Справа № 359/11878/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3739/2022
16 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Кузьмич Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Чирки С.С.,-
встановив:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 283 600 грн 00 коп.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 , а саме: на земельну ділянку площею 2,2893 га кадастровий номер 0524984500:09:005:0038 для ведення товарного сільського виробництва, що знаходиться у Вінницькій обл., Чернівецький р-н, с/рада Мазурівська; на ј частки на квартири АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що якщо не вжити заходи забезпечення позову, то відповідач зможе реалізувати належне їй майно і реальне виконання рішення суду, у разі задоволення позову, буде неможливим. Розмір боргу перевищує 20 розмірів мінімальних заробітних плат, а тому для виконання судового рішення у даній справі буде можливим звернення стягнення на будь-яке майно відповідача.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2021 року заяву залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 зазначив, що вимоги заяви про забезпечення позову є необґрунтованими.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не зазначено жодних доказів на підтвердження факту, що у відповідача є намір відчужити земельну ділянку та ј частину квартири, що створить загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Встановлено, що предметом позову є стягнення грошових коштів за договором позики у розмірі 283 600 грн 00 коп.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач вже порушила свої зобов'язання та не повернула позивачу кошти у строк, визначені договором позики, що свідчить про недобросовісність боржника. Заявник зазначає, що ризик невиконання рішення суду чи утруднення його виконання пов'язаний з можливим відчуженням відповідачем свого майна. Враховуючи, що сума боргу є значною, накладення арешту на майно є адекватним та співмірним заходом забезпечення позову.
У поданій заяві про забезпечення позову чітко вказано вид забезпечення позову, зазначено усю необхідну інформацію про предмет забезпечення.
Заява містять достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи, встановлені обставини справи, колегія суддів вважає доцільним забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 на праві власності, що буде співмірним із позовними вимогами.
У суду першої інстанції, з урахуванням вищенаведених вимог закону та фактичних обставин, не було жодних правових підстав відмовляти у накладенні арешту на нерухоме майно.
Будь-яких доказів, що у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову, будуть порушені права відповідача або інших осіб, суду не представлено.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що арештоване майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Отже, ухвала суду від 29 листопада 2021 року постановлена з порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2021 рокускасувати.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 2,2893 га кадастровий номер 0524984500:09:005:0038, що розташована за адресою: Вінницька обл., Чернівецький р-н, с/рада Мазурівська, що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ).
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2022 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко