Справа № 542/1205/21 Номер провадження 22-ц/814/546/22Головуючий у 1-й інстанції Шарова-Айдаєва О. О. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
21 лютого 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Прядкіної О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Кузнецової О.Ю.,
розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення грошових коштів, не виплачених працівникові при звільненні
за апеляційною скаргою адвоката Павлова Кирила Дмитровича в інтересах Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.11.2021 року, прийнятого під головуванням судді Шарової-Айдаєвої О.О. в смт. Нові Санжари, зі складанням повного тексту 22.11.2021 року, -
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з даним позовом. Зазначала, що 16 лютого 2021 року відповідно до наказу Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 13-ОС її звільнено з посади інженера 2 категорії відділу землевпорядних, землеоціночних, топографо-геодезичних та картографічних робіт за угодою сторін. Проте, станом на час звільнення їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 18 000 грн. Зменшивши позовні вимоги просила стягнути суму заборгованості із заробітної плати у сумі 4 473,50 грн. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.11.2021 року позов було задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 4 473,50 грн.
Стягнуто з Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні в розмірі 69 114,44 грн.
Стягнуто з Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 908 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 200 грн.
Стягнуто з Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь держави судовий збір у сумі 908 грн.
Рішення оскаржив представник відповідача Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» адвокат Павлов К.Д., який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні працівника і ухвалити нове, яким зменшити розмір стягнення середнього заробітку до загальної суми 997,40 грн.
Вважає, що стягнута на користь позивача сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, явно не відповідає співмірності розміру заборгованості з виплати заробітної плати та майновим втратам ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України).
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з 04 січня 2021 року по 16 лютого 2021 року ОСОБА_1 працювала інженером 2 категорії відділу землевпорядних, землеоціночних, топографо-геодезичних та картографічних робіт у Полтавській регіональній філії Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Звільнена з посади за угодою сторін відповідно до статті 36 КЗпП України на підставі наказу № 13-ОС від 02.02.2021.
Однак, при звільненні позивачу не була виплачена заробітна плата за період роботи з 04 січня 2021 року по день звільнення.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, визначивши до стягнення з відповідача заборгованість по невиплаченій заробітній платі та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 69 114,44 грн.
Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком в цій частині.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена ст.117 КЗпП України відповідальність .
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру відшкодування, визначеного із середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні.
Проте, колегія суддів вважає такий розмір стягнення в сумі 69 114,44 грн. непропорційно обтяжливим для роботодавця з урахуванням наступного.
Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц викладена правова позиція, що суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України і що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16, і зазначила, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи із середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Отже, з урахуванням конкретних обставин даної справи суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та зміни рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2021 року та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 8000 грн.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в частині щодо визначення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосування розмірів процентних ставок за кредитами, оскільки питання відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, врегульовано нормами трудового законодавства і не потребують застосування інших актів законодавства.
У частині першій статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, приймаючи до уваги часткове задоволення апеляційної скарги та зміну оскаржуваного рішення підлягає зміні і розподіл судових витрат, а саме : на користь ОСОБА_1 з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 99,88 грн. та за надану правничу допомогу 572 грн., а на відшкодування витрат по сплаті судового збору, понесених ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» при подачі апеляційної скарги з ОСОБА_1 підлягає стягненню 2424 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача заборгованості по невиплаченій заробітній платі у розмірі 4 473,50 грн. та судового збору на користь держави в сумі 908 грн. слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Павлова Кирила Дмитровича в інтересах Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» задовольнити частково.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2021 року змінити в частині стягнення з Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зменшивши її розмір з 69 114,44 грн. до 8000 (вісім тисяч)грн.
Змінити рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2021 року в частині розподілу судових витрат, стягнувши :
- з Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 99,88 грн. та за надану правничу допомогу 572 грн.
- з ОСОБА_1 на користь з Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» судовий збір в розмірі 2424 грн.
В іншій частині рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22.02. 2022 р.
Головуючий суддя О.В. Прядкіна
Судді: С.Б. Бутенко
О.Ю. Кузнєцова