ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 лютого 2022 року м. Київ № 826/13572/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомАрбітражного керуючого ОСОБА_1
до1. Міністерства юстиції України,
2. Головного територіального управління юстиції у Київській області,
3. Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України
провизнання протиправними та скасування рішення і наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - Арбітражний керуючий ОСОБА_1, позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач-1), Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - ГТУЮ у Київській області, відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 04.10.2017 про накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.10.2017 № 3196/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 »;
- зобов'язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва від 26.06.2013 № 1210 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) виданого ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправність рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 04.10.2017 про накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, а також наказу Міністерства юстиції України від 13.10.2017 № 3196/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 », які на переконання позивача є такими, що прийняті з грубим порушенням чинного законодавства. Позивач вказує, що довідка від 10.08.2017 № 29/17 та акт від 19.08.2017 № 54/17 позапланової невиїзної перевірки, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання не містять висновку про наявності в діях позивача фактів грубого порушення вимог законодавства, що має наслідком застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. В зазначених довідці та акті не визначено в чому саме полягає вина позивача, ступінь та тяжкість порушення, а також вони не містять встановлених фактів порушення прав та законних інтересів боржника та кредитора боржника. Вказує на те, що Головним управлінням юстиції у Київській області безпідставно здійснено повторну перевірку з питань щодо яких вже приймалось рішення, і які викладені у довідці від 03.07.2015 № 09-19/8 та акті від 14.07.2015 № 09-19/8, довідці від 10.02.2017 № 14/05-47 та акті від 21.02.2017 № 20/05-44 позапланової невивідної перевірки, у зв'язку з чим допущено подвійне притягнення позивача до відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить нормі статті 61 Конституції України. Питання перевірки, викладені в довідці від 10.08.2017 № 29/17 та акті від 19.08.2017 № 54/17 були предметом дослідження в господарському суді, рішення якого набрало законної сили. Також, позивач посилається на те, що в порушення вимог частини другої статті 113 Закону України «Про банкрутство» рішення про позбавлення її права на здійснення діяльності арбітражного керуючого прийняв не державний орган з питань банкрутства, а Дисциплінарна комісія, рішення якої мають рекомендаційний характер. Вказує, на те, що на момент прийняття оскаржуваного наказу сплинув двомісячний строк для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення з моменту виявлення проступку, встановлений частиною другою 107 Закону України «Про банкрутство».
Міністерство юстиції України надало до суду відзив, в якому позов не визнає, вважає його необґрунтованим та безпідставним, просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що на підставі скарги ПАТ «ВТБ Банк» від 13.05.2017 б/н, на виконання листа Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 20.06.2017 № 846/15857-0-33-17/9.4, доручення Головного територіального управління юстиції у Київській області від 28.07.2017 № 41-17/5 у строк з 08.08.2017 по 10.08.2017 призначено проведення позапланову невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора у справі № 5/58 про банкрутство ЗАТ «Котнар». 10.08.2017 відповідачем-2 складено Довідку № 29/17 про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 . Останньою 17.08.2017 до управління були надані письмові заперечення (пояснення) від 17.08.2017 № 764, а 19.08.2017 був складений Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 54/17, згідно якого у діяльності арбітражного керуючого були виявлені численні грубі порушення вимог абзаців 13, 7 частини першої статті 25, абзацу 3 частини дев'ятої статті 13, частини сьомої статті 30, частини шостої статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції 30.06.1999), абзацу 4 пункту 3.4. Розділу ІІІ Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказам Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, пункту 4 частин другої та третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції 22.12.2011), пункту 3.1 Розділу ІІІ Порядку поданням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) обов'язкових відомостей (інформації), затвердженого наказам Міністерства юстиції України від 18.01.2013 № 130/5.
Вказує, що оскаржуваний наказ винесених в межах повноважень, в порядку та у спосіб визначений Конституцією, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказам Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5.
Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області до суду був наданий відзив, в якому відповідач-2 позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що листом Міністерства юстиції України від 20.06.2017 № 846/15857-0-33-17/9.4 ГТУЮ у Київській області було зобов'язано провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора ЗАТ «Котнар» з питань викладених у скарзі ПАТ «ВТБ Банк» від 13.05.2017 б/н, які не були предметом дослідження попередніх заходів контролю. В межах Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказам Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, відповідачем-2 було видане доручення від 28.07.2017 № 41-17/5 на проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 у строк з 08.08.2017 по 10.08.2017, на підставі якого були видані посвідчення від 31.07.2017 № 40/5/17 та повідомлення від 31.07.2017 № 40/17 на проведення такої перевірки. На виконання повідомлення про проведення перевірки арбітражним керуючим ОСОБА_1 до управління були надані письмові пояснення від 07.08.2017 № 761 з копіями документів. 10.08.2017 складено Довідку № 29/17 про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 17.08.2017 арбітражним керуючим ОСОБА_1 до управління були надані письмові заперечення (пояснення) від 17.08.2017 № 764.
19.08.2017 був складений Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 54/17, згідно якого у діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 були виявлені порушення, які є підставою для винесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, у зв'язку з чим, управлінням до Міністерства юстиції України було направлено відповідну пропозицію від 22.08.2017 № 1946-5-1/5.
Відповідач-2 зазначає, що діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб визначений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, а твердження позивача щодо безпідставності проведення позапланової перевірки у строк з 08.08.2017 по 10.08.2017 та відсутності ознак правопорушення в діях арбітражного керуючого ОСОБА_1 є необґрунтованими, та спростовуються матеріалами зазначеної перевірки.
Протокольною ухвалою від 04.07.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва до участі у справі залучено в якості співвідповідача Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України (далі - Дисциплінарна комісія або Комісія, відповідач-3).
Відповідач-3 подав до суду відзив, яким заперечує проти позову, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження були надані.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 21.09.2018, в якій позивач просить суд не приймати відзив поданий представником Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України Глєбовим С.В., оскільки у останнього, на думку позивача, відсутні повноваження на представлення інтересів відповідача-3.
Крім того, позивач вказує на те, що Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 19.08.2017 № 54/17 є недійсним, так як він не оформлений належним чином згідно вимог Розділу ІV Порядку контролю, а саме на місті підпису голови комісії Васильцова С.А. проставлено прописом: «звільнений», а у висновку щодо відповідності висновків зазначеного акта, який є невід'ємною частиною подання до Дисциплінарної комісії на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення, даному факту не надано правової оцінки. В пункті 5 зазначеного висновку вказано, що Акт № 54/17 підписаний членами комісії з проведення перевірки. Вказаний факт, на думку позивача не створює юридичних наслідків, тому всі дії відповідачів, які ґрунтуються на висновках, що встановлені в акті, а саме дії щодо внесення пропозиції органом контролю, внесення подання від 05.09.2017 № 1018, прийняття рішення Дисциплінарною комісією від 04.10.2017 протокол № 64/10/17, внесення подання № 766 від 04.10.2017 та видання наказу № 3196/5 від 13.10.2017 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 » не мають правових підстав, є протиправними та порушують норми законодавства з питань банкрутства та Порядку контролю.
Суд оцінюючи зміст наданої позивачем відповіді на відзив акцентує увагу на тому, що наведені у ньому доводи не були визначені арбітражним керуючим ОСОБА_1 у позовній заяві в якості підстав заявленого позову, а оскільки відповідна заява про уточнення/зміну/збільшення підстав заявленого позову позивач у порядку, визначеному Кодексу адміністративного судочинства України від позивача не надходила, викладені у відповіді на відзив доводи не оцінюються судом в рамках цієї справи.
Представником відповідача-1 та відповідача-3 до суду подані заперечення проти відповіді на відзив від 03.10.2018, в яких зазначає, що має повноваження в цій справі представляти інтереси Міністерства юстиції України, його органи та їх посадових осіб, оскільки Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є органом утвореним Міністерством юстиції України, на який покладено завдання щодо здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого. Також, представник відповідача-1 та відповідача-3 підтвердив невизнання позову, вказав на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог, а також на те, що оскаржувані рішення та наказ прийняті правомірно, в межах повноважень, з підстав та у спосіб визначений законодавством з питань банкрутства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13572/17.
26.10.2017 судом також постановлена ухвала, якою частково задоволено заяву позивача про забезпечення адміністративного позову. Однак, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва скасована і постановлена нова - про відмову у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 12.03.2018 судом призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представники відповідачів проти позову заперечили і просили відмовити у його задоволенні, врахувавши доводи, наведені у їх відзивах.
В судовому засіданні 04.10.2018 на підставі спільної заяви учасників процесу, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.
Міністерством юстиції України 26.06.2013 було видане ОСОБА_1 свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1210 (т.1 а.с.144).
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2013 у справі № 5/58 ліквідатором банкрута ЗАТ «Котнар» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 (т.2 а.с.135-136).
15.05.2017 Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк», який був кредитором в справі № 5/58 про банкрутство ЗАТ «Котнар» до Міністерства юстиції України подано скаргу на дії арбітражного керуючого ліквідатора ЗАТ «Котнар» ОСОБА_1 (т.1 а.с.209-215).
Питання викладені в скарзі:
- не вжиття арбітражним керуючим ОСОБА_1 заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, а саме патентів на промислові зразки № 47421 «Спосіб виробництва горілки виноградної», № 47422 «Солодка настоянка», № 4723 «Горілка особлива», автомобіль Toyota Land Cruiser 2202 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 . Вказане майно та майнові права банкрута до включено до ліквідаційної маси;
- 21.10.2016 ліквідатором ЗАТ «Котнар» до Господарського суду Закарпатської області був поданий реєстр вимог кредиторів, в якому не було зазначено дані про розмірі погашених вимог кредиторів, а також до реєстру включено вимоги кредитора - ТОВ «Торговий дім «Котнар», який не є кредитором. Згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.02.2011 про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі 5/58 про банкрутство ЗАТ «Котнар» скасовано в частині визнанні конкурсним кредитором ТОВ «Торговий дім «Котнар»;
- не вчинення арбітражним керуючим ОСОБА_1 заходів спрямованих на закриття відкритих рахунків у ЗАТ «Котнар». Згідно відповіді Берегівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області від 10.03.2017 № 599/140/07-03 у ЗАТ «Котнар» станом на 10.03.2017 року наявні 15 відкритих банківських рахунків;
- не надання звітів комітету кредиторів про діяльність арбітражного керуючого згідно вимог частини одинадцятої статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Листом Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 20.06.2017 № 846/15857-0-33-17/9.4 було зобов'язано ГТУЮ у Київській області провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора ЗАТ «Котнар» з питань викладених у скарзі ПАТ «ВТБ Банк» від 13.05.2017 б/н (т.1 а.с.208).
Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області видане доручення від 28.07.2017 № 41-17/5 та посвідчення від 31.07.2017 № 40/5/17 про призначення проведення у строк з 08.08.2017 по 10.08.2017 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора у справі № 5/58 про банкрутство ЗАТ «Котнар».
31.07.2017 ГТУЮ у Київській області на адресу арбітражного керуючого ОСОБА_1 було направлено повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 40/17 від 31.07.2017.
10.08.2017 складено Довідку № 29/17 про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з виявленими порушеннями (т.1 а.с.33-63).
Арбітражним керуючим ОСОБА_1 для спростування висновків Комісії з проведення перевірки, викладених у довідці від 10.08.2017, до контролюючого органу були надані пояснення від 17.08.2017 № 764.
19.08.2017 Комісією з проведення перевірки складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 54/17 (т.1 а.с.71-88), яким встановлено порушення позивачем вимог абзаців 13, 7 частини першої статті 25, абзацу 3 частини дев'ятої статті 13, частини сьомої статті 30, частини шостої статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції 30.06.1999), абзацу 4 пункту 3.4. Розділу ІІІ Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказам Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, пункту 4 частин другої та третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції 22.12.2011), пункту 3.1 Розділу ІІІ Порядку поданням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) обов'язкових відомостей (інформації), затвердженого наказам Міністерства юстиції України від 18.01.2013 № 130/5, а саме:
- не вжиття арбітражним керуючим ОСОБА_1 заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
- ліквідатором ЗАТ «Котнар» не сформовано ліквідаційну масу банкрута;
- відмова арбітражним керуючим ОСОБА_1 надати Комісії з проведення перевірки запитувані документи для перевірки, зокрема реєстр вимог кредиторів ЗАТ «Котнар», поданого до Господарського суду від 21.10.2016 з доказами направлення або вручення;
- не забезпечення арбітражним керуючим ведення реєстру вимог кредиторів у встановленому порядку;
- не подання арбітражним керуючим через он-лайн систему електронної звітності арбітражних керуючих достовірних обов'язкових відомостей (інформації);
- не забезпечення арбітражним керуючим використання при проведенні ліквідаційної процедури тільки одного рахунку боржника в банківській установі.
Отже, за результатами перевірки виявлені порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства подання до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Листом від 22.08.2017 № 1946-5-1/5 Головне територіальне управління юстиції у Київській області направило до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (т.2 а.с.184).
Департамент з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України направив до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання № 1018 від 05.09.2017 (т.1 а.с.89) щодо накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі Акта № 54/17 від 19.08.2017, складеного територіальним органом юстиції за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки.
Дисциплінарною комісію прийнято рішення, оформлене протоколом засідання № 64/10/17 від 04.10.2017 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання № 1018 від 05.09.2017 (т.1 а.с.175-178).
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» враховані попередні рішення комісії від 16.06.2016 та від 11.04.2017 за результатами подань № 725 від 19.05.2016 та № 916 від 07.03.2017 щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження у зв'язку з вчиненням арбітражним керуючим протягом року після винесення припису про недопущення повторних порушень, аналогічним раніше вчиненим.
Так, 15.07.2015 Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області винесено припис № 4 (т.1 а.с.111) про недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_1 у подальшій діяльності аналогічного порушення, виявленого за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , згідно Акту від 14.07.2015 № 09-19/8 (т. 1 а.с.104-109).
14.03.2016 Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області винесено припис № 1 про недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_1 у подальшій діяльності аналогічного порушення, виявленого за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , що відображено в Акті від 12.03.2016 № 09-19/2 (т.1 а.с.123-131).
21.02.2017 ГТУЮ у м. Києві складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 20/05-44, яким зафіксовані виявлені за результатами перевірки порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі абзацу 3 пункту 7.1 Порядку: вчинення арбітражним керуючим ОСОБА_1 протягом року після винесення Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області припису про недопущення повторних порушень від 14.03.2016 № 1 аналогічного раніше вчиненому - ліквідатором не подавались не рідше одного разу на місяць комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття та при проведенні ліквідаційної процедури за період квітень 2016 року - січень 2017 року (т.1 а.с.283-291).
Дисциплінарною комісію на підставі протокольного рішення від 04.10.2017 № 64/10/17 (т.1 а.с.175-178) до Міністерства юстиції України направлено подання № 766 від 04.10.2017 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (т.1 а.с.179).
Міністерством юстиції України був прийнятий наказ № 3196/5 від 13.10.2017 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 » (далі - спірний наказ) на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 04.10.2017 № 766 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 04.10.2017 № 64/10/17 (т.1 а.с.181).
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідачів, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, судом при вирішенні спору по суті враховується таке.
Завданням адміністративного суду в межах даної справи є перевірка правомірності (легальності) рішень відповідачів, з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Спірні відносини сторін регулюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII в редакції Закону № 784-XIV від 30.06.1999, Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, Порядком видачі свідоцтва про права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 № 95/5, Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Положенням про Дисциплінарною комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 25.09.2019 № 2993/5.
Зазначені нормативні акти застосовуються судом в редакції станом на момент виникнення спірних відносин та інших встановлених фактичних обставин в справі.
І. Щодо посилань позивача на безпідставність призначення та проведення позапланової перевірки у строк з 08.08.2017 по 10.08.2017, у зв'язку тим, що питання, які перевірялись були предметом попередніх перевірок по яких органом контролю вже приймалось рішення
Відповідно до статті 105 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2343-XII) дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Частина перша статті 106 Закону № 2343-XII визначає, що планові перевірки здійснюються за певний період не частіше одного разу на два роки за місцезнаходженням державного органу з питань банкрутства або суб'єкта, щодо якого арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) здійснює свої повноваження, або у приміщенні, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого, з обов'язковим повідомленням арбітражного керуючого про час і місце проведення перевірки. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний надавати особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості, документи для огляду та їх копії для залучення до матеріалів перевірки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.
Норма частини другої статті 106 Закон №2343-XII встановлює, що позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
Пунктом 1.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5 (далі - Порядок контролю) визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.
Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.
Планова перевірка діяльності арбітражного керуючого здійснюється не частіше одного разу на два роки за період з дати призначення господарським судом арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором у справі про банкрутство, а у разі проведення попередньої планової перевірки - з дати початку її проведення, що встановлено в п. 2.5 Порядку контролю.
Пунктом 2.6 Порядку контролю визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю;
Норма п. 2.6.3 Порядку контролю встановлює, що Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або зобов'язує територіальний орган з питань банкрутства провести позапланову перевірку.
Орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством, що визначено у п. 2.7 Порядку контролю.
Згідно пункту 2.8 Порядку контролю, для проведення перевірки орган контролю надає доручення на проведення перевірки, в якому зазначаються:
- підстава для проведення перевірки;
- вид перевірки;
- склад комісії з перевірки;
- арбітражний керуючий, щодо якого буде здійснюватися захід;
- місце проведення перевірки;
- предмет перевірки;
- строки проведення перевірки.
Відповідно до пункту 2.13 Порядку, на підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки, які підписуються керівником структурного підрозділу Мін'юсту або структурного підрозділу територіального органу з питань банкрутства, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства.
Для проведення перевірки органом контролю створюється комісія у складі від однієї до трьох осіб. До складу комісії включаються виключно представники органу контролю. До роботи комісії можуть залучатися найбільш досвідчені і висококваліфіковані арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), що закріплено в пункті 2.9 Порядку контролю.
Наведені норми вказують, що стаття 106 Закону № 2343-XII та Порядок контролю визначають порядок призначення та проведення планових та позапланових перевірок.
Зокрема, в першій частині статті 106 Закону № 2343-XII, разом з іншим, встановлено, що повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.
Аналогічна норма закріплена в пункті 2.13 Порядку контролю, згідно якої повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Законодавець, як в першому так і в другому випадку, робить віднесення на «крім перевірок за зверненнями фізичної та юридичної особи» та «крім випадків, передбачених цим Порядком».
Такий випадок передбачено в п. 2.6.3 Порядку контролю, згідно якого Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або зобов'язує територіальний орган з питань банкрутства провести позапланову перевірку.
Оскільки, позапланові перевірки є формою додаткового контролю державного органу з питань банкрутства, то Міністерство юстиції України розглянувши скаргу ПАТ «ВТБ Банку» від 13.05.2017 визнав за необхідне здійснити додатковий контроль шляхом проведення позапланової перевірки, що визначено в частині другій статті 106 Закону № 2343-XII.
Отже, в даному спорі підставою для проведення позапланової перевірки була скарга ПАТ «ВТБ Банку» від 13.05.2017 та лист Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 20.06.2017 № 846/15857-0-33-17/9.4 про зобов'язання територіального органу з питань банкрутства - відповідача-2 провести таку перевірку.
Разом з тим слід зазначити, що перевірки, результати яких викладені в актах від 14.07.2015 № 09-19/8, від 21.02.2017 № 20/05-44, від 12.03.2016 № 09-19 та від 19.08.2017 № 54/17 мають різні предмети дослідження, хоча висновки органу контролю за результатами перевірок по деяким питаннями співпадають.
Так, предметом дослідження перевірки згідно акта від 14.07.2015 № 09-19/8 є продаж на аукціоні заставного майна банкрута без згоди кредитора заставодержателя, не включення ліквідатором до складу майна, що виставляється на продаж всіх активів банкрута, а саме патентів на корисну модель № 47421 «Спосіб виробництва горілки виноградної», № 47422 «Солодка настоянка», № 4723 «Горілка особлива».
Предмет дослідження перевірки згідно акта від 10.02.2017 № 14/05-47 є проведення інвентаризації, оцінки майна банкрута, аналізування фінансової діяльності боржника, формування ліквідаційної маси, направлення звітів комітету кредиторів, питання використання одного рахунку при проведенні ліквідаційної процедури ЗАТ «Котнар».
Предметом дослідження перевірки згідно акта від 19.08.2017 № 54/17 є виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а саме відновлення майнових прав на корисні моделі № 47421 «Спосіб виробництва горілки виноградної», № 47422 «Солодка настоянка», № 4723 «Горілка особлива», розшук та повернення автомобіля Toyota Land Cruiser 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ; не сформовано ліквідаційну масу банкрута; ведення реєстру вимог кредиторів у встановленому порядку; не забезпечення арбітражним керуючим використання при проведенні ліквідаційної процедури тільки одного рахунку боржника в банківській установі.
Щодо питання використання одного рахунку при проведенні ліквідаційної процедури ЗАТ «Котнар», то судом встановлено, що в акті від 19.08.2017 № 54/17 досліджувалась інформація по 15 відкритих рахунках банкрута в різних банківських установах, зазначена в листі Берегівського відділення Виноградівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області від 10.03.2017 № 599/140/07-03.
