Ухвала
22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 757/35927/20
провадження № 61-1965ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» на постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «комерційний банк «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» Кашута Дмитра Євгеновича про поновлення строку позовної давності,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив поновити строк позовної давності стосовно визначення його кредитором публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» (далі - ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА») та включити його до реєстру вкладників, що мають право на отримання компенсації відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк позовної давності стосовно визнання його кредитором банку ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» та включено ОСОБА_1 до реєстру вкладників ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», що мають право на отримання компенсації відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У січні 2022 року, тобто з пропуском строку, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 02 лютого 2022 року, в якій заявник просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга містить клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, з зазначенням того, що повний текст оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції заявник отримав 30 грудня 2021 року згідно з відміткою канцелярії банку, не надавши, при цьому, копію поштового конверта з трек-номером поштового відправлення, помилково вважаючи наведені обставини належним доказом на підтвердження поважності пропуску процесуального строку.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Оскільки, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність, тому, заявнику належить надати докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку із зазначенням дати первинного отримання копії оскаржуваного судового рішення.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Аналіз причин, указаних у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження свідчить, що вони не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження факту невиконання судом апеляційної інстанції положень статей 272, 386 ЦПК України щодо не направлення заявнику копії оскаржуваної постанови апеляційного суду.
Таким чином, заявнику слід надіслати на адресу суду належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути, а саме: поштовий конверт, довідка із суду щодо первинної дати отримання/неотримання судового рішення заявником, або навести інші підстави та надати до суду разом із відповідними доказами.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Крім того, касаційна скарга подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України.
Як убачається із матеріалів касаційного провадження касаційна скарга підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» Караченцевим А., однак доказів на підтвердження свого призначення на посаду суду не надано.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
У зв'язку із наведеним, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції документи на підтвердження свого призначення на посаду уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА».
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» на постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян