Справа № 640/3257/19 Головуючий у 1-й інстанції: Горовенко Анна Василівна Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
16 лютого 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сушка О.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Бень Я.О.,
представника позивача: Літвінової Ю.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державної авіаційної служби України до товариства з обмеженою відповідальністю "Янеір" ЛТД про стягнення заборгованості,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В лютому 2019 року Державна авіаційна служба України звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД, в якому просила стягнути з відповідача на користь Державної авіаційної служби України заборгованість зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 4 365 871,51грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД про залишення без розгляду позову Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД про стягнення заборгованості задоволено частково.
Залишено без розгляду позов Державної авіаційної служби України в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 №984.
В іншій частині клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД про залишення позову без розгляду залишено без задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідач правом подання відзив на апеляційну скаргу не скористався.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державна авіаційна служба України звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЯнЕір” ЛТД на користь Державної авіаційної служби України заборгованості зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 4365871,51грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2021 адміністративний позов Державної авіаційної служби України передано до Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю в порядку ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду 29.03.2021 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
12 серпня 2021 року ТОВ "ЯнЕір" ЛТД звернулося до суду із клопотанням про залишення адміністративного позову Державної авіаційної служби України без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД про залишення без розгляду позову Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД про стягнення заборгованості задоволено частково.
Залишено без розгляду позов Державної авіаційної служби України в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 №984.
В іншій частині клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД про залишення позову без розгляду залишено без задоволення.
Вказана ухвала обґрунтована тим, що кожний з вказаних рахунків мав бути оплачений у 30-денний строк, з дати оформлення рахунка-фактури. Після закінчення строку для добровільної сплати визначених ними сум, останні набувають статусу заборгованості. Саме з цього моменту у позивача виникає право на звернення з позовом до суду та, як наслідок, розпочинається перебіг процесуального строку звернення до суду.
Зважаючи на досліджені судом обставини справи, строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЯнЕір” ЛТД заборгованості по рахунку-фактурі від 21.09.2018 №984 за серпень 2018 року є період з 22.10.2018 по 22.01.2019.
Проте, Державна авіаційна служба України звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД про стягнення заборгованості звернулась лише 21 лютого 2019 року, що свідчить про пропуск встановленого Кодексом адміністративного судочинства України трьохмісячного строку звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за серпень 2018 року на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 №984 на суму 1825928,46 грн.
Мотивувальна частина.
Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Здійснення загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність врегульовано статтею 12 Повітряного кодексу України.
Для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
Надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності: 1) за сертифікацію, реєстрацію, перереєстрацію об'єктів та суб'єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності; 2) за надання прав на експлуатацію повітряних ліній; 3) за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України; 4) за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України; 5) за вчинення офіційних дій, пов'язаних з наглядом у сфері цивільної авіації, у тому числі під час виконання польотів в інших державах за договорами фрахту/лізингу, які розраховуються залежно від кількості та маси повітряних суден, строків тимчасового базування за кордоном та регіонів виконання польотів; 6) з авіаційної безпеки;7) з інших передбачених законом надходжень.
Забезпечення надходження та використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях здійснює уповноважений орган з питань цивільної авіації.
Платежі, що підлягають сплаті до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, є обов'язковими для всіх суб'єктів авіаційної діяльності.
Перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 182 «Про внесення змін до Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях», внесені зміни до Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 № 819 «Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях», виклавши його в новій редакції.
Так, пунктом 11 Положення закріплено, що розрахунок державних зборів, визначених додатком 2, проводиться щомісяця на підставі звіту про пасажирів, які відлітають з аеропорту України, та про вантаж, що відправляється чи прибуває до аеропорту України.
Звіт про пасажирів, які відлітають з аеропорту України, та про вантаж, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, експлуатант аеропорту подає Державіаслужбі щомісяця до 20 числа наступного періоду за формою, визначеною додатком 4. Для виявлення та усунення можливих неточностей та помилок у такому звіті авіаперевізник у разі потреби повинен провести з експлуатантами аеропортів до 10 числа місяця, що настає за звітним, звірку щодо кількості пасажирів, які відлетіли з аеропорту, та кількості тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту.
