,-
І. Стислий виклад позиції сторін.
08 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою про стягнення аліментів на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку доходу і до закінченням дитини навчання, тобто до 30.06.2023 р. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який було розірвано 21.08.2015 року. Від цього шлюбу є син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час є студентом третього курсу, денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Класичний фаховий коледж Сумського державного університету» за спеціальністю 193 Геодезія та землеустрій. Навчається за держзамовленням. Термін закінчення навчання 30 червня 2023 року. До повноліття сина, відповідач сплачував аліменти та продовжує сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_6 за рішенням суду. Син повністю перебуває на її утриманні, вона витрачає кошти на його індивідуальні потреби. Добровільно відповідач утримувати дитину відмовляється, а тому вона змушена звернутись до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову до закінчення навчання.
Заперечення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходило.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_3 до його повноліття та на даний час продовжує сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 . Під час переговорів з позивачем, він виявив бажання сплачувати аліменти в розмірі 1/12 частину від його заробітку, або 1100 грн. в твердій грошовій сумі на період навчання. Але позивача такий розмірі аліментів не влаштовує. Зауважує, що син, навчаючись на бюджетній основі, отримує стипендію. Крім того, просить врахувати, що відповідач вдруге одружився, маж на утриманні малолітню дитину. Крім того, також має на утриманні матір пенсіонерку, якій допомагає матеріально. Відповідач працює на посаді майстра ливарного цеху ЗАТ «Мотор-деталь», на руки отримує заробітну плату в середньому 17000 грн.
У заяві до суду від 20.12.2021 року позивач просить врахувати складні життєві обставини ОСОБА_2 та його поза-аліментне піклування про повнолітнього сина, якому він оплатив навчання в автошколі, систематичне піклування про обох дітей в святкові та урочисті дати в їхньому житті. Водночас зауважує, що повнолітній син не отримував і не отримує стипендії (а.с. 32)
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 22.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження. Справа призначена до розгляду на 08.12.2021 року на 12:45 год.
В зв'язку з неявкою відповідача 08.12.2021 року о 12:45 год. розгляд справи відкладено на 29.12.2021 року на 08:40 год.
29.12.2021 року в зв'язку з хворобою відповідача розгляд справи відкладено на 21.01.2022 року на 08:15 год.
У зв'язку з травмою відповідача, розгляд справи призначений на 21.01.2022 року, відкладено на 15.02.2022 року на 10:00 год.
15.02.2022 року в зв'язку з перебуванням судді Потій Н.В. на лікарняному розгляд справи відкладено на 23.02.2022 року на 09:00 год.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 також не з'явився до судового засідання, просить розгляд справи проводи в його відсутність.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, зазначив, що перебуває на утриманні матері.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько є ОСОБА_2 , мати ОСОБА_8 (а. с. 3).
Як вбачається з копії рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.08.2015 року шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвано. Після розірвання шлюбу сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , залишено проживати з матір'ю - ОСОБА_8 (а.с. 2).
Довідкою від 02.11.2021 року підтверджується, що ОСОБА_3 дійсно навчається на третьому курсі, денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Класичний фаховий коледж Сумського державного університету» за спеціальністю 193 Геодезія та землеустрій на місцях державного замовлення. Термін навчання до 30 червня 2023 року (а. с. 5).
Згідно довідки про доходи Відокремленого структурного підрозділу «Класичний фаховий коледж Сумського державного університету» від 16.12.2021 року ОСОБА_11 не отримує стипендію (а.с.33).
Відповідно до довідки Конотопської міської ради від 28.10.2021 року ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 07.10.2021 року по теперішній час (а.с. 7).
Згідно довідки Виконавчого комітету Конотопської міської ради від 19.10.2021 року №3890 ОСОБА_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та має склад сім'ї: ОСОБА_12 , 1951 року народження, ОСОБА_13 , 2010 року народження (а.с.6).
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 06.11.2015 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_14 , після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини - ОСОБА_15 (а.с.28).
Від даного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_6 народився у відповідача син ОСОБА_2 . В свідоцтві про народження батьком є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_16 (а.с.29).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_17 (а.с.30).
Згідно пенсійного посвідчення ОСОБА_18 , 1951 року народження, є пенсіонером за віком (а.с.31).
V. Норми права.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
У частині третій статті 199 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
При розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина які продовжують навчатися після досягнення повнолітня (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років, продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно частини першої статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошові сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).
VI. Оцінка суду.
Дослідивши зібрані в справі докази та надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими і приходить до висновку про їх часткове задоволення.
Суд зауважує, що обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Та обставина, що ОСОБА_3 , продовжуючи навчання, потребує матеріальної допомоги, на думку суду, доведена належними і допустимими доказами.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23 січня 2019 року в справі № 346/103/17, дитина, яка навчається на денній формі, не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
В той же час, позивачем всупереч вимогам ст. 80, 81 ЦПК України не надано достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження вимог про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, оскільки згідно ч.5 ст. 183 СК України зазначений розмір аліментів є безумовним у випадку звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітню дитину
Суд враховує, що передбачений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум на працездатну особу з 01 січня 2022 р. становить 2481 гривень, а також те, що обов'язок по утриманню повнолітніх дітей на період їх навчання покладено на обох батьків. Повнолітній син сторін, навчаючись на денній формі, не має можливості працювати та заробляти кошти на своє утримання. З відзиву на позов вбачається, що середній розмір заробітної плати відповідача 17000 грн. Суд бере до уваги матеріальне становище відповідача, який має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та матір пенсіонерку, продовжує сплачувати аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_10 . Приймаючи до уваги фактичну суму грошових коштів, які залишаються у відповідача після здійснення всіх необхідних відрахувань, враховуючи те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, саме у розмірі 1/10 частин від усіх доходів відповідача щомісячно.
VІІ. Розподіл судових витрат.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 182, 199, 200 СК України, ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 201, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання у розмірі 1/10 частини його заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення ОСОБА_3 навчання, починаючи стягнення з 08 листопада 20201 року і до 30 червня 2023 року.
У разі припинення навчання, право на стягнення аліментів припиняється.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 дохід держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,)
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) .
Третя особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя Потій Н. В.