Наведена інформація в актах від 14.07.2015 № 09-19/8, від 12.03.2016 № 09-19, від 21.02.2017 № 20/05-44 не досліджувалась.
Отже, висновки щодо порушення норм законодавства з питань банкрутства, що полягає у не сформуванні ліквідаційної маси, не вжиття заходів щодо виявлення, розшуку та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб та не використання ліквідатором одного рахунку при проведенні ліквідаційної процедури не можна вважати подвійним притягненням за одне й те саме порушення, оскільки періоди, в межах яких проводились перевірки, були різними. Ці порушення мають триваючу дію, та можуть бути (але не були) усунуті арбітражним керуючим в будь-який час.
Так, наприклад, після перевірки оформленої актом від 21.02.2017 № 20/05-44 було виявлено порушення під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 5/58 про банкрутство ЗАТ «Котнар» арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог абзацу 7 статті 25 Закону № 2343-XII, а саме належним чином не сформувала ліквідаційну масу банкрута. Висновок комісії ґрунтується на ненаданні позивачем органу контролю будь-яких документів, які підтверджували формування ліквідаційної маси банкрута.
Не сформування ліквідаційної маси банкрута було встановлено за результатами позапланової невиїзної перевірки в межах періоду від 21.02.2017 по 08.08.2017, згідно актом від 19.08.2017 № 54/17. Перевірка була здійснена в межах періоду, який раніше не перевірявся.
Тобто, позивач а ні в період, який перевірявся згідно акта від 21.02.2017 № 20/05-44, а ні в період який перевірявся після того, не усунула встановлене порушення або не спростувала відповідними документами, що є грубим порушенням законодавства з питань банкрутства.
Позивач безпідставно ототожнює повторність вчинення аналогічного порушення та повторний розгляд одного й того ж самого питання. У спірному випадку, предметом спору є вчинення аналогічного порушення.
Такі ж саме висновки, суд робить у відношенні до порушень щодо не вжиття заходів щодо виявлення, розшуку та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб та не використання ліквідатором одного рахунку при проведенні ліквідаційної процедури.
Отже, посилання позивача на безпідставність призначення та проведення позапланової перевірки у строк з 08.08.2017 по 10.08.2017 та на повторне притягнення її до відповідальності спростовується зазначеними вище доводами.
ІІ. Щодо тверджень позивача стосовно того, що питання перевірки викладені в довідці від 10.08.2017 № 29/17 та акті від 19.08.2017 № 54/17 були предметом дослідження в господарському суді, рішення якого набрало законної сили
Виходячи зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2017 (т.1 а.с.262-267) та ухвали Господарського суду Закарпатської області від 05.12.2016 в справі № 5/58 (т.1 а.с.274-276) судами не встановлювались обставини, які були предметом перевірки, що відображені в довідці від 10.08.2017 № 29/17 та акті від 19.08.2017 № 54/17 та не спростовують порушень встановлених органом контролю, з тих самих підстав, що зазначались судом вище, відносно предмету порушень та періоду, в який вони були допущені арбітражним керуючим.
IV. Також, суд визнає помилковими твердження позивача щодо порушення відповідачами 1 та 3 строку прийняття рішення про накладання на неї дисциплінарного стягнення та відсутність повноважень органу, який прийняв таке рішення.
Згідно частини четвертої статті 107 Закону № 2343-XII рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Аналогічна норма закріплено в частині третій 109 Закону № 2343-XII.
В свою чергу, частина четверта статті 108 Закону № 2343-XII встановлює, що Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень.
Оскільки, акт перевірки, яким встановлено порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства з питань банкрутства складено 19.08.2017, а рішення Дисциплінарної комісії про накладення дисциплінарного стягнення прийнято 04.10.2017, то двохмісячний строк встановлений зазначеними нормами Закону не порушений.
V. Стосовно доводів позивача, що рішення про позбавлення позивача права на зайняття діяльності арбітражного керуючого прийняв не державний орган з питань банкрутства
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації. Мін'юст є державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до статті 107 Закону № 2343-XII арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.
Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.
Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Згідно частини п'ятої та шостої статті 108 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п'яти членів комісії.
Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.
Пунктом 4 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 № 81/5, Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розглядає подання структурного підрозділу Мін'юсту, відповідального за забезпечення виконання Мін'юстом повноважень державного органу з питань банкрутства, про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого і за наслідками розгляду приймає одне із рішень, передбачених пунктом 25 Положення № 81/5, зокрема, про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.
Крім того, частина перша статті 109 Закону № 2343-XII передбачає, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Пункт 7.1 Порядку контролю визначає, що підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю.
Згідно пункту 7.2 Порядку контролю протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом від органу контролю пропозиції структурний підрозділ готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.
Як визначає пункт 5 частини першої статті 112 Закону № 2343-XII, підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до пункту 24 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), а також відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Відповідно до частин першої та другої та 2 ст. 113 Закону № 2343-XII у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
На підставі подання Дисциплінарної комісії від 04.10.2017 № 766 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії від 04.10.2017 № 64/10/17, Міністерством юстиції України був прийнятий спірний наказ № 3196/5 від 13.10.2017 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ».
Отже, рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень приймає Дисциплінарна комісія, а рішення про позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності арбітражного керуючого приймає державний орган з питань банкрутства.
У спірному випадку, позивач не вірно визначає орган, який приймає рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності арбітражного керуючого та рішення про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, та помилково вказує на порушення відповідачами -1 та -3 вимог частини другої статті 113 Закону України «Про банкрутство» при прийнятті спірного рішення та наказу.
Виходячи з наведених правових норм можна зробити висновок, що Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства, має право приймати рішення про позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі відповідного подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у разі виявлення за наслідками перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень чинного законодавства, які свідчать про невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого.
VІ. Стосовно твердженням позивача щодо невідповідності висновків встановлених в довідці від 10.08.2017 № 29/17 та акті від 19.08.2017 № 54/17 дійсним фактичним обставинам справи, відсутності в діях позивача вини та фактів грубого порушення законодавства з питань банкрутства
Зокрема, станом на 31.03.2018 інформація з офіційного сайту Міністерства внутрішніх справ України (т.2 а.с.327) про те, що автомобіль Toyota Land Cruiser 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 не зареєстрований за юридичною особою ЄДРПОУ 22091380 не спростовує встановлене порушення арбітражним керуючим вимог законодавства що невжиття заходів щодо розшуку та повернення цього майна, оскільки період за який була здійснена перевірка передував періоду з 08.08.2017 по 10.08.2017.
Також, інформація з БД «Електронна версія акумулятивного офіційного бюлетеня «Промислова власність» ДП «Український інститут промислової власності» та повідомлення (т.2 а.с.313-326) про те, що дія патентів на корисну модель №№ 47421, 47422 та 4723 припинено з 28.12.2010 у зв'язку з несплатою річного збору, не доводить вжиття позивачем арбітражним керуючим заходів щодо відновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель та не включення їх до ліквідаційної маси банкрута.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження формування ліквідаційної маси банкрута та реєстр вимог кредиторів на спростування висновку органу контролю щодо не сформованості ліквідаційної маси банкрута та ненадання комісії запитуваних документів.
Згідно даних, поданих позивачем через он-лайн систему електронної звітності арбітражних керуючих, а саме форми 4 «Повідомлення про розмір вимог кредиторів та стан розрахунку з ними» за період з липня 2015 по січень 2017 до четвертої черги реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Котнар» включено вимоги ТОВ «Торговий дім «Котнар» на суму 3000000,00 грн.
Згідно із постановами Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 в справі № 5/58 ТОВ «Торговий дім «Котнар» відмовлено у визнанні його конкурсним кредитором та відмовлено в у визнанні грошових вимог до ЗАТ «Котнар».
Факт включення вимоги ТОВ «Торговий дім «Котнар» на суму 3000000,00 грн до реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Котнар» позивачем не заперечувався, тому не спростовує висновку органу контролю щодо не забезпечення арбітражним керуючим ведення реєстру вимог кредиторів у встановленому порядку та не подання арбітражним керуючим через он-лайн систему електронної звітності арбітражних керуючих достовірних обов'язкових відомостей (інформації).
Позивач не підтвердила і використання при проведенні ліквідаційної процедури тільки одного рахунку боржника в банківській установі та не спростувала висновок щодо не забезпечення виконання вимог закону в цій частині.
Всі ці встановлені факти тягнуть за собою порушення майнових прав та інтересів кредиторів банкрута ЗАТ «Котнар», що може свідчити про грубе порушення законодавства з питань банкрутства.
Відповідно до абзацу 13 частини першої статті 25 Закону № 2343-XII в редакції Закону № 784-XIV від 30.06.1999 ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Абзацом 7 частини першої статті 25 Закону № 2343-XII в редакції закону № 784-XIV від 30.06.1999 визначено, що ліквідатор з дня свого призначення очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.
Положенням абзацу 3 частини дев'ятої статті 13 Закону № 2343-XII в редакції закону № 784-XIV від 30.06.1999 розпорядник майна зобов'язаний надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство.
Абзац 4 пункту 3.4 Порядку контролю визначає, що арбітражний керуючий зобов'язаний надавати на вимогу комісії необхідні документи та їх копії, засвідчені в установленому порядку, пояснення, довідки, відомості та інші матеріали з питань, що виникають під час перевірки.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 98 Закону № 2343-XII в редакції Закону № 4212-VІ від 22.12.2011 арбітражний керуючий зобов'язаний подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством.
Порядок подання арбітражним керуючим (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) обов'язкових відомостей (інформації), затверджено наказом Міністерства юстиції України від 18.01.2013 № 130/5.
Згідно абзацу 2 пункту 3.1 Порядку подання арбітражним керуючим (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) обов'язкових відомостей (інформації), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 18.01.2013 № 130/5 форми подання інформації повинні містити повну та достовірну інформацію.
Норма частини сьомої статті 30 Закону № 2343-XII в редакції Закону № 784-XIV від 30.06.1999 визначає, що ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.
З огляду на викладене в сукупності, суд приходить до висновку, що подані позивачем докази та пояснення не спростовують висновків органу контролю щодо виявлених під час перевірки порушень.
VІІ. Стосовно порушення прав позивача, що на його думку полягає у відсутності в довідці від 10.08.2017 № 29/17 та акті від 19.08.2017 № 54/17 висновків про наявність в діях арбітражного керуючого фактів грубого порушення вимог законодавства, що має наслідком застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, не визначеність в чому саме полягає вина позивача, ступінь та тяжкість порушення, а також зазначені довідка та акт не містять встановлених фактів порушення прав та законних інтересів боржника та кредитора боржника
Пунктом 5.4 Порядку контролю встановлюється, що довідка за результатами перевірки складається з вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині міститься інформація про вид перевірки, підставу для її проведення, предмет перевірки, склад комісії, місце проведення перевірки, арбітражного керуючого, який перевірявся.
В описовій частині Довідки міститься інформація щодо дослідження предмета перевірки з обов'язковим посиланням на конкретні структурні елементи нормативно-правових актів та документи, що підлягали дослідженню.
У резолютивній частині Довідки комісією підсумовуються результати перевірки та зазначаються:
- у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог законодавства - порушення та посилання на структурні елементи нормативно-правового акта, який порушено;
- порушення, які підлягають усуненню, та порушення, усунення яких є неможливим (арбітражним керуючим пропущено строки виконання повноважень, встановлені порушення, які були допущені на попередній стадії процедури банкрутства, тощо);
- дата, до якої комісією приймаються пояснення, зауваження, заперечення до Довідки або інформація про усунення порушень, зазначених у Довідці;
- дата, час та місце підписання акта перевірки (з урахуванням строку підготовки висновку щодо відповідності Довідки та доданих до неї документів законодавству).
Згідно п. 6.6.3 Порядку контроля у резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням Довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень, а також Висновку (у разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов'язано надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу) робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються.
У резолютивній частині акта перевірки окремо зазначаються порушення, щодо яких органом контролю буде винесено розпорядження про усунення порушень, та порушення, щодо яких буде винесено припис про недопущення повторних порушень.
Аналіз спірних довідки та акта у контексті дотримання вищенаведених норм при їх складенні свідчить, що всі визначені Порядком контролю умови щодо висновків за результатами перевірки ввідповідачем-2 дотримані.
При цьому, орган контролю та документи, які він складає за результатами перевірки не встановлюють вину позивача.
При вирішенні спору суд приймає до уваги положення частини другої статті 109 Закону № 2343-XII, за якими під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Надаючи оцінку всім іншим доводам позивача, суд приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Як вже зазначалось судом, доводи, викладені позивачем у відповіді на відзив відповідачів, не оцінюються судом в рамках цієї справи з огляду на відсутність відповідної заяви позивача про збільшення/зміну/уточнення підстав заявленого позову.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій у межах спірних правовідносин з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Арбітражного керуючого ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту
Суддя: Н.А. Добрівська