22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 757/40725/21-к
провадження № 51-347 впс 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000804 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000804 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України із Святошинського районного суду м. Києва до Овідіопольського районного суду Одеської області для подальшого судового розгляду.
Своє клопотання захисник мотивує тим, що вказане кримінальне провадження надійшло до Святошинського районного суду м. Києва з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки кримінальне правопорушення, а саме, створення злочинної організації є триваючим злочином, а обвинувачений ОСОБА_7 , якому інкримінується роль організатора створення злочинної організації, та ОСОБА_6 проживали на момент затримання 19 вересня 2021 року в с. Лиманка Одеської області, тобто територіальна підсудність правопорушення за ч. 1 ст. 255 КК України є підставою для визначення територіальної юрисдикції Овідіопольському районному суду Одеської області.
Учасникам судового провадження повідомлено про час та місце розгляду клопотання, проте, в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду клопотання не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені у клопотанні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що у його задоволенні слід відмовити з огляду на таке.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
У разі, якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однакові за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
Також згідно із зазначеною нормою закону передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).
Участь у злочинній організації передбачає перебування в складі злочинної організації. Особа стає учасником злочинної організації з моменту її утворення (якщо вона входить до кола осіб, з яких виникає організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття її до вже існуючої організації. Участь у злочинній організації означає виконання в інтересах такої організації різноманітних дій, здійснення частини функцій організації. Учасник виконує дії в інтересах організації разом з іншими її учасниками чи самостійно, на його потенційне сприяння розраховують вся організація та окремі її члени. Він може виступати як виконавець окремих злочинів, планувати їх, здійснювати допоміжні дії, виконувати окремі доручення керівників організації. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного із діянь, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 255 КК України.
З копії обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12020000000000804 вбачається, що не пізніше серпня 2015 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на створення злочинної організації. У цей же час, тобто не пізніше серпня 2015 року, ОСОБА_8 , виконуючи розроблений план, переконавши ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб у можливості швидкого незаконного збагачення шляхом вчинення злочинів та ефективній конспірації злочинної діяльності, повідомивши їм про структуру злочинної організації, ступінчату ієрархічну підпорядкованість її учасників, розроблений ним план та механізм учинення злочинів, визначив, хто і які ролі буде виконувати у злочинній організації згідно підпорядкованості її учасників, на що отримав їх добровільну згоду на участь у злочинній організації та її діяльності, тим самим створив стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію.
Убачається, що вищевказана злочинна організація припинила своє функціонування у зв'язку з її знешкодженням правоохоронними органами.
Слід зазначити, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України є триваючим злочином, ознакою якого є безперервність, ці злочини починаються з будь-якого злочинного діяння та закінчуються внаслідок дій самого винного (явка з повинною) або в силу обставин, що роблять подальші злочинні діяння неможливими (наприклад, затримання винного органами влади). Вимагання слід вважати закінченим з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної із вказаними погрозами, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.
З урахуванням вищенаведеного та з огляду на те, що вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, згідно з обвинувальним актом, завершено в 2018 році м. Києві, досудове розслідування у справі № 757/40725/21-к закінчено у м. Києві, обвинувальний акт підписано прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, підстав, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК України, для передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів колегія суддів не вбачає.
При цьому у клопотанні захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 не наводяться виняткові випадки про необхідність передачі кримінального провадження до іншого суду з метою забезпечення його оперативності та ефективності.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що 31 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду залишено без задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про передачу даного кримінального провадження, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, яке було внесено з аналогічних мотивів, які наведені у поданому клопотанні захисника.
Інших підстав та мотивів для передачі матеріалів зазначеного кримінального провадження, до Овідіопольського районного суду Одеської області у клопотанні захисника не наведено.
Таким чином, згідно із вимогами ч.1 ст. 34 КПК України наведені мотиви у клопотанні захисника не можуть бути підставою для передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Керуючись статтями 32, 34 КПК України, Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000804 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України із Святошинського районного суду м. Києва до Овідіопольського районного суду Одеської області залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3