ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.02.2022Справа № 910/17567/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного підприємства "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Бабченко Ю.Ю.
Приватне підприємство "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі-відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 104-р/тк від 12.08.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення АМК прийнято з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, оскільки, як зазначає позивач, ним було надано інформацію на вимогу голови Комітету у тому обсязі, яким позивач володіє, враховуючи що позивач не займається розподілом електричної енергії, її купівлею-продажем та іншою пов'язаною із цим діяльністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.12.2021. Зокрема, зобов'язано Антимонопольний комітет України надати суду у строк до 19.10.2021 належним чином засвідчені копії матеріалів справи № 128-26.13/134-20 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на електронному носії.
01.02.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного підприємства "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (надіслане на електронну пошту суду), в якому позивач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні, призначеному у Комінтернівському районному суді міста Харкова.
У судовому засіданні 02.12.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 13.01.2022.
03.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, зазначає, що листом №б/н від 23.11.2020 позивач звернувся до Комітету з клопотанням про продовження строку надання інформації на вимогу до 30 листопада 2020 року, яке, відповідно, було задоволено Комітетом та продовжено позивачу строк до 30.11.2020. Листом від 29.11.2020 позивач надав відповідь на вимогу, проте зазначена відповідь була надана не в повному обсязі й не містила узагальненої інформації та завірених копій документів. Крім цього, на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2021 Антимонопольний комітет України надав копії матеріалів справи №128-26.13/134-20 на електронному носії.
12.01.2022 до суду надійшло клопотання Приватного підприємства "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" про відкладення розгляду справи (надіслане на електронну пошту суду), в якому позивач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю представника позивача прибути в судове засідання за станом здоров'я.
Аналогічне клопотання про відкладення розгляду справи було надіслано позивачем засобами поштового зв'язку та надійшло до суду - 14.01.2022.
У судовому засіданні 13.01.2022, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/17567/21 призначено на 10.02.2022.
У цьому судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується відстеженням пересилання поштового відправлення на офіційному сайті АТ «Укрпошта» за штрихкодовим ідентифікатором: 0105491962514.
Приймаючи до уваги, що представник позивача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 10.02.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
12.08.2021 тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 104-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що Приватне підприємство «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 27.10.2020 № 128-29/07-14584 у встановлений ним строк.
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Приватне підприємство «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» штраф у розмірі 314 645, 00 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення АМК прийнято з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, оскільки позивач просив відповідача надати роз'яснення на поставлені у вимозі питання. Крім того, позивач заперечує проти розміру накладеного штрафу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
Відповідно до п.п. 13-15 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.
Згідно п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.
Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, державний уповноважений Антимонопольного комітету України у зв'язку з розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНІТІ» щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях групи суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність, пов'язану із заряджанням електричних транспортних засобів, направив Приватному підприємству «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» вимогу про надання інформації.
Приватне підприємство «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» відповіді в повному обсязі Комітету не надало.
Розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 24.12.2020 № 07/369-р розпочато розгляд справи № 128-26.13/134-20 за ознаками вчинення ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» порушення, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 27.10.2020 № 128-29/07-14584 (далі - Вимога) у встановлений ним строк.
Листом Антимонопольного комітету України від 24.12.2020 № 128-26.13/07-17999 позивачу надіслано розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 24.12.2020 № 07/369-р.
Листом Антимонопольного комітету України від 13.04.2021 № 128-26.13/07-5694 позивачу надіслано подання від 13.04.2021 № 128-26.13/134-20/178-спр про попередні висновки у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0303506589773 вказаний лист (подання про попередні висновки) вручено позивачу 20.04.2021.
Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
В абз. 4-5 п. 13.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.
Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак, господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.
Як вбачається з відомостей щодо ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є: 45.11. Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний).
Тобто, ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» є суб'єктом господарювання відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Державний уповноважений Комітету в ході розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНІТІ» щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях групи суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність, пов'язану із заряджанням електричних транспортних засобів, направив Приватному підприємству «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» вимогу про надання інформації № 128-29/07-14584 від 27.10.2020, відповідно до якої позивачу у 20-ти денний строк з дня отримання цієї Вимоги необхідно було надіслати Комітету визначену у Вимозі інформацію та належним чином завірені копії документів.
У Вимозі ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» було повідомлено, що відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначений строк. Відповідно до статті 22-1 цього ж закону суб'єкти господарювання зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальним відділенням завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Згідно з пунктами 13, 14, 15 статті 50 та статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» неподання органу Комітету інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність у вигляді штрафу в розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Крім того, у Вимозі зазначалось, що в разі відсутності можливості надання запитуваної інформації у визначений Вимогою строк - не пізніше кінцевої дати для надання відповіді, визначеної у Вимозі, позивач може звернутися до Комітету з обґрунтованим клопотанням щодо продовження строку надання інформації на Вимогу, з поясненням причин неможливості надання запитуваної інформації у визначений Вимогою строк.
Отже, позивач був поінформований про правові наслідки неподання інформації, подання недостовірної інформації або інформації в неповному обсязі.
Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0303504539868 вимога Комітету № 128-29/07-14584 від 27.10.2020 отримана позивачем 03.11.2020.
Враховуючи зазначене, останній день надання інформації, клопотань про продовження терміну надання відповіді на Вимогу припадав на 23.11.2020.
Листом від 23.11.2020 б/н ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» звернулося до Комітету з клопотанням про продовження строку надання відповіді на Вимогу до 30.11.2020 року у зв'язку зі значною кількістю питань та необхідністю підготувати великий обсяг узагальненої інформації, а також зробити значну кількість завірених копій документів.
Комітет листом від 27.11.2020 № 128-26.13/08-16309 повідомив позивача про продовження строку підготовки та надання інформації до 30.11.2020 року.
При цьому, Комітетом було наголошено про зобов'язання забезпечувати обмін інформацією між суб'єктами господарювання, пов'язаними відносинами контролю, відповідно до статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у тому числі стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів таким способом та в такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та зазначалось, що невиконання суб'єктами господарювання вимог частини першої цієї статті не звільняє інших суб'єктів господарювання, яким повинна бути надана інформація чи які повинні були вжити інших заходів, від відповідальності.
Листом від 29.11.2020 б/н ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» надало Комітету відповідь на Вимогу. Однак, зазначена відповідь була надана в неповному обсязі й не містила узагальненої інформації та завірених копій документів, зокрема:
- на питання 5: «Інформацію щодо діяльності ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» на ринках, пов'язаних із зарядкою електротранспорту: виробник / продавець зарядних станцій, виробник / продавець програмного забезпечення для зарядних станцій, продавець електроенергії для заряджання акумуляторів тощо». ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» надало наступну відповідь: «Інформація щодо цього питання міститься на сайті https://www.autoenterprise.com.ua/».
- на питання 6: «Інформацію щодо зарядних станцій, на яких Підприємство здійснює діяльність із зарядки електротранспорту, за формою Таблиці 1, наведеної у Додатку». ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» надало таку відповідь: «Перелік станцій наведено на сайті https://charge.autoenterprise.com.ua/ у відкритому доступі. Це є публічною інформацією. Якщо буде потрібна додаткова інформація, готові надати. Регіон та адресу розташування можна подивитись у мобільному додатку та/або на сайті. Бренд зарядних пристроїв - власне виробництво. Тип та потужність вказана також на сайті та/або у мобільному додатку. Правова підстава діяльності вказана у п.1 та п.2».
- на питання 7: «Інформацію, щодо обсягу наданих послуг з зарядки електротранспорту за формою Таблиці 2, наведеної у Додатку». ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» надало наступну відповідь: «Обсяг наданих послуг з зарядки електротранспорту за період 01.01.2019-31.08.2020 року міститься на сайті https://charge.autoenterprise.com.ua/. Також там існує розгорнута статистика. Якщо буде необхідна додаткова інформація - звертайтесь, ми допоможемо».
- на питання 14: «Інформацію щодо суб'єктів господарювання, пов'язаних станом на дату отримання цієї Вимоги з Підприємством прямо або опосередковано відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», із зазначенням видів діяльності. Якщо так, надати копії документів. У разі відсутності вказати про це». ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» надало таку відповідь: «Незрозуміле питання. Просимо надати роз'яснення. Якщо мова йде про види діяльності у сфері пов'язаної із зарядкою електротранспорту, то таку інформацію ми не можемо надати, оскільки не здійснюємо подібну діяльність. А якщо мова йде про види діяльності, які здійснює безпосередньо ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ», то нам необхідно більше часу для підготовки такої відповіді».
- на питання 15: «Вказати розмір доходу / виручки, отриманого Підприємством від діяльності, пов'язаної з зарядкою електротранспорту, за формою Таблиці 3, наведеної у Додатку». ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» надало наступну відповідь: «Ми не розуміємо, як відповісти на дане питання, оскільки є протиріччя щодо питання та таблиці. В питанні йде мова про діяльність із заряджання електротранспорту, а в таблиці йде мова про продаж зарядних пристроїв. Не маємо змоги надати коректну відповідь. Просимо надати додаткове роз'яснення, що саме вас цікавить».
- на питання 17: «Інформацію щодо вартості станцій зарядки електромобілів та програмного забезпечення, які використовує Підприємство». ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» надало таку відповідь: «Просимо надати роз'яснення, яка саме вартість необхідна: балансова, вартість при покупці обладнання, вартість користування програмним забезпеченням, вартість виробництва програмного забезпечення? Що мається на увазі?».
- на питання 24: «Інформацію щодо Оператора/ів систем розподілу, з якими Підприємством укладено договори про розподіл електричної енергії для зарядки електротранспорту». ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» надало наступну відповідь: «Перше, що я відчув, це до глибини душі велику прогалину у сфері цієї інформації. На превеликий жаль, ми не слідкуємо за внутрішніми договорами інших підприємств та організацій. Це їх особиста справа. Мене зовсім не хвилюють такі питання. В мене є власна справа, якою я займаюсь. Я дуже далекий від того, хто і що розподіляє на цьому ринку».
- на питання 25: Інформацію щодо постачальника/ів електричної енергії, з якими Підприємством укладено договори постачання електричної енергії для зарядки електротранспорту». ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» надало таку відповідь: «Перше, що я відчув, це до глибини душі велику прогалину у сфері цієї інформації. На превеликий жаль, ми не слідкуємо за внутрішніми договорами інших підприємств та організацій. Це їх особиста справа. Мене зовсім не хвилюють такі питання. В мене є власна справа, якою я займаюсь. Я дуже далекий від того, хто і що розподіляє на цьому ринку».
- на питання 26: « Інформацію щодо цін зарядки електротранспорту за формою Таблиці 4, наведеної у Додатку». ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» надало наступну відповідь: «Вся інформація про ціни міститься на сайті https://charge.autoenterprise.com.ua/».
Комітет в оскаржуваному рішенні зазначив, шо аналіз змісту поданих позивачем відомостей свідчить про неповноту надання ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» інформації на Вимогу. Із вказаного позивачем сайту https://charge.autoenterprise.com.ua/ не випливає, що йдеться саме про ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» та для отримання інформації про всі наявні зарядні станції на території України компанії «AutoEnterprise» необхідно бути її клієнтом або пройти авторизацію на сервері charge.autoenterprise.com.ua.
Враховуючи зазначене, посилання на сайт https://charge.autoenterprise.com.ua/ не може вважатися відповіддю на питання 5, 6, 7, 26 Вимоги.
У відповіді на питання 14, 15, 17 ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» просило надати роз'яснення. При цьому обґрунтованого клопотання про продовження строку надання інформації на Вимогу, з поясненням причин неможливості надання запитуваної інформації у визначений у Вимозі строк, до Комітету не надходило.
Відповідь позивача на питання 24, 25 не стосуються суті зазначених питань.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкти господарювання, пов'язані відносинами контролю відповідно до статті 1 цього Закону, зобов'язані забезпечувати обмін інформацією між собою, в тому числі стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Невиконання суб'єктами господарювання вимог частини першої цієї статті не звільняє інших суб'єктів господарювання, яким повинна бути надана інформація чи які повинні були вжити інших заходів, від відповідальності.
Отже, ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» подало інформацію в неповному обсязі у встановлений державним уповноваженим у Вимозі строк.
