ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2022 року м. Київ № 640/3978/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Служби безпеки України (04601, м. Київ, вул. Володимирська, 33), Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6) про визнання протиправними та скасування розпорядження й наказу, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Центрального управління Служби безпеки України від 27.08.2021 № 191д в частині скасування допуску до державної таємниці за формою 2 ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 27.09.2021 № 144ДС/КП в частині припинення доступу до державної таємниці у зв'язку зі скасуванням Службою безпеки України допуску до державної таємниці - директору Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України полковнику ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України виплатити полковнику ОСОБА_1 надбавку в розмірі 15 відсотків посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за період з 27.09.2021 по 04.01.2022.
Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, позивач у позовній заяві вказує, що згідно частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк звернення до суду, який позивачем не пропущено.
Також позивач у позовній заяві зазначає, що якщо суд дійде висновку, що до даних правовідносин застосовується спеціальний строк (місячний строк відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України), то позивач вважає, що такий також не пропущено, оскільки копію розпорядження Центрального управління Служби безпеки України від 27.08.2021 № 191д в частині скасування допуску до державної таємниці останній отримав тільки 06.01.2022, що підтверджується відповіддю вказаного відповідача від 29.12.2021 на запит позивача від 16.12.2021. Також зазначено, що лише після отримання вказаної відповіді позивач зміг скласти та подати позовну заяву із зазначенням підстав та предмету позову.
Таким чином, позивач вважає, що місячний строк ним також не пропущено, а якщо суд вважатиме такий строк пропущеним, просить визнати поважними причини пропуску строку.
Вивчивши підстави, зазначені позивачем в обґрунтування дотримання строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 проходив службу на посаді директора департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України та наказом Міністерства оборони України від 27.09.2021 № 144ДС/КП позивачу припинено доступ до державної таємниці у зв'язку зі скасуванням Службою безпеки України допуску до державної таємниці.
Таким чином, вказані правовідносини виникли саме у зв'язку з проходженням ОСОБА_1 публічної служби й строк звернення до суду з даним позовом становить один місяць з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, позивач оскаржує наказ Міністерства оборони України від 27.09.2021 № 144ДС/КП та розпорядження Служби безпеки України від 27.08.2021 № 191д. Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом 01.02.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача, що у останнього не було підстав для звернення до суду з даним позовом до отримання від Служби безпеки України розпорядження від 27.08.2021 № 191д "Про скасування допуску до державної таємниці", з огляду на наступне.
Так, позивач звернувся до Служби безпеки України з запитом на публічну інформацію, у якому просив надати копію (витяг) розпорядження ЦУ СБУ від 27.08.2021 № 191д та документів, які стали підставою для видання такого розпорядження лише 16.12.2021, тобто, уже з пропуском місячного строку звернення до суду.
При цьому, жодних поважних причин, які б слугували перешкодою позивачу як звернутись до відповідача за отриманням копії такого розпорядження у місячний строк з дня, коли останній дізнався про його існування, так і звернутись до суду з позовом про оскарження такого розпорядження та оскарження наказу Міністерства оборони України від 27.09.2021 № 144ДС/КП в частині припинення доступу до державної таємниці, позовна заява не містить.
Також суд звертає увагу, що звернення до Служби безпеки України з запитом на публічну інформацію, у якому позивач просив надати копію (витяг) розпорядження ЦУ СБУ від 27.08.2021 № 191д та документів, які стали підставою для видання такого розпорядження 16.12.2021, відбулось і з пропуском місячного строку після видання Міністерством оборони України наказу від 27.09.2021 № 144ДС/КП в частині припинення доступу до державної таємниці на підставі розпорядження від 27.08.2021 № 191д.
Крім того, після видання Міністерством оборони України наказу від 27.09.2021 № 144ДС/КП, ОСОБА_1 припинилось нарахування та виплата надбавки в розмірі 15 відсотків посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень з 27.09.2021, що додатково свідчить про обізнаність позивача зі скасуванням йому як допуску, так і доступу до державної таємниці.
За змістом частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом є неповажними, відповідно, у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Крім того, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, частиною третьою статті 6 наведеного Закону визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, з урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачеві за подання до суду даного позову необхідно сплатити 1984,80 грн судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 1984,80 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерський р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на їх підтвердження.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктами 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Катющенко