ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 лютого 2022 року м. Київ № 640/28633/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ 43141267), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповіач-2) , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0396373306 від 27.07.2020, яким встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 1961 грн з відображенням результатів оскарження в інтегрованій картці платника (ІКП);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0396383306 від 27.07.2020, яким встановлено порушення п.п. б п.200.4 ст.200, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України та нараховано штрафні санкції у розмірі 18640 грн з відображенням результатів оскарження в інтегрованій картці платника (ІКП);
- судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 27.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклик сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність висновків акту перевірки про завищення суми бюджетного відшкодування платника податків, що заявлена у податковій (митній) декларації, уточнюючих розрахунках з огляду на допущену позивачем помилку у даті податкового повідомлення-рішення №0241553306 в таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу». Просить позов задовольнити у повному обсязі та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач-1 зазначив про порушення позивачем п.200.1, п.п.б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 №21 в частині заповнення таблиці податкової декларації «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» даними про документ, який не значиться в базі даних контролюючого органу. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 09.09.2019, номер запису: 20690000000048778, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Так, в період з 21.03.2020 по 13.04.2020 уповноваженими особами Головного управління ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2020 року.
В результаті камеральної перевірки складено Акт №8/26-15-33-06-19/3138410516 від 13.04.2020, яким встановлено наявність арифметичних та методологічних помилок при відображенні даних у декларації за лютий 2020 року №9059488588 від 20.03.2020.
За результатами проведення вищезазначеної камеральної перевірки винесено податкове повідомлення рішення форми «ВЗ» від 07.05.2020 №0241553306 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період лютий 2020 року в розмірі 76 521 грн. та зарахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.
Податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0241553306 узгоджено, в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалось.
19.06.2020 позивачем було подано до Головного управління ДПС у м. Києві податкову декларація з податку на додану вартість від 19.06.2020 № 9140907543 за травень 2020 року з додатками до неї, зокрема:
- у додатку № 2 до декларації з ПДВ за травень 2020 р. "Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) становить 10 112, 00 грн. Із них: за квітень місяць 2020 року 8 150,65 та за травень місяць 2020 року 1 961,20 грн.
- у додатку №3 до декларації з ПДВ за травень 2020 року "Розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість", сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 74 560,00 грн.;
- у додатку №4 до декларації з ПДВ за травень 2020 року " Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) містить прохання перерахувати на розрахунковий рахунок Позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2020 року у розмірі 74 560,00 грн.
У період з 23.06.2020 по 26.06.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, та даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2020 року, за висновками якої складений акт від 26.06.2020 №17/26-15-33- 06-19/3138410516.
Згідно висновків акту перевірки, камеральною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог Кодексу в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року.
Також встановлено порушення п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289, у зв'язку з чим встановлено завищення сум податкового кредиту за травень 2020 року в розмірі 76521 грн; завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1961 грн; завищення суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 74560 грн.
За висновками перевірки, 27.07.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:
- форми «В4» за №0396373306 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1961 грн.;
- форми «В1» за №0396383306, згідно якого встановлено завищення бюджетного відшкодування в сумі 74560 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 18640 грн.
Не погодившись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався право їх адміністративного оскарження до Державної податкової служби України (скарга від 26.08.2020 №2608/20-1).
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 23.10.2020 №30855/6/99-00-06-02-04-06, оскаржені податкові повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0396373306, №0396383306 залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пунктів 200.7-200.9 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Згідно пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Відповідно пункту 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок №21), усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.
Згідно пункту 10 розділу ІІІ Порядку №21 Додатками до декларації є, зокрема:
- розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);
- заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).
- розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д5) (додаток 5).
Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість визначено розділом V Порядку №21.
Пункт 4 розділу V Порядку №21 передбачає наступні правила заповнення розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ:
1) до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).
У рядку 13 також відображаються коригування податкового кредиту за отриманими на митній території України від нерезидента послугами;
2) у рядку 12 вказується обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX Кодексу. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погашені;
3) коригування податкового кредиту відображається у рядку 14.
При заповненні рядка 14 обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів;
4) у рядку 15 відображається коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію), у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 "Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д6) (додаток 6).
Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
При заповненні рядка 15 обов'язковим є подання (Д6) (додаток 6);
5) у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.
У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від'ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.
У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов'язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".