Згідно із частиною сьомою статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений Комітету є органом Комітету.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений Комітету має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Згідно приписів ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Відповідно до п.п. 13, 14, 15 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, вимога Комітету для суб'єктів господарювання є обов'язковою, ненадання інформації є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, незалежно від суб'єктивного ставлення позивача щодо доцільності такої інформації для розгляду справи Відділенням.
Разом з цим, за змістом статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» саме на Комітет покладено обов'язок щодо здійснення збору та аналізу доказів необхідних для винесення рішення у справі.
При цьому, частиною четвертою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1 - 4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11 - 13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про виключність повноважень Комітету, зокрема, в частині визначення обсягу інформації, необхідної для розгляду справи.
Отже, оскаржуваним рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 104-р/тк від 12.08.2021 встановлено, що позивачем не надано відповіді на вимогу державного уповноваженого Комітету у встановлений ним строк.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» на адресу Комітету обгрунтованого клопотання щодо необхідності продовження терміну надання інформації на питання 14, 15, 17, а також не зазначено, що на момент підготовки відповіді позивач не мав запитуваної інформації з певних причин, як і не повідомлено Комітет коли саме позивач отримає відповідану інформацію та надасть її відповідачу.
Суд зазначає, що відповіді ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» на питання 24, 25 взагалі не стосуються суті зазначених питань.
Як вбачається з матеріалів справи, Комітетом було надіслано запит про надання інформації до Державної податкової служби у Харківській області, в якому Комітет, зокрема просив надати інформацію та копії документів, які вказують/підтверджують підконтрольність (пов'язаність осіб), в тому числі материнських компаній, у розумінні Податкового кодексу наступних підприємств: ТОВ «Автоентерпрайз», ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ», ТОВ «Екокар», ТОВ «Тесла Моторс», ПП «АЕ Фекторі», ТОВ «Едісон Моторс», ТОВ «АЄПЕЙ», ПП «Автоаукціон», ТОВ «АЕ КАРШЕРІНГ».
Листом від 20.05.2021 № 7-07/6767 Державна податкова служба у Харківській області надала інформацію щодо наявності відносин контролю між групою суб'єктів господарювання, в тому числі ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ», ТОВ «АЄПЕЙ», ТОВ «АЕ КАРШЕРІНГ» та ТОВ «Тесла Моторс».
Так, виконання обов'язків керівника ТОВ «Тесла Моторс» на час відрядження директора зазначеного товариства здійснював менеджер з надання інформації - ОСОБА_1 , який за сумісництвом є засновником декількох суб'єктів господарювання, в тому числі ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ».
Таким чином, суд зазначає, що твердження позивча щодо незрозумілості деяких питань викладених у вимозі Комітету та, що інформація надана у формі посилання на веб-сайт є достатньою та такою, що відповідає нормам законодавства є безпідставними, суперечать нормам законодавства про захист економічної конкуренції, та не спростовують висновків викладених у рішенні Комітету.
Щодо заперечень позивача проти розміру накладеного Комітетом штрафу, суд відзначає наступне.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 цього Закону, тягне за собою накладання штрафу у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Згідно Фінансової звітності позивача, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2020 рік ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» становить 31 464 500, 00 грн.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 314 645, 00 грн, тобто розмір штрафу не перевищує одного відсотка доходу (виручки) позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2020 рік, що свідчить про законність його застосування до позивача.
Таким чином, доказами, зібраними у антимонопольній справі доводиться, а запереченнями та поясненнями позивача не спростовується висновок Комітету про те, що дії позивача, які полягали: у неподанні інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Комітету від 27.10.2020 № 128-29/07-14584 у встановлений ним строк, становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством; закриття провадження у справі.
Як встановлено судом вище, доказів на підтвердження того, що позивач надав інформацію у встановлені строки та в необхідних обсягах, яка вимагалась державним уповноваженим Антимонопольного комітету України у вимозі від 27.10.2020 № 128-29/07-14584, матеріали справи не містять, а позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження наведеного суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Антимонопольний комітет України діяв у межах наданих повноважень щодо витребування у позивача відповідної інформації, а позивач в свою чергу зобов'язаний був надати таку інформацію у встановлені строки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 у справі №5023/599/12.
Отже, рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 104-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 12.08.2021 прийнято у межах, визначених законом повноважень.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи Комітету та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 21.02.2022
Суддя С. О. Щербаков