Справа № 451/65/22
Провадження № 2/451/219/22
іменем України
23 лютого 2022 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,
секретар судового засідання Федорук І.Б.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Мулявка О.В. подав до суду позовну заяву до Радехівської міської ради Львівської області (відповідач), у якій просить:
встановити факт, що ОСОБА_1 спільного проживала з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , до дня її смерті;
визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку загального площею 1,7589 га, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Павлівської сільської ради Червоноградського району Львівської області, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІV-ЛВ №009277, виданого 10 серпня 2000 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, увійшло право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7589 га, що розташована на території Павлівської сільської ради. За життя ОСОБА_2 склала заповіт в користь ОСОБА_3 (позивачки). Остання проживала разом зі гр. ОСОБА_2 без реєстрації по АДРЕСА_1 . При зверненні до нотаріальної контори позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 пропустила строк у шість місяців для прийняття спадщини.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
У підготовче судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили.
Заяви та клопотання учасників справи
Відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, проти ухвалення рішення на користь позивача не заперечує (а.с.29).
Представник позивача подав на розгляд суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити (а.с.30).
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 1, 3 статті 211, частини 1 статті 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Процесуальні дії суду у справі
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 21.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до відкритого підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.2-3).
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.01.1974 серії НОМЕР_1 (а.с.12).
ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » про, що видано свідоцтво про укладення шлюбу(а.с.12).
Згідно свідоцтва про смерть від 05.09.2013 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Павлів Радехівського району Львівської області(а.с.13).
Відповідно до заповіту, складеного 29.05.1995 у с.Павлів Радехівського району Львівської області, ОСОБА_2 на випадок свої смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що за законом матиме право заповіла гр. ОСОБА_4 (а.с.16).
Відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ІV-ЛВ №009277, виданого на підставі розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації від 10.08.2000 №9927 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею загальною 1,7589 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.20).
Довідками виконавчого комітету Радехівської міської ради Львівської області від 22.10.2021 встановлено, що ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з померлою зареєстрованих осіб не було, без реєстрації проживала ОСОБА_1 . Крім того остання за власний кошт похоронила свою тітку ОСОБА_2 (а.с.17, 18,19).
Після смерті ОСОБА_9 спадкова справа не заводилася, що встановлено витягом зі спадкового реєстру(а.с.22).
Листом Радехівської ДНК Львівської області від 08.12.2021 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки вона вважається такою, що не прийняла спадщину, адже протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подала заяву про прийняття спадщини(а.с.21).
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивачки права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачці у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення факту.
Водночас, нормою частини 2 цієї статті ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Норми статей 293 та 294 ЦПК України, визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, зокрема, встановлення факту родинних відносин та визначають обсяг суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, якими наділені сторони у цих правовідносинах.
Окрім застосування до вказаних правовідносин вищезазначених норм процесуального закону, суд зважає на роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 (далі - Постанова Пленуму ВСУ).
Так, у пункті 1 Постанови Пленуму ВСУ звернуто увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 16 постанови звернуто увагу на те, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.
Спірні правовідносини щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 регулюються нормами ЦК України.
Так, нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина 1 статті 1225 ЦК України).
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з приписами частини 1 статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1236 ЦК України Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Згідно з частиною 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Приписами частини 1 статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони у цих правовідносинах.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Павлів Радехівського району Львівської області. За життя і до смерті вона постійно проживала по АДРЕСА_1
Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Водночас, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факт постійного проживання позивачки ОСОБА_1 разом з тіткою ОСОБА_2 на час смерті останньої повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами (письмовими доказами), які відповідають критеріям належності і допустимості, у своїй сукупності є достатніми та сумнівів у своїй достовірності не викликають.
Таким чином, суд доходить обґрунтованого переконання про наявність достатніх підстав вважати доведеність факту постійного спільного проживання позивачки з тіткою ОСОБА_2 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлення зазначеного факту породжує для позивачки юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди в одержанні нею у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину після смерті тітки позивачки - ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 (право на земельну ділянку у порядку спадкування) не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом. З огляду на обґрунтованість та підставність заявлених вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
На підставі статей 392, 1216, 1223, 1225, 1233, 1235, 1236, 1261-1265, 1268, 1270 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 89, 200, 206, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_1 спільно проживала з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , до дня її смерті.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право приватної власності на земельну ділянку загального площею 1,7589 га, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Павлівської сільської ради Червоноградського району Львівської області, відповідно до Державного акта на право власності на землю серії ІV-ЛВ №009277, виданого 10 серпня 2000 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
Відповідач - Радехівська міська рада Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, м. Радехів, вул. І. Франка, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 26361149).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддяО. Б. Куцик-Трускавецька