Справа № 274/5903/21 Провадження № 2/0274/437/22
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
22.02.22 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовомОСОБА_1
доОСОБА_2
пророзірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась з позовом, у якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.08.2010 р. Міським відділом реєстрації актів Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 370, стягувати на її користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення сином повноліття.
Позов обґрунтований тим, що протягом останніх кількох років сімейне життя ОСОБА_1 з ОСОБА_2 поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, вони стали чужими один одному. ОСОБА_1 не має змоги утримувати сина та забезпечувати йому належний рівень життя. ОСОБА_2 коштів на утримання сина не дає, він не працює офіційно, має мінливий дохід, має змогу і можливість для заробітку.
ОСОБА_2 позов в частині вимоги про розірвання шлюбу визнав, а в частині вимоги про стягнення аліментів просить задовольнити позов частково, а саме - стягувати з нього аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на те, що аліменти у розмірі 4 000,00 грн. є для нього занадто великими, ОСОБА_1 не подала доказів, які б свідчили про його спроможність сплачувати аліменти у такому розмірі, він не працевлаштований, постійного заробітку не має, добровільно надає грошову допомогу на період навчання дочці від першого шлюбу, допомагає своїй матері-пенсіонерці.
Судом з'ясовано, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Міським відділом реєстрації актів Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області 07.08.2010 р. зареєстровано шлюб, актовий запис № 370, вони є батьками дитини - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 08.08.2010 р. та свідоцтвом про народження від 12.11.2011 р. (а. с. 6, 8).
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Звернення ОСОБА_1 з позовною вимогою про розірвання шлюбу, зареєстрованого з ОСОБА_2 та визнання останнім цієї вимоги свідчить про те, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і збереження шлюбу між ними суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення, такий шлюб не ґрунтувався б на вільній згоді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи зазначене, Суд приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині вимоги про розірвання шлюбу, зареєстрованого з ОСОБА_2 , а тому задовольняє цю вимогу.
Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати свого сина до досягнення тим повноліття.
Зі змісту позовної заяви та відзиву випливає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнають, що їхня дитини проживає разом з ОСОБА_1 .
Частинам першою - третьою статті 181 Сімейного кодексу України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
З наведеної норми Сімейного кодексу України, а також частини першої статті 184 Сімейного кодексу України (суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі) випливає, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, з яким проживає дитина, тобто у даному випадку - ОСОБА_1 , тому підстави для присудження аліментів у частці від доходу (заробітку), як це просить ОСОБА_2 , відсутні, розмір аліментів має бути визначений у твердій сумі.
Визначаючи цей розмір, Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
У матеріалах справи практично відсутні будь-яки докази, на підставі яких Суд може з'ясувати обставини, передбачені статтею 182 Сімейного кодексу України, для визначення розміру аліментів, зокрема, обставини щодо доходів (заробітку) ОСОБА_2 .
При цьому Суд критично оцінює посилання ОСОБА_2 на те, що він допомагає своїй матері, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини ним не подано.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви та відзиву вбачається, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований.
Однак Суд зважає на те, що ОСОБА_2 є працездатною особою, що випливає зі змісту відзиву, у якому він не посилається на незадовільний стан здоров'я та інші обставини, які б перешкоджали йому працювати.
Будучи працездатним, ОСОБА_2 не позбавлений можливості працевлаштуватись та отримувати заробітну плату.
У Вінницькій області, де проживає ОСОБА_2 , середня заробітна плата у грудні 2022 р. (остання наявні інформація на момент ухвалення рішення) становила 14 621,00 грн. на місяць (інформація про що є загальнодоступною у мережі Інтернет, зокрема, на таких ресурсах як https://minfin.com.ua, http://www.ukrstat.gov.ua).
Тобто ОСОБА_2 має можливість працевлаштуватись та отримувати у середньому 15 472,00 грн. на місяць, що після сплати обов'язкових платежів становитиме близько 12 222,88 грн.
На момент ухвалення рішення прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 481,00 грн., що встановлено статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік".
Таким чином після витрачання коштів на своє утримання у мінімальному розмірі (2 481,00 грн.) у власності ОСОБА_2 залишатиметься близько 9 741,88 грн. (12 222,88 - 2 481,00).
Між тим, очевидно, що кошти у розмірі 2 481,00 грн. не забезпечать на належному рівні задоволення потреб ОСОБА_2 , а тому останній витрачатиме на своє утримання більше коштів у 2 - 3 рази, тобто у середньому 6 202,50 грн. (2 481,00 * 2,5) , а відтак після витрачання коштів на своє утримання у власності ОСОБА_2 залишатиметься близько 6 020,38 грн. (12 222,88 - 6 202,50).
ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , 2002 р.н., що підтверджується свідоцтвом про народження від 14.11.2002 р. (а. с. 33), та приймає участь в її утриманні, перераховуючи грошові кошти на рахунок матері дитини, що підтверджується квитанціями ПриватБанку від 14.04.2021 р., 14.06.2021 р., 09.04.2021 р., 26.07.2021 р., віл 16.01.2021 р. та від 26.02.2021 р. на загальну суму 8 100,00 грн., (а. с. 35, 36), у середньому щомісячний розмір платежу за цими квитанціями становив 675,00 грн. (8 100,00 /12).
З 6 020,38 грн. ОСОБА_2 може сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 3 325,00 грн. щомісячно, оскільки при цьому у його власності залишатиметься ще 2695,38 грн. (6 020,38 - 3 325,00), тобто усього у власності ОСОБА_2 після сплати цих аліментів та витрачання коштів на утримання повнолітньої дочки (675,00 грн. щомісячно) залишатиметься близько 8 222,88 грн. (12 222,88 - 3 325,00 - 675,00) щомісячно на своє утримання, що більше ніж у 3,3 рази перевищує прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб (2 481,00 грн.), тобто дозволить йому утримувати себе більше, ніж на мінімальному рівні.
Докази того, що ОСОБА_2 має інших утриманців, незадовільний стан здоров'я тощо, що потребує від нього здійснення відповідних витрат, матеріали справи не містять.
Зважаючи на наведене, Суд вважає, що аліменти ОСОБА_2 на утримання сина мають бути визначені у розмірі 3 325,00 грн. щомісячно.
Частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині вимоги про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню.
Суд не визначає мінімальний розмір аліментів на кожну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням, про що зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.09.2018 р. у справі № 459/2181/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76596523).
Пунктом 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Тобто рішення в частині стягнення аліментів підлягає допуску до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
На підставі статей 141 та 142 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 50% судового збору (454,00 грн.), сплаченого при поданні позову, інші 50% судового збору (454,00 грн.) підлягають поверненню ОСОБА_1 з державного бюджету.
Крім того, з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 754,78 грн.
Керуючись статтями 141, 142, 206, 258, 259, 263 - 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП (за даними позовної заяви та відзиву) НОМЕР_2 ) задовольнити.
2. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 07.08.2010 р. Міським відділом реєстрації актів Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 370, розірвати.
3. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, починаючи від 15.09.2021 р. та до повноліття дитини.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 454,00 грн.
5. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 454,00 грн.
6. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 754,78 грн.
7. Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут