Справа № 463/4397/21
Провадження № 2/463/40/22
27 січня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Гирич С. В.
за участю секретаря судового засідання Ліпчанської А.В.
представника позивача Керода Р.П.
в місті Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Окленд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Петруся Ігоря Богдановича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання виконавчого напису №11062 від 15 березня 2021 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не має і ніколи не мала жодних правовідносин з відповідачем, як і не була повідомлена про зміну кредитора в зобов'язанні. Позивач оспорює вчинений виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача в повній мірі.
Ухвалою судді від 05 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2021 року за клопотанням позивача витребувано з Київського державного нотаріального архіву копію виконавчого напису, що вчинений 15 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталею Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за №11062, та документів, на підставі яких вказаний напис вчинений.
Листом від 21 вересня 2021 року суд повідомлено про неможливість надання документів у зв'язку із непереданням витребовуваних документів нотаріусом Харою Н.С.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з аналогічних підстав.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не скерував. В ході розгляду справи від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.58).
У відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідача на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, відносно чого позивач не заперечив.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду належним чином були повідомлені, причини не явки не повідомили, клопотання про відкладення не подавали.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною 15 березня 2021 року було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Окленд» заборгованості в загальному розмірі 24 495 грн.
Також встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Петрусем Ігорем Богдановичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65152343 від 15 квітня 2021 року на підставі вказаного вище виконавчого напису (а.с.6).
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року №310/9293/15.
В позовній заяві позивач зазначила, що не погоджується із сумою боргу та така не є безспірною. Відповідачем дані обставини не заперечуються, та не спростовані.
Окрім цього, статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Як установлено вище, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 15 березня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Відповідач жодним чином доводи позивача щодо порушення процедури вчинення виконавчого напису нотаріуса не спростував, відзив не направив, як і документів, на підставі яких було винесено оскаржуваний припис.
Таким чином, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі №172/1652/18.
Відповідно до положень ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Аналізуючи сукупність зібраних по справі доказів, суд приходить до висновку, що вчинення спірного виконавчого напису відбулось з порушенням вимоги закону про безспірність заборгованості.
Отже, керуючись принципом змагальності цивільного судочинства, суд вважає, що вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом суперечить положенням ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, задовольняючи позов, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
позов задоволити.
Визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №11062 від 15 березня 2021 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Окленд» на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень)
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного тексту судового рішення - 01 лютого 2022 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Окленд», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ризька, 73-Г, оф.7, ЄДРПОУ: 44048193;
третя особа:
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січ.Стрільців, буд.37-41, оф.215;
приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Петрусь Ігор Богданович, місцезнаходження: м. Львів, вул. Стоженка, 23/1.
Суддя: Гирич С. В.