справа №753/24776/2021 Головуючий у І інстанції - Домарєв О.В.
апеляційне провадження №33/824/914/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
17 лютого 2022 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., переглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина
України, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №221104 від 03 листопада 2021 року, цього ж дня 03 листопада 2021 року о 23 год. 30 хв. по вул. Ревуцького, 26 в м. Києві, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що доказів на підтвердження того, що автомобіль марки Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 дійсно був зупинений поліцейськими під час його руху і більше того, що саме ОСОБА_1 виконував функції водія даного автомобіля під час його зупинки - поліцейськими до суду не надано.
Зазначає, що 03 листопада 2021 року ОСОБА_1 домовився з друзями зустрітися після роботи в ресторані «Гарне кафе», яке розташоване по вул. Ревуцького, 24 у м. Києві.
ОСОБА_1 фактично проживає по АДРЕСА_2 , однак 03 листопада 2021 року повертаючись з м. Борисполя, він з метою економії часу, вирішив прибути до кафе на власному автомобілі, з розрахунком скористатися послугами драйвер-таксі.
ОСОБА_1 коли тільки під'їжджав до ресторану, проїхав повз нього, а коли зрозумів це, то повернувся назад, розвернувшись при цьому на дорозі з одностороннім рухом по вул. Ревуцького.
В подальшому саме таке розташування його припаркованого автомобіля і привернуло до себе увагу поліцейських.
Поліцейські не могли проїхати вздовж заведеного автомобіля із увімкненими габаритними вогнями, який до того ж був припаркований у зворотному напрямку на дорозі із одностороннім рухом.
Поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що оскільки останній перебуває на водійському місці автомобіля із заведеним двигуном, на їх переконання збирається кудись їхати, а тому повинен пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки у них є підозра, що він наразі перебуває у стані сп'яніння.
ОСОБА_1 пояснив, що хоча і знаходиться у салоні автомобіля, але нікуди не рухається і не збирається, оскільки очікує на прибуття драйвера, а двигун заведений з метою зарядки мобільного телефону.
Зазначає, що поліцейські відкинули пояснення ОСОБА_1 та ще раз повідомили, що оскільки останній знаходиться саме на водійському місці із увімкненим двигуном, що на їх погляд він сів у авто з метою розпочати рух, то через це у них є законні підстави вважати його водієм та відповідно вимагати проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім цього, зазначає, що поліцейські, розуміючи, що ОСОБА_1 перебуває у явному стані сп'яніння та будучи заляканим, здійснювали відеозапис лише двома уривками, фіксуючи виключно вимогу до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння після залучення свідків та його відмову зробити це, що є недопустимим.
Звертає увагу суду, що на наданому відеозаписі не зафіксовано ані руху автомобіля, ані момент його зупинки.
Натомість на відеозаписі чітко вбачається, що подія відбувається на вулиці, коли поліцейський підзиває до себе ОСОБА_1 , який перебуває в якості пішохода та починає пропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння у присутності двох свідків. При цьому на відеозаписі відсутні відомості, з яких би вбачалось, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 здійснював будь-який рух.
Більше того, на даному відеозаписі взагалі відсутній і сам автомобіль, яким за версією поліцейських керував останній.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Вивчивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №221104 від 03 листопада 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 03 листопада 2021 року о 23 год. 30 хв. по вул. Ревуцького, 26 керував транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Подію також зафіксовано на нагрудну камеру. ОСОБА_1 своїми діями порушив п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та указує на факт порушення водієм указаних правил ПДР.
- у поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вказали, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, від такого відмовився.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 03 листопада 2021 року за участю ОСОБА_1 .
Відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст.266 КУпАП.
Відеозапис є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксована подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, таким, що відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Дарницького районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько