21 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/6803/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Дегтярьової С.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Управління містобудування та архітектури міської ради м. Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ЄДРПОУ 02498694)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури міської ради м. Кропивницького щодо відмови йому від 23.09.2021 р. №21-2509 у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки на об'єкт: “Нове будівництво двоповерхового зблокованого житлового будинку”, яка розташована в АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3510100000:46:368:0215);
- зобов'язати Управління містобудування та архітектури міської ради м. Кропивницького видати йому будівельний паспорт забудови земельної ділянки на об'єкт: “Нове будівництво двоповерхового зблокованого житлового будинку”, яка розташована в АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3510100000:46:368:0215).
Позов мотивовано тим, що позивачу безпідставно відмовлено у видачі будівельного паспорта з тих мотивів, що належна йому земельна ділянка знаходиться в зоні (КС-5) з функціональним призначенням для розміщення об'єктів 5-класу санітарної класифікації, які призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 50 м, а будівництво житлового будинку в даній зоні не відноситься до переважних та супутніх видів використання території.
Позивач наголошує, що цільовим призначенням належної йому на праві власності земельної ділянки є будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а тому відмова у видачі будівельного паспорта суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує його права, як власника земельної ділянки.
Ухвалою судді від 18.10.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.32-33).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.39-43). Відповідач стверджував, що планом зонування території м. Кіровограда передбачено, що місцевість де знаходиться земельна ділянка, яка належить позивачу на праві приватної власності і на якій він бажає збудувати індивідуальний житловий будинок є зоною розміщення об'єктів 5-класу санітарної класифікації, таким чином відповідач відмовляючи у наданні будівельного паспорта діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. З цих підстав просив суд відмовити у задоволені позову.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0366 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.24).
13.09.2021 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорта забудови належної йому земельної ділянки, проте отримав відмову від 23.09.2021 року №21-2509 з посиланням на те, що земельна ділянка знаходиться в зоні (КС-5) з функціональним призначенням для розміщення об'єктів 5-класу санітарної класифікації, призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 50 м, а будівництво житлового будинку в даній зоні не відноситься до переважних та супутніх видів використання території (а.с.4).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом.
Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст. 74 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Згідно з преамбулою до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Положеннями ст.1 Закону №3038-VI передбачено, що містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.
Статтею 3 указаного Закону №3038-VI передбачено, що відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.
Так, планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (стаття 8 Закону №3038-VI).
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Положеннями статті 17 ЗУ №3038-VI закріплено, що генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Положеннями ст.12 Земельного кодексу України визначено, що право розпорядження землями територіальних громад, а також надання їх у користування, належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до приписів ч.2 ст.24 Закону №3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
З огляду на викладене, суд звертає увагу на те, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється, у тому числі, їх власниками, виключно в межах їх цільового призначення.
Так, відповідно до положень ст. 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно зі ст. 27 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).
Так, відповідно до п. 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 2.3 Порядку №103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Відповідно до статей 24, 25 ЗУ №3038-VI встановлені особливості регулювання земельних відносин при здійснені містобудівної діяльності, а саме: зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов'язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації. Встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградської міської ради від 17 вересня 2013 року №2456 затверджено План зонування території міста Кіровограда, відповідно до якого, земельні ділянки, що знаходяться на вулиці Садовій з кадастровим номером 3510100000:46:368:0117 розміром 0,0849 га, з кадастровим номером 3510100000:46:368:0118 розміром 0,0849 га, з кадастровим номером 3510100000:46:368:0120 розміром 0,0849 га, з кадастровим номером 3510100000:46:368:0127 розміром 0,0849 га знаходяться в зоні (КС-5) з функціональним призначенням для розміщення об'єктів 5-класу санітарної класифікації, які призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 50 м, а будівництво житлового будинку в даній зоні не відноситься до переважних та супутніх видів використання території.
Вказані земельні ділянки позивач придбав в 2019 році відповідно до договорів купівлі-продажу, тобто після віднесення цих земельних ділянок рішенням Кіровоградської міської ради від 17 вересня 2013 року №2456 до зони (КС-5) (а.с.5-17).
Згодом, дані земельні ділянки були об'єднані позивачем в 2020 році в земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:46:368:0204 - 0,3396 га (а.с.24).
Відповідно до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05 липня 2011 року № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 року № 66), де відповідно до п.2.4 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
З огляду на те, що на момент придбання земельних ділянок позивачем і до їх об'єднання, вони вже перебували в зоні (КС-5) з функціональним призначенням для розміщення об'єктів 5-класу санітарної класифікації, які призначаються для розміщення підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 50 м, посилання на протиправність повернення пакету документів з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та державним будівельним нормам є безпідставним, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В адміністративному позові відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повний текст судового рішення виготовлено 21.02.2022 року у зв'язку з нездійсненням суддею правосуддя у період, з 11.11.2021 року по 26.11.2021 року, у період з 10.12.2021 року по 24.12.2021 року, з 31.12.2021 року по 06.01.2022 року та з 24.01.2022 року по 08.02.2022 року включно, а також значним навантаження через велику кількість позовів, що надходять до суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова