вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про задоволення скарги на дії або бездіяльність
органу ДВС, приватного виконавця
"18" лютого 2022 р. Cправа № 902/316/20
Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши матеріали скарги вих. №15-1/01 від 15.01.2022 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на бездіяльність державного виконавця Хмільницького ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у виконавчим провадженні № 63039350 та № 63038869 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Вінницької області від 07.08.2020 р. по справі № 902/316/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" (вул. АК. Глушкова, буд. 40, корпус 5, офіс 526, м. Київ, 03187; вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, м. Київ, 03187)
до: Фермерського господарства "ХЛІБОРОБ ЛД" (с. Рогинці, Хмельницький район, Вінницька обл., 22044)
про стягнення 3 597,38 грн
Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.
Представники сторін не з'явились
10.04.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "ХЛІБОРОБ ЛД" про стягнення 3597,38 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/316/20) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Рішенням суду від 29.04.2020 р. позов задоволено повністю.
07.08.2020 р. на виконання рішення суду видано наказ.
19.01.2022 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" надійшла скарга про визнання неправомірними дії державного виконавця у справі № 902/316/20.
Відповідно до ст.339, ч.1 ст.342 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Ухвалою суду від 20.01.2022 р. призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні на 08.02.2022 р. Визначено проведення судового засідання 08.02.2022 р. у справі №902/316/20 проводити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
31.01.2021 р. на адресу суду надійшов відзив від органу ДВС на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс", який долучений судом до матеріалів справи.
За наслідками розгляду справи 08.02.2022 р. суд дійшов висновку про відкладення розгляду скарги на іншу дату, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
В судове засідання призначене на 18.02.2022 р. учасники судового засідання в судове засідання не з'явились.
При цьому суд зауважує, що від представника органу ДВС надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності.
Крім того, судом враховується, що неявка учасників справи та інших осіб (стягувала, боржника) не є перешкодою для розгляду скарги (ч.2 ст.342 ГПК України).
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, дослідивши матеріали виконавчого провадження по виконанню наказів виданих 07.08.2020 року Господарським судом Вінницької області у справі № 902/316/20 судом встановлено наступне.
Як вбачається із скарги на дії відділу ДВС остання мотивована наступним: 10.01.2022 р. Постановою Хмільницького ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) накази Господарського суду Вінницької від 31.12.2021 р. та від 07.08.2020 р. по справі №902/316/20 були повернуті Стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Скаржник зазначає, що відповідно до офіційних відомостей, котрі містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період із 05 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року, в силу дії обов'язкових норм Закону України "Про виконавче провадження", всіх повних, своєчасних, належних, допустимих та об'єктивних виконавчих дій не вчинялось. На підставі вказаного скаржник просить суд визнати дії Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмільницький) незаконними та протиправними.
В письмовому відзиві на скаргу представник Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмільницький) зазначив, що подана скарга є необґрунтованою та просить в її задоволенні відмовити зазначаючи, що державним виконавцем проведено всі виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" з метою повного та своєчасного виконання рішень, а саме накладено арешт на майно та рахунки боржника, з метою встановлення майна на яке можливо звернути стягнення надано запити до установ та організацій, що здійснюють реєстрацію права власності.
Суд зазначає, що предметом розгляду скарги є те, що органом ДВС за період з 05.07.2021 р. по 31.12.2021 р. в силу дії обов'язкових норм закону Закону України «Про виконавче провадження», всіх повних, своєчасних, незалежних допустимих та об'єктивних виконавчих дій не вчинялись.
Із матеріалів справи та виконавчого провадження судом встановлено:
15.09.2020 р. до Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби надійшли заяви про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання Наказу №902/316/20 від 07.08.2020 р., виданого Господарським судом Вінницької області про стягнення із Фермерського господарства «Хлібороб Л.Д» на користь ТОВ «Компанія «НОТАПС» 4700,00 витрат на професійну правничу допомогу та Наказу №902/316/20 від 07.08.2020 р., виданого Господарським судом Вінницької області про стягнення із Фермерського господарства «Хлібороб Л.Д» на користь ТОВ «Компанія «НОТАПС» 5699,38 грн. заборгованості.
На підставі Закону України «Про виконавче провадження» 16.09.2020 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №63039350 та №63038869, копії яких направлено сторонам завих. №17.31-31/25681 та№17.31-31/25685.
16.09.2020 року винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження за АСВП №63061299.
Судом встановлено, що у спірний заявлений період в скарзі органом ДВС вчинялись наступні дії: 09.07.2021 р. органом ДВС сформовано запити до МВС та ДПС України для виявлення майна та рахунків боржник. Згідно відповіді на запити транспортні засоби за боржником не зареєстровані, виявлено рахунки, на які попередньо вже накладено арешти, та неодноразово виставлялись платіжні вимоги. Кошти на рахунках боржника відсутні.
09.07.2021 р. державним виконавцем перевірено майновий стан боржника. Майна належного боржнику на праві приватної власності і на яке можливо звернути стягнення на території Хмільницького району (с. Рогинці) на даний час не виявлено. Офісних приміщень, сільськогосподарської техніки та транспортних засобів не виявлено, про що складено акт державного виконавця. Керівних органів ФГ «Хлібороб Л.Д.» не виявлено. Будь-які відомості про боржника, його персональні дані, місце реєстрації проживання (перебування) відсутні. За вказаною адресою знаходиться ПП «Американські технології». Відповідно про що складено акт державного виконавця.
23.07.2021 р. державним виконавцем виставлено вимогу про надання інформації, яка містить банківську таємницю до АТ КБ «Приватбанк» та AT «Універсалбанк». Згідно відповіді рахунків в боржника не виявлено.
09.08.2021 р. повторно сформовано запити до МВС та ДПС України для виявлення майна та рахунків боржника для реального виконання рішення суду. Згідно відповіді на запити транспортні засоби за боржником не зареєстровані, виявлено рахунки, на які попередньо вже накладено арешти, та неодноразово виставлялись платіжні вимоги. Кошти на рахунках боржника відсутні.
07.09.2021 р. повторно сформовано запити до МВС та ДПС України для виявлення майна та рахунків боржника для реального виконання рішення суду. Згідно відповіді на запити транспортні засоби за боржником не зареєстровані, виявлено рахунки, на які попередньо вже накладено арешти, та неодноразово виставлялись платіжні вимого. Кошти на рахунках боржника відсутні.
04.10.2021 р. повторно сформовано запити до МВС та ДПС України для виявлення майна та рахунків боржника для реального виконання рішення суду. Згідно відповіді на запити транспортні засоби за боржником не зареєстровані, виявлено рахунки, на які попередньо вже накладено арешти, та неодноразово виставлялись платіжні вимого. Кошти на рахунках боржника відсутні.
19.10.2021 р. державним виконавцем перевірено майновий стан боржника. Майна належного боржнику на праві приватної власності і на яке можливо звернути стягнення на території Хмільницького району( с. Рогинці) на даний час не виявлено. Офісних приміщень, сільськогосподарської техніки та транспортних засобів не виявлено, про що складено акт державного виконавця. Керівних органів ФГ «Хлібороб Л.Д.» не виявлено. Будь-які відомості про боржника, його персональні дані, місце реєстрації проживання (перебування) відсутні. За вказаною адресою знаходиться ПП «Американські технології». Відповідно про що складено акт державного виконавця.
19.10.2021 р. державним виконавцем виставлено вимогу про надання інформації, яка містить банківську таємницю до АТ КБ «Приватбанк» та AT «Універсалбанк». Згідно відповіді рахунків в боржника не виявлено.
01.11.2021 р. повторно сформовано запити до МВС та ДПС України для виявлення майна та рахунків боржника для реального виконання рішення суду. Згідно відповіді на запити транспортні засоби за боржником не зареєстровані, виявлено рахунки, на які попередньо вже накладено арешти, та неодноразово виставлялись платіжні вимоги. Кошти на рахунках боржника відсутні.
17.12.2021 р. державним виконавцем перевірено майновий стан боржника. Майна належного боржнику на праві приватної власності і на яке можливо звернути стягнення на території Хмільницького району( с. Рогинці) на даний час не виявлено. Офісних приміщень, сільськогосподарської техніки та транспортних засобів не виявлено, про що складено акт державного виконавця. Керівних органів ФГ «Хлібороб Л.Д.» не виявлено. Будь-які відомості про боржника, його персональні дані, місце реєстрації проживання (перебування) відсутні. За вказаною адресою знаходиться ПП «Американські технології». Відповідно про що складено акт державного виконавця.
29.12.2021 р. державним виконавцем виставлено вимогу про надання інформації, яка містить банківську таємницю до АТ КБ «Приватбанк» та AT «Універсалбанк». Згідно відповіді рахунків в боржника не виявлено.
