23.02.22 Справа № 469/136/22
1-кп/469/166/22
23 лютого 2022 року смт.Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 ,
- ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5 , доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 23 лютого 2022 року № 000-0000337, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія МК № 249,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Березанка клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №1202115000000424 від 27 листопада 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вербень Демидівського району Рівненської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, працює водієм ФОП « ОСОБА_8 », раніше не судимого, утримується під вартою в ДУ «Миколаївський СІЗО»,
за ч.2 ст.286 КК України,-
встановив:
До Березанського районного суду Миколаївської області 21 лютого 2022 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202115000000424 від 27 листопада 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою судді від 22 лютого 2022 року вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
У підготовче судове засіданні прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 було подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Заявлене клопотання прокурор обґрунтував тим, що 27.11.2021 близько 13 год. 22 хв., керуючи вантажним автомобілем «DAF FT XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з'єднанні з напівпричепом «RobusteKaiserS 380», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухаючись по автодорозі М-14 «Одеса - Мелітополь - Новазовськ», із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, з боку м. Миколаєва у напрямку м.Одеса, при наближенні до 88 км. + 300 м., неподалік с. Щасливе, розташованого в межах Березанської селищної ради, грубо порушив вимоги п. п. 2.3«б», 10.1 та 12.3 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями (далі - ПДР України), а саме: проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, виявивши автомобіль «VOLVO FН 13.440», реєстраційний номер НОМЕР_3 у з'єднанні з напівпричепом марки «GeneralTrailersBenalu», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_9 , що рухався знижуючи швидкість попереду нього в попутному напрямку, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу аж до його повної зупинки, натомість, здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху, не переконавшись при зміні напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеку іншим учасникам руху. В цей час у зустрічній смузі рухався вантажний фургон «MAN LE 12.220», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_10 , в салоні якого перебував на передньому пасажирському сидінні працюючий вантажником ТОВ «Аларіс-Буд» ОСОБА_11 .
Внаслідок зміни руху автомобіль «DAF FT XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив контактування передньою частиною справа з передньою частиною справа вантажного фургону «MAN LE 12.220», реєстраційний номер НОМЕР_5 . В момент виїзду на зустрічну смугу для руху вантажним автомобілем «DAF FT XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з'єднанні з напівпричепом «RobusteKaiserS 380», реєстраційний номер НОМЕР_2 , напівпричеп останнього контактував переднім бортом справа з задньою лівою частиною знизу напівпричепу марки «GeneralTrailersBenalu», реєстраційний номер НОМЕР_4 , що був у з'єднані із вантажним автомобілем «VOLVO FН 13.440», реєстраційний номер НОМЕР_3 , від чого, вантажний автомобіль «VOLVO FН 13.440», реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебуваючи у некерованому стані, допустив зіткнення передньою лівою кутовою частиною з задньою частиною вантажної будки в районі нижньої частини правої стулки задньої двері вантажного фургону «RENAULT PREMIUM», реєстраційний номер НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_12 , що перебував попереду нього в попутному напрямку.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир вантажного фургону «MAN LE 12.220», реєстраційний номер НОМЕР_5 ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження, від яких помер в кареті швидкої медичної допомоги під час госпіталізації до «Березанської ЦРЛ», а водій вищевказаного фургону ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до Березанського районного суду Миколаївської області для розгляду по суті.
Докази на підтвердження висунутого обвинувачення надаватимуться суду відповідно до визначеного ним порядку їх дослідження.
На підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 28.11.2021 підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід тримання під вартою, який ухвалою того ж суду від 17.01.2022 продовжено строком до 28.02.2022 включно з можливістю внесення застави у розмірі 180000 грн.
У зв'язку із зміною процесуального статусу ОСОБА_6 з підозрюваного на обвинуваченого, що обумовлено закінченням досудового розслідування, виникає необхідність у застосуванні стороною обвинувачення повноважень з ініціювання обрання запобіжного заходу особі з врахуванням зміненого процесуального статусу.
Прокурор важає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зникли та не зменшились.
Так, тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , обставини його скоєння, заподіяння незворотних наслідків - загибелі одного потерпілого, а також завдання шкоди здоров'ю іншого потерпілого, вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаним про покарання, яке може бути призначено в разі визнання його винним, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду.
Ризик незаконного впливу на свідків обумовлений тим, що у кримінальному провадженні встановлено осіб ( ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ), яким відомі певні обставини, що мають значення для доказування кримінального правопорушення, у зв'язку з чим вони мають статус свідків.
Будучи обізнаним щодо анкетних даних цих осіб, їх місця проживання та номерів засобів зв'язку, обвинувачений може чинити вплив на нихшляхом погроз, умовлянь або схилення до зміни наданих на досудовому слідстві показів, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні. Оскільки вказані особи не допитувались судом, а відповідно до ст.23 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу на свідків продовжує існувати й на стадії судового розгляду до отримання від них судом показань.
Також обвинувачений може у різний спосіб впливати на потерпілих, у тому числі на їх позицію щодо міри покарання.
Сторона обвинувачення вважає, що викладені обставини є достатніми для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з передбачених більш м'яких запобіжних заходів не дасть змоги запобігти вказаним ризикам.
Застосування домашнього арешту не може забезпечити дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки та не дасть можливості здійснювати постійний контроль за ним, оскільки останній не має житла за місцем розгляду кримінального провадження, на момент вчинення злочину проживав в іншому регіоні, не позбавлений права керування транспортним засобом, що діє йому можливість користуючись транспортом, переміщатись у будь-якому напрямку.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.178, 183 КПК України, до обвинуваченого не можна застосовувати заставу у розмірі, передбаченому п.2 абзацу 1 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки вчинений ним злочин спричинив загибель людини.
Особисте зобов'язання та особиста порука також не здатні запобігти наявним ризикам, оскільки за своїм змістом полягають у виконанні покладених обов'язків, проте не передбачають обмежень, які були б здатні перешкодити обвинуваченому ухилитись від суду або впливати на інших учасників процесу.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилаючись на наведені обставини прокурор просить задовольнити його клопотання, і обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 пдтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з його необгрунтованістю, або обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те що обвинувачений має постійне місце проживання,
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Згідно ст.177 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні №1202115000000424 від 27 листопада 2021 року ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у зв'язку з чим, у випадку визнання судом ОСОБА_6 винним у вчиненні інкримінованого йому діяння, йому може бути призначене покарання у виді восьми років позбавлення волі.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 28.11.2021 року підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід тримання під вартою, який його ж ухвалою від 17.01.2022 року продовжено строком до 28.02.2022 року включно з можливістю внесення застави у розмірі 180000 грн.
Обгрунтованість підозри у вчинені ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, встановлена слідчим суддею в Ухвалі від від 28.11.2021 року.
Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя виходив з того, що у ОСОБА_6 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме він може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити аналогічне кримінальне правопорушення.
Усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаним про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вжити заходів до переховування від органів досудового розслідування, суду, для уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку слідчого судді, не зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особиста порука не можуть бути застосовані відносно підозрюваного, оскільки, як встановлено під час судового засідання ОСОБА_6 може ухилитися від органу досудового розслідування, не має власного житла за місцем проведення досудового розслідування, знаходячись вдома зможе спілкуватися зі свідком ОСОБА_9 , не обмежений у праві керування транспортними засобами, та, відповідно, не можуть забезпечити дотримання останнім належної процесуальної поведінки.
Проаналізувавши доводи прокурора, наведені ним в обґрунтування заявленого клопотання, суд дійшов, висновку, що прокурором доведено наявність ризиків переховування обвинуваченого від слідства та суду з метою ухилення від кримінального покарання та ризик незаконного впливу на свідків.
При цьому суд зважає на те, що аналогічні ризики також були встановлені слідчим суддею Центрального районного суду м.Миколаєва в ухвалі від 28.11.2021 року, і на день розгляду зазначеного клопотання не зменшилися, і не перестали існувати.
Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому та наведені вище обставини, зокрема те, що обвинувачений не має житла за місцем розгляду кримінального провадження та проживає в іншому регіоні, суд дійшов висновку, що на даний час існують ризик переховування обвинуваченого від слідства та суду з метою ухилення від кримінального покарання та ризик незаконного впливу на свідків обумовлений тим, що у кримінальному провадженні встановлено осіб ( ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ), яким відомі певні обставини, що мають значення для доказування кримінального правопорушення.
Виходячи з наявності встановлених судом ризиків ухилення обвинуваченого від суду і незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, відсутність осіб, які б поручились за його поведінку, характер злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме, що внаслідок злочину спричинено загибель одного потерпілого, а також завданно шкоди здоров'ю іншого потерпілого. суд вважає, що застосування менш обтяжливого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного.
Посилання сторони захисту на необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у зв'язку з тим, що обвинувачений має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки та позитивну характеристику за місцем проживання, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі твердження не підтвердженні відповідними доказами, і не спростовують ризиків, якими прокурор обґрунтовує своє клопотання, і які суд вважає доведеними.
Існування перешкод для тримання під вартою ОСОБА_6 судом не встановлено.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, та, у разі внесення підозрюваним застави, покласти на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, що забезпечать можливість здійснення кримінального провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, є працездатним, ризики, доведені прокурором, вважаю, що застава у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не може бути завідомо непомірною для підозрюваного та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.177, 178, 183, ст.314-316, ч.3 ст.331, ст.372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №1202115000000424 від 27 листопада 2021 року задовольнити частково.
Обрати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вербень Демидівського району Рівненської області, обвинуваченого у кримінальному провадженні №1202115000000424 від 27 листопада 2021 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» строком на сорок п'ять діб.
Строк тримання під вартою рахувати з дня оголошення ухвали суду.
Строк дії ухвали по 08 квітня 2022 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Одночасно визначити для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, визначених КПК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 173670 (сто сімдесят три тисячі шістсот сімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок UA688201720355229002000016294, банк отримувача ДКС України м.Київ, МФО 820172, код отримувача за ЄДРПОУ 26299835, отримувач коштів ТУ ДСА України в Миколаївській області, призначення платежу "Залогові кошти на депозитний рахунок ТУ ДСА України від (прізвище, ім'я, по батькові - повністю) згідно з ухвалою від (дата) по справі (номер справи) за кого (прізвище, ім'я, по батькові обвинуваченого - повністю).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Березанський районний суд Миколаївської області.
З моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та зобов'язаний протягом двох місяців з дня постановлення цієї ухвали виконувати такі обов'язки :
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, або суду;
У разі невиконання вказаних обов'язків застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику надіслати начальнику ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 23 лютого 2022 року.
Суддя: