Справа № 144/1347/21
Провадження № 2/144/162/22
"23" лютого 2022 р. смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бондарук О.П.,
з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,
представника позивача - адвоката Федоришина О.О.,
представника відповідачів - адвоката Бігунець І.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик клопотання представника позивача про призначення посмертної судово молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сербіна Н.П., Теплицька селищна рада, про встановлення факту батьківства та визнання права на спадкове майно, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сербіна Н.П., Теплицька селищна рада, про встановлення факту батьківства та визнання права на спадкове майно.
Ухвалою суду від 05.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
09 лютого 2022 року на адресу суду від представника позивача адвоката Федоришина О.О. надійшло клопотання про призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи шляхом ексгумації тіла померлого ОСОБА_7 , проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (04119, місто Київ, вул. Хохлових Сім'ї, 5).
Вказане клопотання мотивоване тим, що необхідність призначення такої експертизи виникла у зв'язку з неможливістю проведення судової молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення батьківства виключно на підставі біологічного матеріалу малолітнього сина та повнолітньої доньки, оскільки на сьогоднішній день відсутні атестовані та зареєстровані методики чи науково-обгрунтовані та апробовані методи проведення таких експертиз між братом і сестрою по чоловічій лінії.
А тому представник позивача просив призначити посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу з відібранням необхідних для проведення молекулярно-генетичної експертизи біологічних матеріалів від тіла померлого ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вирішення якої поставити такі питання:
1)Чи є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
2)Яка вірогідність батьківства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
Представник відповідачів адвокат Бігунець І.М. проти вказаного клопотання заперечила, обгрунтовуючи свої доводи тим, що єдина кровна дочка померлого ОСОБА_7 - її довірителька, не надає згоду на ексгумацію трупа та передачу анатомічних матеріалів покійного батька для проведення молекулярно-генетичної експертизи. Просить відмовити у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Федоришина О.О.
Дослідивши клопотання та окремі матеріали справи, заслухавши позицію сторін, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2.5.6 «Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року №6, експертиза спірного батьківства, спірного материнства і підміни дітей може бути проведена у випадку, коли одного з батьків чи дитини немає в живих, але є який небудь біологічний матеріал від них (пляма крові, виділення, волосся, тощо) чи медична документація із зазначенням групи крові.
Вирішуючи питання про ексгумацію покійного, суд враховує, що право на фізичну (тілесну) недоторканість є варіантом права на свободу і особисту недоторканість. Це випливає із прав на повагу до гідності людини, яка є невід'ємною ознакою цивілізованого суспільства. Воно є загальновизнаним на міжнародному рівні.
Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до статті 28 Конституції України неприпустимо піддавати особу без її згоди медичним науковим чи іншим дослідам. Вище вказані норми Основного Закону відповідають і статті 7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Статтею 29 Конституції України, Загальною декларацією прав людини (1948 року), Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) додатково закріплено право кожного громадянина на свободу і особисту недоторканість.
Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу», усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене, зокрема, у : згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину; згоді чи незгоді на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Контроль за виконанням волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині надання згоди на проведення патолого-анатомічного розтину, згоди чи незгоди на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів здійснюється відповідно до закону. Повнолітня дієздатна фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після смерті її тіла чи анатомічних матеріалів науковим або навчальним закладам, закладам охорони здоров'я. Рішення щодо передачі тіла чи анатомічних матеріалів померлого може бути прийнято другим з подружжя або одним з близьких родичів, якщо це не суперечить волевиявленню померлого. Порядок передачі тіла чи анатомічних матеріалів померлого науковим, медичним або навчальним закладам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено у судовому засіданні, єдиний кровний родич померлого - його дочка (відповідач по справі) ОСОБА_3 не надає згоду на ексгумацію трупа та передачу біологічних матеріалів її покійного батька для проведення відповідної експертизи.
Крім того, у випадках ексгумації трупів, на думку Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Сольська і Рибицька проти Польщі», заява №30491/17), необхідно відшукувати механізми поєднання публічних інтересів держави з правами близьких і родичів. Право на повагу до приватного й сімейного життя поширюється й на випадки залишення в спокої тіла людини, яка померла.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Суд вважає, що призначенням судом проведення ексгумації трупа у цивільній справі у разі заперечення родичів померлого про це буде порушено відносно останніх статтю 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя), а також не дотримано балансу між інтересами позивача, який бажає встановити даний факт для вирішення питання про спадкування та захистом права на повагу до приватного та сімейного життя відповідача, яка приходиться померлому рідною донькою.
Згідно вимог ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:
1) характер і ступінь ушкодження здоров'я;
2) психічний стан особи;
3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Посмертна судова молекулярно-генетична експертиза до даного переліку не входить, а тому суд виходить з системного аналізу законодавства та внутрішнього переконання.
Керуючись ст.ст. 3, 28, 29 Конституції України, ст. ст. 102 -104, 107 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу», ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд -
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_8 про призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи та проведення її шляхом ексгумації та відібрання зразків для біологічного дослідження у померлого ОСОБА_7 - відмовити.
У відповідності до вимог ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя