Справа № 545/4057/21 Номер провадження 11-кп/814/381/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
16 лютого 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_8
представника ДУ «Божковська
виправна колонія №16» ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтаві в режимі відеоконференції з ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2021 року року,-
Цією ухвалою задоволено заяву засудженого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяі м.Києва та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, раніше судимого : 10.06.2016 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.185, 75,76,104 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
засудженого: 15.08.2017 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст. 152, 71 КК України на 5 років позбавлення волі.
про умовно - дострокове звільнення та звільнено умовно-достроково на 7 місяців 23 дні від відбування покарання за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.08.2017 року.
Згідно ухвали суду, засуджений ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що він сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Задовольняючи клопотання засудженого суд вказав, що останній своєю поведінкою та ставленням до праці, оголошеними подяками, а також позитивними характеристиками самої установи, що знайшло підтвердження в судовому засіданні, довів своє виправлення, тому до нього можливо застосувати положення ст. 81 КК України і він підлягає умовно-достроковому звільненню від відбуття не відбутої частини покарання.
В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції від 23.12.2021 року про задоволення клопотання засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Просить постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В обґрунтування наведених вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що вказані в довідці кількість заохочень, їх періодичність накладення не свідчить про безумовно зразкову поведінку засудженого і не може свідчити про те, що останній довів своє виправлення.
Також, вказує, що засуджений має майновий позов на суму 16500 грн., з яких відшкодовано лише 1525,75 грн.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 вказує про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, а прийняте рішення відповідає матеріалам особової справи.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, яка підтримала подану ним апеляційну скаргу, засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечували щодо апеляційної скарги прокурора та вказували, що він заслуговує на застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення, представника ДУ «Божковська виправна колонія (№16)», який не заперечував щодо умовно-дострокового звільнення засудженого, оскільки він довів своє виправлення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вирішила наступне.
Згідно з положеннями ст.107 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довів своє виправлення та після фактичного відбуття не менше третини призначеного строку покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин і за необережний тяжкий злочин.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи.
Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Разом з цим, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_8 , не відповідає фактичним обставинам провадження та суперечить наявним матеріалам особової справи.
Як вбачається з матеріалів провадження та наданої суду особової справи, ОСОБА_8 засуджений вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.08.2017 року, зміненого ухвалою апеляційного суду Київської області від 22.11.2017 року, за ч.1 ст.152 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10.06.2016 року за ч.3 ст.185 КК України і остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахується з дня взяття під варту, а саме з 15.08.2017 року.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 03.02.2021 року про відмову у застосуванні умовно-дострокового звільнення, залишено без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22.04.2021 року.
Як встановлено матеріалами справи, на момент звернення до суду з клопотанням ОСОБА_8 відбув більше третини строку призначеного судом покарання, тобто формально має право на розгляд питання щодо застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Показниками, за якими суд може констатувати, що особа виправилася, є чітко визначені у ч. 2 ст. 81 КК України критерії: сумлінна поведінка засудженого та його сумлінне ставлення до праці.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні, за значний період цього терміну.
Як вбачається з характеристики засудженого від 20.12.2021 року, ОСОБА_8 характеризується позитивно; працевлаштований різноробочим виробничої зони установи, до праці ставиться сумлінно, проявляє розумну ініціативу; добре ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд; приймає особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі; бере участь в роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально корисну ініціативу в організації їх роботи; За вироком суду має позов на суму 165000 грн., відшкодовано достроково 1525,75 грн. Вину у вчиненому злочині визнає.
У характеристиках ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» від 30 квітня 2019 року та 27 лютого 2020 року зазначено також, що ОСОБА_8 був працевлаштований у їдальні установи, закінчив загальноосвітній навчальний заклад, отримав професію електрозварника ручного зварювання, входив до складу фізкультурно-спортивної секції.
Поряд із зазначеними вище обставинами, у характеристиці ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» від 27 лютого 2020 року встановлено, що ОСОБА_8 характеризувався негативно, за зберігання заборонених предметів на нього було накладено стягнення та відповідно дана характеристика не містить висновків про те, що засуджений за час відбування покарання своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення (а.о.с. 87).
За висновками іншої характеристики ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» від 30 квітня 2019 року, ОСОБА_8 лише стає на шлях виправлення, однак зазначено про недоцільність застосування щодо нього положень ст.101 КВК України з урахуванням особистої заяви засудженого (а.о.с. 56).
За даними довідки ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» ОСОБА_8 мав 1 стягнення у виді догани, яке погашено 25 липня 2020 року, 10 заохочень у виді подяк за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КК України та Правилами внутрішнього розпорядку, вимог безпеки праці
Згідно з протоколом засідання комісії державної установи «Божковська виправна колонія №16» №8 від 30.04.2019 року ОСОБА_8 відмовлено у зміні умов тримання за його заявою (а.о.с. 59); протоколом засідання комісії установи №4 від 27.02.2020 року відмовлено ОСОБА_8 в заміні невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі на більш м'яке як такому, що не став на шлях виправлення (а.о.с. 89). Згідно з протоколом №4 від 27.02.2020 року комісією Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» постановлено відмовити в поданні до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 як такому, що не довів свого виправлення.
Враховуючи викладене, вивчивши всебічно та повно дані про особу засудженого ОСОБА_8 , колегія суддів приходить до висновку, що на даний час неможливо переконливо стверджувати про те, що засуджений ОСОБА_8 своєю сумлінною поведінкою довів своє виправлення, зважаючи на наявність даних про те, що засуджений характеризувався як позитивно, так і негативно, посередньо (за час перебування у слідчому ізоляторі), відмовами комісії установи у застосуванні щодо засудженого пільг, передбачених ст.ст.82,100,101,107 КВК України, а тому вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційною інстанцією, якою в задоволенні клопотання засудженого слід відмовити.
Натомість, на думку колегії суддів, доводи прокурора про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_8 , ґрунтуються на матеріалах особової справи та об'єктивно підтверджені.
Показниками, за якими суд може констатувати, що особа виправилася, є чітко визначені у ч. 2 ст. 81 КК України критерії: сумлінна поведінка засудженого та його сумлінне ставлення до праці.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні, за значний період цього терміну.
На даний час, у поведінці засудженого спостерігаються позитивні тенденції, проте наразі застосування положень ст.81 КК України щодо ОСОБА_8 є передчасним та невиправданим з точки зору дотримання вимог загальної та особливої превенції. Матеріали судового провадження та особової справи не підтверджують те, що мета покарання наразі досягнута, тобто у більш короткий строк, ніж встановлено вироком суду.
Зважаючи на те, що висновок про застосування умовно-дострокового звільнення має ґрунтуватися на оцінці поведінки засудженого за весь час відбування покарання,колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те,що засуджений ОСОБА_8 своєю сумлінної поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно апеляційна скарга прокурора про скасування ухвали суду з наведених в ній мотивів підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2021 року про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4