31.12.2021 р. державним виконавцем винесено постанову за АСВП №63038869 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження керуючись статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження»
31.12.2021 р. державним виконавцем винесено постанову за АСВП №63038869 про повернення виконавчого провадження стягувачу, керуючись пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
31.12.2021 р. державним виконавцем винесено постанову за АСВП №63039350 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження керуючись статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження»
31.12.2021 р. державним виконавцем винесено постанову за АСВП №63039350 про повернення виконавчого провадження стягувану, керуючись пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних міркувань щодо поданої скарги.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно ч.1 ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Відповідно до ч. 2 ст.7 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження, можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Такими заявами в розумінні норм Закону України "Про виконавче провадження" є: заява стягувача про передачу виконавчого документа від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю (ч. 5 ст. 5 Закону); заява сторони, а також заінтересованої особи про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником (ч. 5 ст. 15 Закону); заява стягувача про прийняття виконавцем рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень) (п. 11 ч. 2 ст.18 Закону); заяви про відвід виконавця (ст. 23 Закону); заява стягувача про примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 26 Закону); заяви учасника виконавчого провадження про порядок надсилання документів виконавчого провадження (ч.4 ст. 28 Закону); заяви про відкладення проведення виконавчих дій, заява сторони до державного виконавця про звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (ст.ст. 32, 33 Закону); заява стягувача про повернення виконавчого документа (ч. 1 ст.37 Закону); заява стягувача про зарахування стягнутих з боржника коштів (ст. 47 Закону); заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно (ст. 59 Закону); заява стягувача про відновлення виконавчого провадження (ч. 6 ст. 67 Закону); заява стягувача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника (ч. 2 ст. 68 Закону); заява сторони виконавчого провадження про виправлення допущених у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичних і чи арифметичних помилок (ч. 3 ст. 74 Закону); заяви стягувача або боржника повідомляти про розрахунок заборгованості у порядку ст.71 Закону.
Тобто, норми Закону передбачають подання заяв сторонами виконавчого провадження чи заінтересованими сторонами тільки на виконання заходів виконавчого провадження.
Згідно із ст.10 ЗУ "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Згідно з ч.1, п.3 ч.2 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
У ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Відповідно до ч.ч.2,8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно із ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження" розшук майна боржника виконавець організовує шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
З системного аналізу вищевказаних норм слідує, що вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", не є абсолютним правом виконавця, а є його обов'язком оскільки в контексті вимог цієї статті, державний виконавець саме зобов'язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.
Таким чином, виходячи з наявних матеріалів справи, господарським судом встановлено, що у встановлений ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем порушено обов'язок щодо виявлення рахунків боржника не рідше ніж один раз на два тижні та виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника не рідше одного разу на три місяці.
Державним виконавцем не обґрунтовано та не доведено неможливість та неефективність вчинення інших заходів ніж ті, які були ним здійснені з метою виконання рішення суду у справі, а також не доведено безрезультатність здійснення заходів з розшуку майна боржника протягом строку встановленого законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що державним виконавцем не проведено усіх можливих та необхідних дій щодо виконання рішення суду у справі № 902/316/20, не вжито всіх передбачених законом заходів щодо виявлення іншого майна (майнові права) у строки передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
З огляду на вище встановлені обставини скарги та наведені норми законодавства, враховуючи, що державним виконавцем не проведено усіх можливих та необхідних дій, вчасно та періодично, щодо виконання рішення суду у справі № 902/316/20, суд дійшов висновку про задоволення даної скарги..
Крім того, суд погоджується з доводами скаржника, що органом ДВС при виконанні наказів Господарського суду Вінницької області від 07.08.2020 р. по справ № 902/316/20 були не виконані приписи пункту 19 ст. 18 закону України «Про виконавче провадження» та статті 337 ГПК України.
Так пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно матеріали виконавчого провадження №63039350 та №63038869 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2020 року по справі №902/316/20 не містять вчинення органом ДВС відповідних дій.
Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).
З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.
У ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).
Господарський суд вважає, що встановлена судом бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання наказів Господарського суду Вінницького області у справі № 902/316/20 від 07.08.2020 р. порушує права стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України.
Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Скаргу (№ 15-1/01 від 15.01.2022 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" на дії та бездіяльність державного виконавця Хмільницького МРВДВС Центрально-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у виконавчих провадженнях № 63039350 та № 63038869 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Вінницької області від 07.08.2020 р. по справі № 902/316/20 - задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Хмільницького ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у виконавчому провадженні №63039350 та №63038869 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2020 року по справі №902/316/20, котрі виразились у винесені Постанов Хмільницького ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 31 грудня 2021 року про повернення наказів Господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2020 року по справі №902/316/20 Стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
3. Скасувати Постанови Хмільницького ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально- Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 31 грудня 2021 року про повернення наказів Господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2020 року по справі №902/316/20 Стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
4. Згідно з приписами ч.2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
5. За приписами п.25 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Північно - західного апеляційного господарського суду.
7. Примірник повного тексту ухвали надіслати учасникам справи та відділу ДВС рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронні адреси скаржнику - ІНФОРМАЦІЯ_1, органу ДВС - info@hm.vn.dvs.gov.ua.
Дата складання повного тексту ухвали 23.02.2022 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (вул. АК. Глушкова, буд. 40, корпус 5, офіс 526, м. Київ, 03187; вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, м. Київ, 03187)
4 - відповідачу (с. Рогинці, Хмельницький район, Вінницька обл., 22044)
5-Хмільницькому МРВДВС Центрально-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Пушкіна, буд. 26, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000)