вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"22" лютого 2022 р. Cправа № 902/1279/21
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Газтрейд" (вул. Миру, буд. 4А, с. Селещина, Машівський район, Полтавська область, 39430)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018)
про стягнення 137 165,02 грн,
Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава Газтрейд" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" про стягнення 137165,02 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором постачання скрапленого газу №181/Г від 01.01.2020 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий скраплений газ, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава Газтрейд" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" 137 165,02 грн, з яких: 103 489,6 грн - основного боргу; 25 872,4 грн - штрафу; 6 651,57 грн - 30% річних; 1 151,45 грн - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 24.12.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1279/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Вказана ухвала вручена відповідачу 30.12.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому таку ухвалу направлено позивачу на адресу електронної пошти, зазначену останнім у позовній заяві.
Разом з тим відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
01.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава Газтрейд" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" (Покупець, відповідач) укладено Договір постачання скрапленого газу №181/Г (Договір), згідно із п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується у відповідності з замовленням передавати партіями у власність Покупцеві скраплений вуглеводневий газ марки СПБТ EN 589-2017 та/або газ вуглеводневий скраплений для двигунів внутрішнього згоряння ТУ У 23.2-36956615-001:2010 (Товар), а Покупець зобов'язується приймати Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору та/або Додаткових угод до нього (п. 1.1 Договору).
Покупець оплачує товар за ціною та на умовах, встановлених Постачальником. В разі проведення поставки Товару, не підписавши Додаткової угоди у встановлений строк, на дану партію Товару, Покупець зобов'язаний провести розрахунок на протязі 2 (двох) банківських днів з дати отримання товару, при цьому дата отримання Товару Покупцем вважається "0" (нульовим) банківським днем.
У випадку, коли сторони не погодили вартість товару у додатковій угоді до договору та/або у видатковій накладній та/або у товарно - транспортній накладній та/або акті прийому - передачі, вартість Товару визначається Постачальником згідно умов постачання "INCOTERMS" в редакції 2010 року на дату відвантаження Товару згідно прайс - листа Постачальника на сайті oil.pl.ua в мережі Інтернет, що відображається в рахунку Постачальника про оплату (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору кількість, асортимент, умови постачання, ціна Товару та умови оплати вказуються в додаткових угодах та/або у видатковій накладній та/або у товарно - транспортній накладній та/або акті прийому - передачі, які є невід'ємними частинами Договору. При здійсненні постачання Товару допускається відхилення від погодженої кількості, що підлягає постачанню, в межах (+/-) 10% /десять відсотків/.
Згідно із п. 2.3. Договору оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника згідно умов договору або рахунку Постачальника про оплату. Датою оплати Товару вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.
У випадку якщо термін прострочення Покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25% від суми заборгованості, протягом 5 робочих днів із дня направлення відповідної письмової вимоги Постачальника (п. 4.4. Договору).
Пунктом 4.5. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення Покупцем терміну здійснення взаєморозрахунку передбаченого Договором, Покупець зобов'язаний на вимогу Постачальника сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% (тридцять відсотків) річних від простроченої суми за користування грошовими коштами.
Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатями сторін (за її наявності) і діє до 31 грудня 2020 року, але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору. Закінчення строку дії Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання (п. 8.1. Договору).
Додатковою угодою до Договору від 01.04.2021 сторони обумовили можливість ведення електронного документообігу при оформленні документів за Договором.
На виконання умов Договору позивач здійснював поставку відповідачу скрапленого газу.
Зокрема, як підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними №89544 від 23.07.2021 на суму 60 278,4 грн з ПДВ та №89878 від 24.07.2021 на суму 60 393,6 грн з ПДВ, а також відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 25-28, т. 1) позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 120 672 грн з ПДВ. При цьому з урахуванням попередніх поставок та здійснених відповідачем проплат, які відображено в обопільно підписаному та скріпленому печатками сторін Акті звірки взаємних розрахунків за Договором за період: 01.01.2021- 26.11.2021 (а.с. 33-34, т. 1) основний борг відповідача перед позивачем склав 103 489,6 грн.
Несплата відповідачем вартості поставленого Товару на вказану суму (103 489,6 грн) слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Газтрейд" із відповідним позовом до суду. При цьому позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи", окрім суми основного боргу, 25 872,4 грн - штрафу; 6 651,57 грн - 30% річних; 1 151,45 грн - інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання зобов'язання за Договором.
Окремо слід зазначити, що позивач звертався до відповідача із вимогою про сплату боргу та штрафу (претензія) вих. № 229 від 30.09.2021 в сумі 141 862 грн (наявної станом на 30.09.2021). При цьому реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" на таку претензію матеріали справи не містять.
З огляду на встановлені обставини, суд враховує таке.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України), враховуючи укладений між сторонами Договір постачання скрапленого газу №181/Г від 01.01.2020.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що останнім не виконано обов'язку щодо сплати вартості переданого за Договором Товару на загальну суму 103 489,6 грн.
Зокрема, суд враховує, що підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (постанова ВС КГС від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17).
Враховуючи вищевикладене, за сукупністю доказів та засвідчення відповідачем у підписаному останнім Акті звірки взаєморозрахунків наявної у Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" заборгованості в розмірі 157 910, 66 грн, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо суми основного боргу у заявленій позивачем сумі.
Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 25 872,4 грн - штрафу; 6 651,57 грн - 30% річних та 1 151,45 грн - інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання зобов'язання за Договором.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Так, п. 2.2. Договору сторони обумовили зобов'язання Покупця провести розрахунок на протязі 2 (двох) банківських днів з дати отримання Товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п. 4.5. Договору сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення Покупцем терміну здійснення взаєморозрахунку передбаченого Договором, Покупець зобов'язаний на вимогу Постачальника сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% (тридцять відсотків) річних від простроченої суми за користування грошовими коштами.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок 30% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 28.07.2021 по 08.12.2021 на суму 60 393,6 грн (позивачем здійснено відповідні нарахування внаслідок прострочення розрахунку за поставлений Товар лише за видатковою накладною №89878 від 24.07.2021) судом встановлено, що такий розрахунок перебуває в межах розрахунку суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 6 651,57 грн - 30% річних та 1 151,45 грн - інфляційних втрат.
Окрім того, відповідно до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 4.4. Договору сторони дійшли згоди, що у випадку якщо термін прострочення Покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25% від суми заборгованості, протягом 5 робочих днів із дня направлення відповідної письмової вимоги Постачальника (п. 4.4. Договору).
Так, позивач звертався до відповідача із вимогою (вих. №229 від 30.09.2021) про сплату, зокрема, й штрафу, реагування на яку Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" матеріали справи не містять.
Арифметичною перевіркою правильності нарахування штрафу відповідно до п. 4.4. Договору на суму основного боргу помилок не виявлено, внаслідок чого суд дійшов висновку про обґрунтованість такої вимоги та про задоволення позову в цій частині повністю на суму 25 872,4 грн.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог чи доказів погашення заборгованості.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на сплату судового збору в сумі 2 270 грн в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як слідує з матеріалів справи, 08.12.2021 між позивачем (Клієнт) та адвокатом Буглак Валентиною Вікторівною (Адвокат), яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1309 від 31.08.2012, виданого Полтавською обласною КДКА на підставі рішення №20 від 31.08.2018, укладено Договір № б/н про надання професійної правничої допомоги (Договір про надання правової допомоги), предметом якого згідно з п. 1.1. є надання професійної правової (правничої) допомоги щодо звернення до суду з питання стягнення заборгованості з ТОВ "Глобал Енерджи" код 39189072 на підставі договору постачання скрапленого газу №181/г від 01.01.2020, та вивчення правової перспективи з дослідженням єдиного реєстру судових рішень, складення та направлення претензії (вимоги) контрагенту, складення та направлення до суду позовної заяви з додатками про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, представлення інтересів в Господарському суді Вінницької області, в тому числі зі складенням заяв по суті справи.
Пунктом 3.1. Договору про надання правової допомоги сторони погодили, що гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором.
Відповідно до п. 3.2. Договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору.
Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, зразок якого є Додатком 2 до цього Договору (п. 3.6. Договору про надання правової допомоги).
В Додатку №1 від 08.12.2021 до Договору про надання професійної правничої допомоги №б/н від 08.12.2021 сторони визначили Перелік та вартість правової (правничої) допомоги (послуг) на загальну суму 8 125 грн.
Шляхом підписання Акту №1 наданих послуг від 10.12.2021 сторони підтвердили надання послуг за Договором про надання правової допомоги на суму 8 125 грн згідно із переліком та вартістю обумовлених Додатку №1 від 08.12.2021 до вказаного договору.
Оплата позивачем Адвокату таких послуг в сумі 8 125 грн підтверджується Квитанцією №1 від 10.12.2021.
Також матеріали справи містять копії Свідоцтва про право Буглак Валентини Вікторівни на заняття адвокатською діяльністю №1309 від 31.08.2012, посвідчення адвоката №1309 від 08.07.2015 та ордер на надання правничої (правової) допомоги на представництво Адвокатом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Газтрейд".
Суд враховує, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права (постанова Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18).
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, отже, у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеного сторонами гонорару, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат в заявленій позивачем сумі (8 125 грн) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" в силу приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України, оскільки позов задоволено повністю.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018; код ЄДРПОУ 39189072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Газтрейд" (вул. Миру, буд. 4А, с. Селещина, Машівський район, Полтавська область, 39430; код ЄДРПОУ 43049065) 103 489,6 грн - основного боргу; 25 872,4 грн - штрафу; 6 651,57 грн - 30% річних; 1 151,45 грн - інфляційних втрат; 2 270 грн - витрат на сплату судового збору та 8 125 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відому суду адресу електронної пошти позивача - valentyna.buglak@gmail.com.
Повне рішення складено 22 лютого 2022 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - вул. Миру, буд. 4А, с. Селещина, Машівський район, Полтавська область, 39430;
3 - відповідачу - вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-А, м. Вінниця, 21018.