ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.02.2022Справа № 910/17172/21
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА" (03110, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 11) до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району " м. Києва (04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 15-А) про стягнення 127 260,29 грн
без повідомлення (виклику) сторін,
23.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА" до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району " м. Києва про стягнення 127 260,29 грн та передана 25.10.2021 судді Демидову В.О., відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району " м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА" суму заборгованості за договором про закупівлю №81-ВТ/19 від 03.01.2020.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином здійснювались умови договору про закупівлю №81-ВТ/19 від 03.01.2020 в частині здійснення своєчасної оплати.
Ухвалою суду від 28.10.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА" - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 18.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА" до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району " м. Києва про стягнення 127 260,29 грн.
Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
10.12.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 03.12.2021. Однак належних доказів направлення вищевказаного відзиву суду не надано.
16.12.2021 від представника позивача через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) надійшла відповідь на відзив відповідно до якої останній зазначає, що відзив на позовну заяву не відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак просить його повернути Комунальному підприємству "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району " м. Києва без розгляду.
Вищевказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що останньому не було надіслано копію претензії від 29.11.2021 вих. № 053/272-1462, копію платіжного доручення №632 від 04.11.2021 на які відповідач посилається у відзиві та зазначає про долучення останніх. Окрім того зазначив, що відзив який надійшов на адресу позивача не містив опису вкладення.
Ухвалою суду від 21.12.2021 відзив на позовну заяву від 03.12.2021 у справі № 910/17172/21 повернуто Комунальному підприємству "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району " м. Києва без розгляду.
У поданому відзиві який надійшов 16.12.2021 від представника позивача через загальний відділ діловодства суду, останній зазначає, що відповідно до п. 1.1 Договору про закупівлю товару № 81-Вт/19 від 03.01.2020 р. (далі - «Договір»), Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, зазначений в Специфікації.
Зі змісту Специфікації вбачається, що товарами можуть виступати не тільки нафтопродукти в агрегатному стані рідини (поставка наливом), а й паливні талони.
Згідно з п. 2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України за N 281/171/578/155 від 20.05.2008 р., талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Також, пунктом 5.4 Договору передбачено відмінні умови поставки для різних видів товару:
- паливо в агрегатному стані рідини має бути поставлено наливом - бензовозами Постачальника;
- паливні талони мають бути поставлені виключно до офісу Покупця за юридичною адресою місцезнаходження останнього, адже навіть за адресою: м. Київ, провулок Куренівський, б. 15-А - відсутні будь-які АЗС, які б здійснювали відпуск нафтопродуктів власникам талонів.
Позивач, передав Відповідачу у власність паливні талони на Бензин А-95 (про що свідчать підписані між сторонами Договору Видаткові накладні №№ Т-1824 від 11.02.2020 р., Т-2220 від 19.03.2020 р, Т-2426 від 10.04.2020 р, Т-2836 від 13.05.2020 р.), належним чином виконав свій обов'язок з поставки цього виду товару.
29.12.2021 від відповідача через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Так представник в обгрунтування заперечень зазначає наступне.
Позивач надає відповідь на відзиви на позовну заяву від 03.12.2021 року, однак копія позовної заяви підписана 19 жовтня 2021 року та надійшла до відповідача 04.11.2021 року.
Отже Відповідач не може зрозуміти до якої позовної заяви відноситься відповідь на відзив від 13.12.2021 року на позовну заяву від 03.12.2021 року вказаного документа Позивач не надіслав відповідачу. Більше того, Відповідача ніколи не отримував цієї позовної заяви за договором про закупівлю товару №81-Вт/19 від 03.01.2020 року.
У зв'язку з чим просив повернути ТОВ «Глуско- Карт України» відповідь на відзив від 13.12.2021 року на позовну заяву від 03.12.2021 року.
Окрім того в обгрунтування заперечень на відповідь на відзив представник відповідача зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так на думку відповідача зведений реєстр складений та підписаний в односторонньому порядку Позивачем, що суперечить вимогам договору.
По друге, у зведеному реєстрі зазначені адреси обслуговування паливних талонів АЗС по всій території України, що суперечить істотним умовам Договору.
По третє, у зведеному реєстрі відображено серія та номер талону, але у видаткових накладних взагалі відсутня така інформація, тому відсутні підстави стверджувати, що Відповідач отримав саме ці талони.
По четверте, кількість талонів у зведеному реєстрі становить 584 шт. по 10 літрів, тобто 584 шт. х 10 літрів то загальна кількість становить за реєстром - 5840 літрів, а за договором кількість за бензин А-95 становить- 6000 літрів.
Представник відповідача зазначає, що ним було перераховано на розрахунковий рахунок позивача суму 77 760,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями №407 від 14.09.2020 року, №512 від 11.11.2020 року та № 632 від 04.11.2021 року.
Бензин А-95 - Відповідачу станом на день подачі відзиву, бензовозами не поставлено і не відвантажено, за місцем поставки товару, а саме за адресою: м. Київ, провулок Куренівський 15-А, що підтверджується видатковими накладними які Позивач надає як доказ до суду, оскільки у відповідності до видаткових накладних Відповідач отримав тільки талони на бензин А-95.
За видатковими накладними № Т-1824 від 11.02.2020, № Т-2220 від 19.03.2020, № Т-2426 від 10.04.2020 року та № Т-2836 від 13.05.2020 року постачальник передав, а замовник прийняв талони на Бензин А-95 у загальній кількості 6000 л, на загальну суму 155 520,00 грн.
У зв'язку з вище викладеним відповідач стверджує, що бензин А-95 відповідачу не поставлено і не відвантажено, тому використати талони своєчасно не зміг.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев'ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
03.01.2020 між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско-Карт Україна" (постачальник) було укладено договір на закупівлю товару №81-ВТ/19 (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, зазначений в Специфікації (Додаток № 1 до Договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Товар постачається окремими партіями згідно потреб покупця. Під партією товару розуміється обсяг товару, що вказаний в заявці на поставку.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що предмет закупівлі: КОД ДК 021:2015 - 09130000-9 НАФТА І ДИСТИЛЯТИ (БЕНЗИН А-92, БЕНЗИН А-95, ДИЗЕЛЬНЕ ПАЛИВО Зимове)
- місце поставки товару: м. Київ, провулок Куренівський, 15-А - бензовозами Постачальника.
Згідно з п. 3.1-3.2 договору, ціна цього Договору становить 2 926 020,00 грн. (два мільйони дев'ятсот двадцять шість тисяч двадцять гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ (20%) - 487 670,00 грн., з них:
- за кошти місцевого бюджету з рахунків відкритих в УДКСУ Оболонського району м. Києва (загальний фонд) - 2 770 500,00 грн. (два мільйони сімсот сімдесят тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ - 461 750,00 грн.
- за рахунок коштів підприємства - 155 520,00 (сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять грн. 00 грн.) у тому числі ПДВ 25 920,00 грн.
Ціна за одиницю Товару встановлена відповідно до акцептованої пропозиції та зазначена у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна Товару визначається з урахуванням всіх податків та зборів, що сплачуються або мають бути сплачені Постачальником, а також понесених Постачальником витрат на навантаження Товару.
Розподіл ціни Договору, зазначений в пункті 3.1. Договору може коригуватися в залежності від бюджетного призначення та /або змін до бюджету на 2020 рік, у зв'язку з чим «Покупець» вносить зміни до пункту 3.1 Договору шляхом переміщення коштів між рахунками відкритих у AT «УкрСиббанк» (р/р UA 233510050000026005634194900) та в УДКСУ Оболонського району м. Києва (б/р 35433029019967) (п. 3.4 Договору).
Відповідно до п. 4. 1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем рахунка на оплату товару на поточний рахунок постачальника з відстроченням платежу до 60 календарних днів при наявності бюджетного фінансування.
Розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України шляхом прямого перерахування грошей на поточний рахунок постачальника.
Згідно з п. 4.3 Договору зобов'язання покупця по оплаті за Товар настає після підписання останнім видаткової накладної на відвантажену партію Товару, яка обов'язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну відвантаженого Товару, а також загальну суму для оплати.
Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 4.5 Договору).
Відповідно до п. 5.4 Договору, Поставка Товару (Паливо наливом) постачається на адресу Покупця: м. Київ, провулок Куренівський. 15-А - бензовозами Постачальника.
Факт відвантаження Товару підтверджується підписанням видаткової накладної представниками Сторін, уповноваженими на це в установленому порядку (п. 5.6 Договору).
Згідно з п. 5.10 Договору, право власності на Товар переходить до Покупця в момент його отримання від Постачальника згідно видаткової накладної. Поставка Товару вважається виконаною Постачальником в момент передачі партії товару Покупцю та підписання останнім видаткової накладної та Акту приймання-передачі Товару.
У відповідності до підпункту 6.1.1 п. 6.1 Договору Покупець зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар.
Пунктом 6.3 Договору визначено зобов'язання Постачальника зокрема зазначено, що термін дії талонів - 1 рік з моменту видачі та можливістю безкоштовного продовження терміну дії (підпункт 6.3.5).
Відповідно до п. 10.1. Договору, сторони передбачили, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. Закінчення строку дії договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час дії цього Договору.
Додаткові угоди, додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками (п. 11.5 Договору).
Специфікацією до договору від 03.01.2020 №81-ВТ/19, яка є додатком № 1 до договору, сторони передбачили найменування товару, кількість, ціну, а саме: бензин А-92 (налив) 20 000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 21,48 грн, загальна вартість з ПДВ 429 600,00 грн, бензин А-92 (талон) 10 000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 24,90 грн, загальна вартість з ПДВ 249 000,00 грн, бензин А-95 (талон) 6000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 25,92 грн, загальна вартість з ПДВ 155 520,00 грн, дизельне паливо зимове (налив) 80000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 24,48 грн, загальна вартість з ПДВ 17184000,00 грн, дизельне паливо (талони) 15000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 24,90 грн, загальна вартість з ПДВ 373500,00 грн, всього 2 926 020,00 грн у тому числі ПДВ 487 670,00 грн.
Додатковою угодою №1 від 15.01.2020 до Договору №81-ВТ/19 від 03.01.2020 року сторонами було внесено зміни в розділ «ХІІІ. Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін».
Додатковою угодою №2 від 20.03.2020 до Договору №81-ВТ/19 від 03.01.2020 року сторонами було внесено зміни до п. 5.1 Договору та викладено у наступній редакції: «Строк поставки товару - з дати підписання Договору до 30 квітня 2020 року».
Додатковою угодою №3 від 28.04.2020 до Договору №81-ВТ/19 від 03.01.2020 року сторонами було зазначено наступне:
1. Сторони підтверджують виконання зобов'язань за Договором в частині даного найменування Товару :
Дизельне паливо Зимове (налив) у кількості 46435 л, ціна за одиницю, грн., з ПДВ 21,48 грн, загальна вартість, грн., з ПДВ - 997 423,80 грн.
2. Зважаючи на зниження (коливання) ціни Товару на ринку, Сторони домовились зменшити ціну за одиницю Товару від ціни визначеної в Договорі та відповідно зменшити суму Договору та не погіршуючи якості Товару, у зв'язку з чим:
2.1. Пункт 3.1 Договору викладено у наступній редакції:
3.1.Ціна цього Договору становить 2 849 491,80 грн. (два мільйони вісімсот сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто одна грн.80 коп.) у тому числі ПДВ (20%) - 474 915,30 грн.
за кошти місцевого бюджету з рахунків відкритих в УДКСУ Оболонського району м. Києва (загальний фонд) - 2693971,80 грн. (два мільйони шістсот дев'яносто три тисячі дев'ятсот сімдесят одна грн. 80 коп.), у тому числі ПДВ - 448 995,30 грн.;
- за рахунок коштів підприємства - 155 520,00 грн, (сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять грн. 00 коп) у тому числі ПДВ - 25 920,00 грн.
2.2. Специфікацію Додатку № 1 Договору викласти в наступній редакції:
бензин А-92 (налив) 20 000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 21,48 грн, загальна вартість з ПДВ 429 600,00 грн, бензин А-92 (талони) 10 000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 24,90 грн, загальна вартість з ПДВ 249 000,00 грн, дизельне паливо зимове (налив) 46435 л, ціна з ПДВ, грн за літр 21,48 грн, загальна вартість з ПДВ 997423,80 грн, дизельне паливо (талони) 15000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 24,90 грн, загальна вартість з ПДВ 373500,00 грн, дизельне паливо (налив) 33565 л, ціна з ПДВ, грн за літр 19,20 грн, загальна вартість з ПДВ 644448,00 грн, бензин А-95 (талони) 6000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 25,92 грн, загальна вартість з ПДВ 155 520,00 грн, всього 2849491,80 грн у тому числі ПДВ 474 915,30 грн.