Тобто, у разі відмови в отриманні бюджетного відшкодування та відповідно вручення податкового повідомлення-рішення за формою «ВЗ», платник податку має право відобразити суму неузгодженого бюджетного відшкодування в рядку 16.3 «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» у податковій декларації з податку на додану вартість у звітному (податковому) періоді, в якому податкові повідомлення-рішення за формою «ВЗ» узгоджено (підпункт 5 пункту 4 розділу V Порядку №21). При цьому у разі заповнення рядка 16.3 обов'язковим є заповненням таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірю контролюючого органу на підставі податкового повідомлення - рішення та/або уточнюючою розрахунку».
Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з узгодженням податкового повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0241553306 в рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року позивачем зазначено суму 76521 грн.
В таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» позивачем помилково зазначено дату податкового повідомлення-рішення №0241553306 на суму 76521 грн. « 25.05.2020» замість « 07.05.2020».
Зважаючи на те, що в інформаційній базі даних контролюючого органу документ від 25.05.2020 №0241553306 на суму 76521 грн не значиться, контролюючий орган не знайшов підстав для збільшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки згідно документа від 25.05.2020 №0241553306 на суму 76521 грн.
Разом з тим перевіркою встановлено, що згідно з таблицею 2 Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року від 19.06.2020 №9140907543 суму бюджетного відшкодування розраховано на підставі суми від'ємного значення, що виникло у травні 2020 року.
Одночасно, відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до податкової звітності з податку на додану вартість від 19.06.2020 №9140907543, сума податкових зобов'язань за травень 2020 року становить 4350,00 грн.
У зв'язку з викладеним контролюючим органом резюмовано, що ФОП ОСОБА_1 завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1961,00 грн. та суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 74560,00 гривень.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З акту перевірки від 26.06.2020 №17/26-15-33- 06-19/3138410516 судом встановлено, що станом на дату подання податкової декларації за травень 2020 року за даними системи електронного адміністрування сума ліміту становить 84671,65 грн, сума податкового боргу складає 0,61 грн.
Висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України та Порядку №21, відповідач дійшов фактично з огляду на те, що при відображенні ОСОБА_1 у декларації за травень 2020 року від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 84672,00 грн, сума від'ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст.200-1 Кодексу на момент подання податкової декларації у сумі 84672,00 грн суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 10112,00 грн, бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 74560,00 грн та у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у сумі 0,00 грн. встановлено наявність арифметичних та методологічних помилок.
В таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» зазначено дату документа - 25.05.2020 та номер - 0241553306 на суму 76521 грн, замість дати документа - 07.05.2020.
Суд вважає, що висновки акту перевірки про вчинення позивачем порушень норм податкового законодавства на підставі допущеної описки в таблиці декларації у зазначенні дати податкового повідомлення-рішення є проявом надмірного формалізму, адже інші дані податкового повідомлення-рішення, в тому числі сума збільшеного/зменшеного залишку від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу - 75621 грн, зазначена позивачем правильно.
Суд також зауважує, що таблиця «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку», яка заповнюється у разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3, та у якій зазначено про податкове повідомлення-рішення від 25.05.2020 №0241553306 на суму 76521 грн, відноситься саме до рядка 16.3 і є фактично його розшифровкою.
Правильність заповнення рядку 16.3 податкової декларації за травень 2020 року відповідач не заперечує.
Таким чином, вказана помилка, на думку суду, жодним чином не вказує на завищення суми від'ємного значення, оскільки під час перевірки контролюючим органом не встановлено та в ході розгляду даної справи не доведено, що вказана помилка вплинула на розмір залишку від'ємного значення, а відповідач у ході перевірки міг встановити невідповідність дійсним обставинам показників таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».
При цьому, як обґрунтовано зауважив позивач, главою 11 розділу II ПК України не передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за допущення платником податку на додану вартість описок (помилок), арифметичних та/або методологічних помилок у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо такі помилки не стали причиною заниження сум податкових зобов'язань.
З урахуванням наведеного, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 26.06.2020 №17/26-15-33-06-19/3138410516 суд вважає протиправними, отже винесені за їх результатами податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в повному обсязі.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням №47 від 12.11.2020.
Керуючись статтями 6, 72-77,241-246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ 43141267), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0396373306 від 27.07.2020.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0396383306 від 27.07.2020.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська