Справа №305/83/22
Провадження по справі 2/305/271/22
22.02.2022. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Вербещука В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем по справі зареєстрували шлюб 15 листопада 1992 року у виконкомі Білинської сільської ради народних депутатів Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №12. Від шлюбу народилося четверо дітей, двоє з яких є неповнолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Причина розпаду сім'ї - останній період, між ними часто виникали різного роду сварки та непорозуміння, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю. Вона втратила почуття любові та поваги до чоловіка. На даний час, між ними припинено ведення спільного господарства. Впевнившись в тому, що сім'я розпалася остаточно, відновити її неможливо, просить шлюб укладений між нею та відповідачем - розірвати. Витрати по сплаті судового збору залишає за собою.
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_5 від 24.01.2022 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін. Надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилася. 19.01.2022, разом із позовною заявою, подала письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. На розірванні шлюбу наполягає.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи була належним чином повідомлений, що стверджується роздруківкою з трекінгу відправлень "Укрпошти". Причину неявки суду не повідомив. Відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідачем у встановлений судом строк відзив не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.
Згідно частини 1 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 15 листопада 1992 року у виконкомі Білинської сільської ради народних депутатів Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №12.
Від шлюбу народилося четверо дітей, двоє з яких є неповнолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В роз'ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Поряд з цим, у відповідності до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Із статті 56 СК України вбачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
Позивач, ОСОБА_1 ,у позовній заяві зазначила, що миритися з чоловіком за будь-яких обставин не бажає. Відповідач, ОСОБА_2 відзиву на позов чи клопотання про надання строку на примирення не подавав. Таким чином, враховуючи, що шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не може бути збережений, оскільки зазначені обставини свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивача, порушує її особисті інтереси, що має істотне значення.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що сторони не змінювали своїх прізвищ під час реєстрації шлюбу.
В силу вимог ст.115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Отже, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), для виконання.
Питання про відшкодування судових витрат позивачем не ставилося.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 15 листопада 1992 року у виконкомі Білинської сільської ради народних депутатів Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №12 - розірвати.
Судові витрати залишити за позивачем.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_1 .
Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), для виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуюча: М.О. Марусяк