Справа № 761/33913/21
Провадження № 2/761/1645/2022
21 лютого 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), відповідно до якого просила стягнути з відповідача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 / та ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_2 / - у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.09.2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у сторін народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча має таку можливість. Дітьми опікується виключно позивач. Вказує також на те, що стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому утримувати неповнолітніх дітей, інших утриманців він не має, водночас, відповідач працездатний, отримує дохід, а тому позивач вважає, що відповідач може сплачувати заявлений розмір аліментів.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. від 11.10.2021 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідних клопотань до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками та судову повістку відповідачу вручено, про що свідчить відповідна відмітка у розписці, за підписом відповідача.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2013 року між сторонами було зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управлінні юстиції у м. Києві, актовий запис № 933 (Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 ).
Від шлюбу сторони мають двоє дітей:
-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1873;
-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1055.
Діти проживають з матір'ю та перебувають на її утриманні. Крім того, син ОСОБА_4 постійно хворіє і має діагноз: вроджена вада головного мозку, спастичний тетрапарез. Він потребує постійного лікування та регулярної реабілітації (наявний в матеріалах справи медичний висновок №2 від 18.01.2018 року - дійсний до 13.05.2033 року).
Так, статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, який покладається рівною мірою на обох батьків.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).
Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином, обов'язок по доказуванню позовних вимог та заперечень щодо них лежить на позивачеві та відповідачеві відповідно.
Позивач стверджує, що стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому утримувати неповнолітніх дітей, інших утриманців він не має, водночас, відповідач працездатний, отримує дохід, а тому позивач вважає, що відповідач може сплачувати заявлений розмір аліментів.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність і достатність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 / та ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_2 / - у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.09.2021 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 141, 200, 206, 258-259, 263-268, 273, 274, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 / та ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_2 / - у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з дати пред'явлення позову 21.09.2021 року та до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 / повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 / ніхто з батьків (опікунів, піклувальників) не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на молодшу дитину ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_2 /, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття та до досягнення повноліття молодшою дитиною.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: