14 лютого 2022 року
справа № 376/2427/21
провадження № 33/824/854/2022
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сквирського районного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Постановою Сквирського районного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн 00 коп.
Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того, апелянтом порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду. Зазначає, що про наявність постанови суду дізнався випадково 21.12.2021 року, повідомлення про розгляд справи ним отримано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи, копію оскаржуваної постанови ним отримано 21.12.2021 року та апеляційну скаргу подано 29.12.2021 року, тобто протягом десяти днів з моменту отримання постави суду, вважаю за можливе поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а лише знаходився біля нього та свідків при складанні протоколу залучено не було. Зазначає, що йому не було вручено копії протоколу про адміністративне правопорушення, та перед перевіркою апелянта не було проінформовано про порядок застосування приладу, відеозапису з нагрудної камери працівника поліції йому показано не було. Крім того, працівниками поліції всупереч вимогам Інструкції не запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 06 жовтня 2021 року о 18 годині 42 хвилин в с. Селезенівка, Білоцерківського району, Київської області, по вул. Лесі Українки, керував транспортним засобом - автомобілем «ЗАЗ - LANOS», реєстраційний номер - « НОМЕР_1 », у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР Україниводієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується наявними матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №232506 від 06.10.2021 року;
- роздруківкою результатів тесту із застосуванням приладу «Драгер», відповідно до якого результат тесту - 0,45 проміле;
- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а лише знаходився біля нього, судом не приймаються, оскільки ОСОБА_1 ознайомився та погодився із протоколом, про що свідчить його запис на протоколі, будь-яких зауважень до протоколу зазначено не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи наявний звукозапизапис із нагрудної камери працівника поліції, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, а тому посилання на відсутність свідків при складенні протоколу до уваги не приймаються.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції всупереч вимогам Інструкції не запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 не заперечував проти проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів та не заявляв про незгоду з результатами такого огляду, у зв'язку із чим огляд проводиться в закладах охорони здоров'я як передбачено ст. 266 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги висновку суду не спростовують.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 у строк на апеляційне оскарження постанови Сквирського районного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Сквирського районного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя