Справа № 240/27616/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов С.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
21 лютого 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року (ухвалена в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкспромгаз" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просив суд визнати протиправним і скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 02 вересня 2021 року № 374-р, яким анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року, а саме: реєстраційний номер № 06250314201900164, реєстраційний номер № 06080314201900131, реєстраційний номер № 06220314201900125, реєстраційний номер № 06120314201900177.
Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного розпорядження і заборони відповідачу вчиняти дії щодо його виконання.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що анулювання ліцензій призведе до зупинення господарської діяльності Товариства, яке тягне за собою втрату прибутку і неможливість виплати зарплати працівникам.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Головне управління ДПС у Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви позивача.
26 січня 2022 року від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 січня 2022 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно пунктами 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно зі частиною 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
забороною відповідачу вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
Забезпечення позову - сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.
Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, зважуються обставини, що містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті з огляду на формальність дотримання вимог. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача у адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у адміністративній справі.
За приписами пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06 березня 2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006).
Принципами Рекомендації №К(89)8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, визначено наступне:
- приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;
- заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади;
- заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;
- провадження в суді має здійснюватися без зволікання.
Отже, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом "очікування". Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Як вбачається зі змісту клопотання в обґрунтування доводів забезпечення адміністративного позову позивач зазначає, що 02 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області видано розпорядження № 374-р, яким Управління контролю за підакцизними товарами зобов'язано забезпечити виконання процедури анулювання дії ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкспромгаз" на право роздрібної торгівлі пальним:
- реєстраційний номер № 06250314201900164 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, м. Житомир, Богунський район, вул. Покровська, 48;
- реєстраційний номер № 06080314201900131 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, с. Станишівка, вул. Шевченка, 134;
- реєстраційний номер № 06220314201900125 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, смт. Черняхів, вул. Коростенська, 95;
- реєстраційний номер № 06120314201900177 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, с. Старий Любар, вул. Січових Стрільців, 1.
У супровідному листі до вказаного розпорядження вказано, що ліцензії анулюються і вважаються недійсними з моменту отримання даного розпорядження.
Суд при цьому зазначає, що згідно з статтею 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
- роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.
Із змісту наведених правових норм слідує, що роздрібна торгівля пальним здійснюється виключно на підставі відповідної ліцензії. З моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про анулювання ліцензії вона вважається недійсною, відповідно, забороняється здійснення роздрібної торгівлі пальним.
Судова колегія вказує що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Як встановлено зі змісту позовних вимог, предметом позову у спірних правовідносинах, є визнання протиправним і скасування розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 02 вересня 2021 року № 374-р, яким анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року, а саме: реєстраційний номер № 06250314201900164, реєстраційний номер № 06080314201900131, реєстраційний номер № 06220314201900125, реєстраційний номер № 06120314201900177.
Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що в даному випадку при розгляді заяви позивача щодо забезпечення адміністративного позову, суд не дає оцінку обґрунтованості оскаржуваного розпорядження, а лише дає оцінку наслідкам його прийняття, а саме ч.1 ст. 150 КАС України, що свідчить про безпідставність доводів апелянта.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованими побоювання заявника, що обставини зазначені останнім вказують на небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких буде необхідно докласти значних зусиль і витрат, оскільки заборона здійснення роздрібної торгівлі пальним може призвести до зупинення господарської діяльності Товариства, втрати прибутку і неможливості виплати зарплати працівникам.
Виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність об'єктивних обставин для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та прийшов до висновку щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 02 вересня 2021 року № 374-р в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.
Посилання апелянта на правову позицію викладену в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 року у справі № 240/1732/21, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у відповідності до положень ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені ст. 317 КАС України, за яких ухвала суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладених в апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.
А тому, оскільки доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.