Звіт про пасажирів, які відлітають з аеропорту України, та про вантаж, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, який експлуатант аеропорту не подав Державіаслужбі в установлений строк, включається до розрахунку в наступному місяці. Для розрахунку державних зборів відповідно до звіту, який не подано Державіаслужбі в установлений строк, застосовується офіційний курс валют, установлений Національним банком на день оформлення рахунка-фактури за попередній місяць.
Платником рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених додатком 2, є авіаперевізник, який виконував повітряні перевезення.
Рахунок-фактура на сплату державних зборів, визначених додатком 2, надсилається платнику факсимільним зв'язком або електронною поштою в день оформлення, а протягом двох робочих днів - поштою (рекомендованим листом).
Рахунок-фактура на сплату державних зборів, визначених додатком 2, сплачується протягом 30 днів з дати його оформлення.
Державні збори, не сплачені протягом 30 днів з дати оформлення рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених додатком 2, вважаються простроченою заборгованістю перед Фондом.
З матеріалів справи встановлено, що Державіаслужбою на підставі звітів щодо діяльності ТОВ «Янеір» згідно з ліцензією на провадження господарської діяльності з надання послуг із перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом авіакомпанії виставлено до оплати рахунки-фактури за перевезення пасажирів та багажу у період з серпня по жовтень 2018 року, а саме: за серпень 2018 року рахунок-фактура від 21.09.2018 № 984 на суму 1 825 928,46 грн; за вересень 2018 року рахунок-фактура від 22.10.2018 № 1112 на суму 1 826 898,20 грн; за жовтень 2018 року від 19.11.2018 №1226 на суму 1213044,85 грн.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кожний з вказаних рахунків мав бути оплачений у 30-денний строк, з дати оформлення рахунка-фактури. Після закінчення строку для добровільної сплати визначених ними сум, останні набувають статусу заборгованості. Саме з цього моменту у позивача виникає право на звернення з позовом до суду та, як наслідок, розпочинається перебіг процесуального строку звернення до суду.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЯнЕір” ЛТД заборгованості є: по рахунку-фактурі від 21.09.2018 №984 за серпень 2018 року - з 22.10.2018 по 22.01.2019; по рахунку-фактурі від 22.10.2018 №1112 за вересень 2018 року - з 22.11.2018 по 22.02.2019; по рахунку-фактурі від 19.11.2018 №1226 за жовтень 2018 року з 20.12.2018 по 20.03.2019.
В свою чергу, судом першої інстанції встановлено, що Державна авіаційна служба України до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД про стягнення заборгованості звернулась лише 21 лютого 2019 року, що свідчить про пропуск Державною авіаційною службою України встановленого Кодексом адміністративного судочинства України трьохмісячного строку звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за серпень 2018 року на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 №984 на суму 1825928,46 грн.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що поважних причин, які обумовили таке порушення, позивачем суду не надано, заяв про поновлення строку звернення до суду з позовом, - не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/3257/19 за позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯнЕір» ЛТД про стягнення заборгованості зі сплати державних зборів до Державного фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, суд першої інстанції встановивши, що позивач звернувся до суду з даним позовом в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за серпень 2018 року на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 №984 на суму 1825928,46 грн. після закінчення тримісячного строку, установленого законом, та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України мав би позовну заяву в цій частині вимог залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
Однак, суд першої інстанції, в порушення вищезазначених норм, не вирішив питання про залишення позовної заяви в частині вищезазначених позовних вимог без руху, не досліджував причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та можливість його поновлення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення без розгляду позову Державної авіаційної служби України в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 №984.
Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовуються автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, згідно з практикою ЄСПЛ, для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожні конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 19.07.2018 у справі № 811/1170/16.
За висновками ЄСПЛ, право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ССПЛ у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).
Отже, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
З наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державної авіаційної служби України до товариства з обмеженою відповідальністю "Янеір" ЛТД про стягнення заборгованості скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 22 лютого 2022 року.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сушко О.О.