Справа № 456/125/22
Провадження № 2-а/456/25/2022
іменем України
21 лютого 2022 року місто Стрий Львівської області
Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Микитина В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,
сторони та інші учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Головне управління Національної поліції у Львівській області;
третя особа, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - поліцейський Відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший сержант поліції Іванчук Володимир Миколайович;
вимоги позивача - про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення;
розглянувши дану адміністративну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, 89, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) її учасників, за участі позивача, на підставі наявних у суду матеріалів, -
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 , скориставшись поштовим зв'язком, 06.01.2022 року, у строк, визначений ч. 2 ст. 286 КАС України, звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з адміністративною позовною заявою (надійшла 11.01.2022 року та зареєстрована за вх. № 442), у котрій просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5202368 від 03.01.2022 року, винесену поліцейським Відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Іванчуком В.М., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 грн.. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за пред'явлення вказаної адміністративної позовної заяви до суду у розмірі 496 грн. 20 коп., позивач просить покласти на відповідача.
Позов обґрунтовано тим, що 03.01.2022 року третьою особою, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, стосовно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5202368, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за здійснення зупинки керованого ним транспортного засобу ближче десяти метрів від пішохідного переходу. При цьому, таке його діяння було кваліфіковане зазначеним третьою особою за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а в постанові йдеться про порушення ним підпункту «г» пункту 15.9. Правил дорожнього руху України. Позивач вважає, що зазначена постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправною. Вказує, що він дійсно через погане самопочуття здійснив аварійну зупинку керованого ним транспортного засобу, однак така зупинка відбулася не ближче, аніж за десять метрів від пішохідного переходу, а відповідні докази протилежного у матеріалах справи відсутні, з огляду на що вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Також посилається на порушення третьою особою, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, як і прийняття оскаржуваної постанови в цілому. Ще зазначає про недотримання зазначеним третьою особою під час розгляду вказаної справи про адміністративні правопорушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема на те, що він не мав належної можливості ознайомитися з матеріалами справи та наявними у ній доказами на підтвердження його вини, як і був позбавлений можливості подавати свої докази на підтвердження невинуватості, зокрема наполягав на тому, щоб працівники поліції поміряли відстань від зупинки до пішохідного переходу, на що вони відмовилися.
Відповідач у запропоновані судом строк та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до нього, з участю третьої особи, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - поліцейського Відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого сержанта поліції Іванчука В.М., про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, не подав, свою позицію по справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.
Третя особа, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, у запропоновані судом строк та порядку письмових пояснень на адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, за його участі, як третьої особи, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, не подав, свою позицію по справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.
Заяви та клопотання учасників справи.
Позивач, скориставшись канцелярією суду, 19.01.2022 року на виконання вимог ухвали про усунення недоліків, у запропонований судом строк подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області належно оформлену позовну заяву (зареєстрована за вх. № 915), а також документ на підтвердження сплати судового збору.
Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 12.01.2022 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано термін для виправлення її недоліків у вигляді сплати судового збору, а також вирішення питання щодо можливості заміни неналежного відповідача та залучення до участі у справі третьої особи, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 24.01.2022 року, після усунення недоліків, прийнято до розгляду належно оформлену позовну заяву та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні, котре, з урахуванням встановлених термінів на подання відзиву та відповіді на відзив, а також письмових пояснень, було призначене на 21.02.2022 року о 12:45 год. у залі судових засідань приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область.
Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі, про що у матеріалах справи містяться відповідні докази.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
У призначене судове засідання з'явився лише позивач, який вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у ній, просив таку задовольнити у повному обсязі.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися (не забезпечили) явки своїх уповноважених представників, про причини неявки суд не повідомляли.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Статтями 72-90 глави 5 «Докази та доказування» чинного КАС України наведені основні положення про докази, котрими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи , і ці дані встановлюються вичерпними засобами. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Важливим є той аспект, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 за пред'явленими позовними вимогами, пов'язаними із притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням на нього адміністративного стягнення, встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із наведенням відповідних доказів.
Як встановлено судом, 03.01.2022 року поліцейським Відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Іванчуком В.М. було винесено постанову серії ЕАО № 5202368 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача як водія транспортного засобу марки ЗАЗ моделі LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.. За змістом зазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення позивач 03.01.2022 року о 13:44 год. по вул. Т. Шевченка у смт. Східниця Дрогобицького району Львівської області здійснив зупинку вказаного вище транспортного засобу ближче десяти метрів від пішохідного переходу, чим порушив вимогу підпункту «г» пункту 15.9. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Будь-яких інших доказів, котрі мають значення для правильного вирішення цієї справи та котрі б відповідали критеріям їх належності й допустимості, як і матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивача у цілому, для їх безпосереднього дослідження, відповідачем та т третьою особою, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, суду не надано, а судом не здобуто.
Норми права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, та мотиви їх застосування.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 15.1. Правил дорожнього руху України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Відповідно до підпункту «г» пункту 15.9. Правил дорожнього руху України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче десять метрів від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідальність за порушення правил зупинки транспортних засобів встановлена частиною 1 ст. 122 КУпАП.
У свою чергу, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року за № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень та третьою особою на його стороні як безпосередньо його посадовою особою, уповноваженою на винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, у порушення зазначених вище вимог статті 77 КАС України щодо обов'язку доказування правомірності дій такої посадової особи з приводу складення відносно позивача оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, не надано суду жодних доказів, котрі б доводили наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. До таких доказів, з-поміж іншого, могли б належати запис з нагрудної відеокамери або ж відеореєстратора службового автомобіля працівників Відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, котрі здійснювали оформлення відносно позивача матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, що свідчив би про допущені порушення; показання свідків - очевидців здійснення позивачем зупинки керованого ним транспортного засобу у невстановленому для цього місці; замірами відстані зупинки керованого позивачем транспортного засобу до пішохідного переходу; тощо.
Отже, як свідчать матеріали цієї справи, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, поліцейським Відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Іванчуком В.М. не були з'ясовані усі обставини, визначені наведеною вище статтею 280 КУпАП, а відповідачем як суб'єктом владних повноважень, рішення посадової особи якого оскаржується позивачем, суду не надано будь-яких доказів правомірності такого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та правомірності накладення на нього адміністративного стягнення.
Крім того, ненадання відповідачем доказів, пов'язаних із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, позбавляє суд також можливості перевірити дотримання поліцейським Відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Іванчуком В.М.процедури розгляду ним зазначеної справи про адміністративне правопорушення та прийняття за результатами її розгляду оскаржуваної постанови, як і перевірити дотримання ним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача прав останнього, передбачених ст. 268 КУпАП. При цьому, позивач зазначає про порушення таких своїх прав, що, відповідно, належало суду перевірити, а при відсутності спростувань відповідачем та третьою особою, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, зазначених тверджень позивача, наведених ним у позові, виходячи також з особливостей розгляду справ даної категорії за правилами чинного КАС України, суд має своїм обов'язком прийняти їх до уваги.
При таких обставинах та відсутності у справі бодай одного доказу, котрий би відповідав критеріям його належності й допустимості, як і ненадання відповідачем матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивача для її безпосереднього дослідження у судовому засіданні, слід дійти висновку, що у діях позивача відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення, і, як наслідок, про необхідність скасування оскаржуваної постанови із подальшим закриттям провадження у справі на виконання вимог пункту 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, що є обов'язком суду.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред'явлення адміністративної позовної заяви до суду із вимогою немайнового характеру у розмірі 496 грн. 20 коп. і підтверджуються квитанцією ID № 3729-7789-3487-0872 від 18.01.2022 року, на підставі ст. 139 КАС України, підлягають до стягнення на користь позивача з відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позовні вимоги у цій справі підлягають до задоволення у повному обсязі.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, матеріали цієї адміністративної справи не містять.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 257-258, 262, 286 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє сам остійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - поліцейського Відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого сержанта поліції Іванчука Володимира Миколайовича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати постанову поліцейського Відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого сержанта поліції Іванчука Володимира Миколайовича серії ЕАО № 5202368, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 03.01.2022 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (п'ятсот десять) грн..
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп..
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління національної поліції у Львівській області; місцезнаходження юридичної особи: пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108833.
Третя особа, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: поліцейський Відділення поліції № 1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший сержант поліції Іванчук Володимир Миколайович; місце здійснення професійної діяльності: вул. Володимира Великого, 30, м. Борислав, Львівська область, 82300.
Судове рішення у повному обсязі складено 23 лютого 2022 року.
Суддя В.Я. Микитин