Додатковою угодою №4 від 28.04.2020 до Договору №81-ВТ/19 від 03.01.2020 року сторонами було зазначено наступне:
1. Сторони підтверджують виконання зобов'язань за Договором в частині даного найменування Товару :
Дизельне паливо Зимове (налив) у кількості 46435 л, ціна за одиницю, грн., з ПДВ 21,48 грн, загальна вартість, грн., з ПДВ - 997 423,80 грн.
2. Зважаючи на зниження (коливання) ціни Товару на ринку, Сторони домовились зменшити ціну за одиницю Товару від ціни визначеної в Договорі та відповідно зменшити суму Договору та не погіршуючи якості Товару, у зв'язку з чим:
2.1. Пункт 3.1 Договору викладено у наступній редакції:
3.1.Ціна цього Договору становить 2714560,50 грн. (два мільйони сімсот чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят грн.50 коп.) у тому числі ПДВ (20%) - 452426,75 грн.
за кошти місцевого бюджету з рахунків відкритих в УДКСУ Оболонського району м. Києва (загальний фонд) - 2559040,50 грн. (два мільйони п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч сорок грн 50 коп.), у тому числі ПДВ - 426 506,75 грн.;
- за рахунок коштів підприємства - 155 520,00 грн, (сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять грн. 00 коп) у тому числі ПДВ - 25 920,00 грн.
2.2. Специфікацію Додатку № 1 Договору викласти в наступній редакції:
бензин А-92 (налив) 20 000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 21,48 грн, загальна вартість з ПДВ 429 600,00 грн, бензин А-92 (талони) 10 000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 24,90 грн, загальна вартість з ПДВ 249 000,00 грн, дизельне паливо зимове (налив) 46435 л, ціна з ПДВ, грн за літр 21,48 грн, загальна вартість з ПДВ 997423,80 грн, дизельне паливо (талони) 15000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 24,90 грн, загальна вартість з ПДВ 373500,00 грн, дизельне паливо (налив) 33565 л, ціна з ПДВ, грн за літр 15,18 грн, загальна вартість з ПДВ 509516,70 грн, бензин А-95 (талони) 6000 л, ціна з ПДВ, грн за літр 25,92 грн, загальна вартість з ПДВ 155 520,00 грн, всього 2714560,50 грн у тому числі ПДВ 452426,75 грн.
3. Сторони погодили внести зміни в п. 5.1 у наступній редакції: «Строк поставки товару - з дати підписання Договору до 31 травня 2020 року».
Додатковою угодою №5 від 29.05.2020 до Договору №81-ВТ/19 від 03.01.2020 року сторонами було внесено зміни до п. 5.1 Договору та викладено у наступній редакції: «Строк поставки товару - з дати підписання Договору до 30 червня 2020 року».
Додатковою угодою №6 від 11.08.2020 до Договору №81-ВТ/19 від 03.01.2020 року сторонами було зазначено наступне:
1. Сторони погодили внести зміни в п. 3.1 Договору та викласти його у наступній редакції:
3.1.Ціна цього Договору становить 2714560,50 грн. (два мільйони сімсот чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят грн.50 коп.) у тому числі ПДВ (20%) - 452426,75 грн, з них:
за кошти місцевого бюджету з рахунків відкритих в УДКСУ Оболонського району м. Києва (загальний фонд) - 2556141,12 грн. (два мільйони п'ятсот п'ятдесят шість тисяч сто сорок одна грн 12 коп.), у тому числі ПДВ - 426 023,52 грн.;
- за рахунок коштів підприємства - 158 419,38 грн, (сто п'ятдесят вісім тисяч чотириста дев'ятнадцять грн. 38 коп.) у тому числі ПДВ - 26403,23 грн.
Вищевказані угоди підписані з боку сторін без зауважень та з проставленням їх печаток.
Так постачальник передав, а замовник прийняв бензин А95 (в талонах) на загальну суму 155 520,00 грн за наступними видатковими накладними наступний товар:
- видаткова накладна №Т-1824 від 11.02.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 100 шт, номіналом 10, разом л - 1000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 25 920,00 грн;
- видаткова накладна №Т-2220 від 19.03.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 100 шт, номіналом 10, разом л - 1000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 25 920,00 грн;
- видаткова накладна №Т-2426 від 10.04.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 100 шт, номіналом 10, разом л - 1000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 25 920,00 грн;
- видаткова накладна №Т-2836 від 13.05.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 300 шт, номіналом 10, разом л - 3000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 77760,00 грн;
Вищевказані видаткові накладні підписані збоку сторін без зауважень.
Відповідачем на підставі платіжного доручення №407 від 14.09.2020 на суму 25 520,00 грн та за платіжним дорученням № 512 від 11.11.2020 на суму 20 000,00 грн було здійснено часткову оплату за договором №81-ВТ/19 від 03.01.2020 року за наступним призначенням платежу за платіжним доручення №407 від 14.09.2020 «Кредиторська заборгованість за бензин на 01.09.20р. дог. №81-ВТ/19 від 03.01.2020 (тендер проведено) у т.ч. ПДВ 20% - 4253,33 грн» та за платіжним доручення № 512 від 11.11.2020 «Оплата Кредиторська заборгованість за бензин А-95 зг. дог. №81-ВТ/19 від 03.01.2020 (тендер проведено) у т.ч. ПДВ 20% - 3333,33 грн».
Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про оплату заборгованості за поставлений товар від 23.04.2021 за вих №163/1/1 на загальну суму 112 585,75 грн з яких: 110 000,00 грн - основна заборгованість та 2585,75 грн - 3% річних. У зв'язку із залишенням відповідачем вищевказаної претензії без задоволення позивач звернувся до суду з позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 127 260,29 грн з яких: 110 000,00 грн - основна заборгованість, 4883,72 грн - 3% річних та 12376,57 грн - інфляційні втрати.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається зі змісту позовної заяви предметом розгляду спору є отриманий відповідачем однак неоплачений бензин А95 (в талонах), який було поставлено за видатковими накладними: №Т-1824 від 11.02.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 100 шт, номіналом 10, разом л - 1000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 25 920,00 грн; №Т-2220 від 19.03.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 100 шт, номіналом 10, разом л - 1000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 25 920,00 грн; №Т-2426 від 10.04.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 100 шт, номіналом 10, разом л - 1000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 25 920,00 грн; №Т-2836 від 13.05.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 300 шт, номіналом 10, разом л - 3000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 77760,00 грн. Загальна кількість у літрах становить 6000 л та вартістю 155 520,00 грн.
У своїх запереченнях відповідач просить повернути відповідь на відзив від 13.12.2021 року на позовну заяву від 03.12.2021 позивачеві, обгрунтовує тим, що відповідач не може зрозуміти до якої позовної заяви відноситься відповідь на відзив від 13.12.2021 року на позовну заяву від 03.12.2021 року вказаного документа Позивач не надіслав відповідачу. Більше того, як стверджує відповідач, останній ніколи не отримував цієї позовної заяви за договором про закупівлю товару №81-Вт/19 від 03.01.2020 року.
Суд не може погодитись з вищевикладеною позицією відповідача оскільки ухвалою суду від 21.12.2021 відзив на позовну заяву від 03.12.2021 у справі № 910/17172/21 повернуто Комунальному підприємству "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району " м. Києва без розгляду.
Позивач у свою чергу надав відповідь на відзив на позовну заяву від 03.12.2021.
Отже зі змісту найменування відповіді на відзив вбачається, що позивач дослівно вказав найменування документа на який подав заперечення, а саме на поданий відповідачем відзив на позовну заяву від 03.12.2021 (дата документу), отже суд дійшов до висновку про однозначність розуміння даного документу та відсутності підстав для його повернення.
Як було зазначено вище предметом розгляду спору є отриманий відповідачем однак неоплачений бензин А95 (в талонах).
Про отримання вищевказаних талонів відповідачем також не заперечується та зазначено, що за видатковими накладними № Т-1824 від 11.02.2020, № Т-2220 від 19.03.2020, № Т-2426 від 10.04.2020 року та № Т-2836 від 13.05.2020 року постачальник передав, а замовник прийняв талони на Бензин А-95 у загальній кількості 6000 л, на загальну суму 155 520,00 грн.
Спільним Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.
Згідно зі ст.1 наведеної Інструкції, вона встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
За визначеннями, наданими в Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
За змістом Постанови КМУ «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» від 20.12.1997 № 1442 - картка - це довірчий документ, що підтверджує право його власника на отримання через АЗС певного виду палива в кількості номіналу карти.
Тобто, картки є засобом для отримання предмету закупівлі - бензину.
Як зазначає відповідач та не спростовується позивачем, Бензин А-95 - відповідачу станом на день подачі відзиву, бензовозами не поставлено і не відвантажено, за місцем поставки товару, а саме за адресою: м. Київ, провулок Куренівський 15-А, що підтверджується видатковими накладними які Позивач надає як доказ до суду, оскільки у відповідності до видаткових накладних Відповідач отримав тільки талони на бензин А-95.
Суд зазначає, що виходячи з положень укладеного між сторонами договору щодо якості товару, визначення кількісних показників, їх підтвердження відповідними сертифікатами, порядок приймання товару, предметом договору на закупівлю товарів є саме - БЕНЗИН А-92, БЕНЗИН А-95, ДИЗЕЛЬНЕ ПАЛИВО (Зимове), право отримання якого на автозаправних станціях підтверджується талонами, наданими відповідачем.
З урахуванням наведеного, суд відхиляє твердження позивача виконання останнім зобов'язань за договором в частині здійснення поставки товару позивачу, оскільки на підставі видаткових накладних: №Т-1824 від 11.02.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 100 шт, номіналом 10, разом л - 1000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 25 920,00 грн; №Т-2220 від 19.03.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 100 шт, номіналом 10, разом л - 1000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 25 920,00 грн; №Т-2426 від 10.04.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 100 шт, номіналом 10, разом л - 1000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 25 920,00 грн; №Т-2836 від 13.05.2020 бензин А95 (в талонах) кількістю 300 шт, номіналом 10, разом л - 3000, ціна з ПДВ 25,92 грн, загальна сума 77760,00 грн Комунальному підприємству "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району " м. Києва було передано бензин А-95 (в талонах), а не сам товар шляхом його фактичного отримання на АЗС відповідача.
Так, в обгрунтування позовних вимог позивач надає зведений реєстр відпуску палива на АЗС в якому відображено серія та номер талону, товар та кількість літрів, проте останній підписаний в односторонньому порядку з боку позивача.
Як вбачається з видаткових накладних за якими позивач поставив відповідачеві бензин А95 (в талонах), останні не містять серію та номер талону, а відтак суд не має можливості встановити чи передані відповідачеві талони відповідають номерам та серії вказаних у зведеному реєстрі відпуску палива на АЗС.
Окрім того умовами договору, а саме у п. 5.4 Договору, сторони визначили, що поставка Товару (Паливо наливом) постачається на адресу Покупця: м. Київ, провулок Куренівський 15-А - бензовозами Постачальника, однак у зведеному реєстрі зазначені адреси обслуговування зокрема у наступних містах та областях: Київ, Київська область, Волинська область, Полтавська область, Львівська область.
Також суд звертає увагу позивача, що у вказаному зведеному реєстрі відпуску палива на АЗС становить 5840 літрів у той час як договором передбачено 6000 літрів.
Згідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд, висновки якого в силу положень ст. 236 ГПК України враховуються судом, в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст.76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту отримання (відпуску) відповідачем на АЗС шляхом заправки транспортних засобів Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району " м. Києва на підставі договору про закупівлю №81-ВТ/19 від 03.01.2020 товару, а саме бензину А95 (в талонах) у кількості 6000 літрів.
У відповідності до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбаченим цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не доведено суду обґрунтованість своїх позовних вимог.
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
При цьому, суд звертає увагу сторін, що Європейський суд з прав людини у рішеннях в справі «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України» та «Руїс Торіха проти Іспанії» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволення, а отже не підлягають стягненню з відповідача заявлені позивачем 3% річних та інфляційні втрати, оскільки суд відмовив в позові.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, з підстав відмови в позові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу покладаються на позивача.
Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2022.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