Ухвала
22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 199/4810/20
провадження № 61-2761ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування та звернення стягнення на предмет іпотеки,
19 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2022 року.
Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За змістом рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, АТ «Альфа-Банк» у липні 2020 року звернулося до суду із позовом, в якому просило:
- витребувати автомобіль марки Сузукі (Suzuki) модель Свіфт «Swift 1/5L 4x2 GL-A AT», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № VIN- НОМЕР_1 , технічний паспорт та комплект ключів до автомобіля із володіння ОСОБА_1 та передати зазначений транспортний засіб, технічний паспорт та комплект ключів позивачу на період до його реалізації;
- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 188/144 від 31 липня 2008 року у розмірі 367 440,00 грн, звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки SUZUKI модель «Swift 1/5L 4x2 GL-A AT», 2008 року випуску, червоного кольору, номер шасі (кузова, рами) № VIN- НОМЕР_1 , шляхом продажу зазначеного автомобіля AT «Альфа-Банк» шляхом проведення публічних торгів в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною визначеною оцінкою майна на момент продажу.
Отже, у справі № 199/4810/20 спір виник з приводу звернення стягнення на предмет заставив рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні пред'явленого позову.
Зміст вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18).
Отже, у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки ціна позову обраховується із суми заборгованості, в рахунок якої позивач просить звернути стягнення.
У справі № 199/4810/20 розмір заборгованості позивачем визначено в сумі 367 440,33 грн.
Відповідно до змісту судових рішень AT «Альфа-Банк» звернулося до суду у липні 2020 року.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 102 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі
1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно судовий збір, який підлягав сплаті юридичною особою за подання позову щодо вимог майнового характеру, склав 5 511,60 грн, а за подання касаційної скарги - 11 023,21 грн (367 440,33*1,5%*200 %).
До касаційної скарги додано докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 681,60 грн, втім, з врахуванням змісту позовних вимог майнового характеру та взявши до уваги наведені Верховним Судом розрахунки, сплачений заявником розмір судового збору є недостатнім.
За наведених обставини заявнику потрібно доплатити судовий збір у розмірі 9 341,61 грн (11 023,21 - 1 681,60) та надати відповідні документи, що підтверджують його сплату або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2022 року залишити без руху.
Надати заявникові для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко