пр. № 1-кс/759/648/22
ун. № 759/2551/22
18 лютого 2022 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12020110000000680 від 05.06.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 249 КК України,-
14.02.2022 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що з грудня 2020 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) по 10.06.2021, ОСОБА_8 , маючи лідерські здібності, будучи комунікабельним та вміючи легко входити в довіру до людей, з корисливих мотивів, маючи злочинний намір, направлений на заняття рибним добувним промислом, способом масового знищення риби, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що не маючи законного дозволу на зайняття рибним і добувним промислом, порушуючи п.п. 3.1, 3.15, 4.14.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 та наказу Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 15.03.2021 № НОД-6816 «Про заходи із забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту», в нерестовий заборонений період, займався незаконним рибним добувним промислом із застосуванням забороненого знаряддя лову, а саме рибацьких сіток, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, умисно, протиправно усвідомлюючи заборонність даного виду діяльності, створив та очолив організовану злочинну групу до складу якої залучив ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
З метою забезпечення існування та функціонування організованої групи між її учасниками був розроблений єдиний план з розподілом функцій кожного з учасників групи. Відповідно до вказаного плану, завданнями і метою існування організованої групи було налагодження схеми, в порушення вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та п.п. 3.1, 3.15, 4.14.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999, яка полягала у зайнятті рибним добувним промислом, способом масового знищення риби, з метою власного збагачення, шляхом подальшої реалізації (продажу) риби, порушуючи наказ Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 15.03.2021 № НОД-6816 «Про заходи із забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту».
ОСОБА_8 усвідомлюючи неспроможність одноособово реалізувати свій злочинний намір та з метою не бути викритим правоохоронними органами, спланував досягнути поставленої мети за рахунок створення і керування стійкою злочинною групою, обравши направленістю її діяльності -зайняття рибним добувним промислом, способом масового знищення риби.
Стійкість організованої групи ОСОБА_8 забезпечував за рахунок її стабільного складу, централізованого підпорядкування учасників, єдиних для всіх правил поведінки, планування злочинної діяльності та чіткого розподілу ролей.
Крім того, як організатор злочинної групи, ОСОБА_8 поклав на себе функції координації дій учасників групи, встановлення характеру взаємовідносин, а також розподіл здобутих злочинним шляхом грошових коштів.
Відповідно до розробленого плану злочинних дій, завданнями і метою існування організованої групи було заняття рибним добувним промислом, способом масового знищення риби, при цьому учасники достовірно знали та усвідомлювали, що не мають законного дозволу на зайняття рибним і добувним промислом та порушують п.п. 3.1, 3.15, 4.14.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 та наказу Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 15.03.2021 № НОД-6816 «Про заходи із забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту».
Так, між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв'язки. Характерним було обговорення спільних проблем пов'язаних із злочинною діяльністю, визначення способів конспірації та прикриття злочинної діяльності від викриття правоохоронними органами.
Таким чином, ОСОБА_8 , будучи організатором та керівником злочинної групи здійснював безпосереднє керівництво діями учасників організованої ним групи, визначав і уточнював обов'язки кожного під час вчинення кримінальних правопорушень для досягнення загальної злочинної мети, особисто брав участь у підборі учасників групи, розробляв плани вчинення злочинів, у тому числі вживаючи заходів щодо не викриття злочинної діяльності організованої групи правоохоронними органами, розподіляв ролі між учасниками групи та підшукував осіб, які здійснювали вилов риби та безпосередньо здійснював вилов риби.
ОСОБА_4 , будучи активним учасником організованої ОСОБА_8 групи, згідно розподілених функцій, особисто брав участь у занятті рибним добувним промислом способом масового знищення риби та займався підшуканням учасників організованої злочинної групи для заняття рибним добувним промислом та в подальшому реалізувала незаконно виловлену рибу.
ОСОБА_9 , будучи активним учасником організованої ОСОБА_8 групи, згідно розподілених функцій, особисто брав участь у занятті рибним добувним промислом способом масового знищення риби та займався підшуканням учасників організованої злочинної групи для заняття рибним добувним промислом та в подальшому реалізувала незаконно виловлену рибу
З грудня 2020 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) по 10.06.2021, дотримуючись плану та розподілу ролей, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом способом масового знищення риби, достовірно знаючи про обмеження господарської діяльності на водоймах в зв'язку з нерестом, з корисливих мотивів, без належного дозволу, в заборонений час,за допомогою заборонених, заздалегідь заготовлених знарядь лову, організованою групою у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, систематично, порушуючи п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства затверджених наказом Державного Комітету рибного господарства України від 15.02.1999 № 99, п. 14 ст. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського та спортивного рибальства», ст. 27 Закону України «Про тваринний світ'та наказ Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 15.03.2021 № НОД-6816 «Про заходи із забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту», займались рибним добувним промислом способом масового знищення риби.
Так, 10.06.2021 в ході проведення огляду на ділянці місцевості поблизу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено свіжовиловлену рибу, а саме: білизна - 2 шт., плітка - 42 шт., плоскирка - 20 шт., в ході проведення обшуку на загальнодоступній місцевості з координатами 50*33*6* с.ш. 30*31*16 в.д. Київська область, Вишгородський р-н, о. Великий вилучено свіжовиловлену рибу, а саме: лин - 7 шт, карась сріблястий -7 шт, в ході проведення обшуку транспортного засобу марки ВАЗ «210934» д.н.з. НОМЕР_1 вилучено свіжовиловлену рибу, а саме: лин - 13 шт.
Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 27919/21-48 від 08.10.2021 за результатами проведення інженерно екологічної експертизи розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного видобутку живих водних біоресурсів підтверджується на загальну суму 64 994 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», ознаками істотної шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в результаті незаконного видобутку риби яке відбулося 10.06.2021 в акваторії Канівського водосховища є «вилов риби в період нересту» та «добування великої кількості риби, отже шкода, є істотною.
Таким чином організована група у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, за допомогою заборонених заздалегідь заготовлених знарядь лову, а саме рибацьких сіток, в акваторії Канівського водосховища без відповідного дозволу на вилов водних живих біоресурсів, достовірно знаючи про обмеження господарської діяльності на водоймах в зв'язку з нерестом, з корисливого мотиву, в заборонений час, в порушення п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства затверджених наказом Державного Комітету рибного господарства України від 15.02.1999 № 99, п. 14 ст. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського та спортивного рибальства», ст. 27 Закону України «Про тваринний світ'та наказу Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 15.03.2021 № НОД-6816 «Про заходи із забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту»,провели незаконний вилов живих біоресурсів, а саме риби в кількості: білизна - 2 шт., плітка - 42 шт., плоскирка - 20 шт., лин - 20 шт, карась сріблястий - 7 шт, чим заподіяли істотної шкоди державі.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, способом масового знищення риби, вчинене організованою групою, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 249 КК України.
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури клопотання підтримала в повному обсязі. Просила задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечувала щодо задоволення клопотання, посилаючись на відсутність доказів, що обґрунтовують як саму підозру її підзахисному у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, так і відсутність доказів, що обґрунтовують клопотання. Крім того, захисник повідомила, що її підзахисний зявляється на всі виклики слідчого і не ухиляється від виконання своїх процесуальних обов'язків.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, заслухавши думку учасників даного клопотання дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків передбачених цим кодексом.
Так, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті зазначеного Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 249 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 249 КК України, повністю підтверджується його власними показаннями та зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема:
-протоколи допиту свідків;
-висновок судової інженерно-екологічної експертизи;
-протоколами обшуків;
-протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що існує ризик ухилення підозрюваного від явки до слідчого, прокурора та суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про його особу, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що саме такий запобіжний захід, зможе на даному етапі запобігти доведеному ризику та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку.
Частиною другою статті 179 КПК України передбачено, що підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 179, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити частково.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язок: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначити двомісячний термін дії обов'язку, покладеного на підозрюваного.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1