Справа № 200/3313/19
Провадження № 2/932/1009/21
21 лютого 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участі секретаря судового засідання Мотуз Я.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -
У лютому 2019 року позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що 05.08.2011 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3 600, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява від 05.08.2011 р. разом із запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому Договором. Відповідач умови договору належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем станом на 31.01.2019 року у розмірі 82 067,32 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 435,38 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 72 947,78 грн., пені та комісією у розмірі 1 300, 00 грн., штрафу відповідно до п. 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та у розмірі 3 884,16 грн. (процентна складова).
З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 82 067,32 грн., а також судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн.
Справа перебувала в провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 , якого рішенням Вищої ради правосуддя від 07.07.2020 р. № 2049/0/15-20 звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом повторного автоматичного розподілу від 02.04.2021 року справу передано судді Кондрашова І.А.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року справу прийнято в провадження судді Кондрашова І.А. та вирішено продовжувати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник позивача надав заяву, відповідно до якої просив провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, оскільки до суду не надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та проведенням судового засідання, суд, враховуючи ціну позову, категорію та складність справи, дійшов висновку про розгляд спору за наявними у справі матеріалами (доказами), без проведення судового засідання.
В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 05.08.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 82 067, 32 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості (базова ставка), з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В подальшому процентна ставка неодноразово збільшувалася.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 31.01.2019 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 82 067,32 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 435,38 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 72 947,78 грн., пені та комісією у розмірі 1 300, 00 грн., штрафу відповідно до п. 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та у розмірі 3 884,16 грн. (процентна складова).
Відповідно змісту ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Поняття кредитного договору визначено у ст. 1054 ЦК України. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
З аналізу наведених слідує, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором, і сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Як вбачається із заяви-анкети № б/н від 05.08.2011 року, остання містить лише анкетні дані відповідача. Розміру кредитного ліміту, інших істотних умов кредитування, зокрема, розміру та порядку нарахування процентів, неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, порядок нарахування заборгованості у випадку прострочення кредиту, анкета-заява не має. Натомість є посилання на Умови та Правила надання банківських послуг, Правила надання послуг (виконання робіт), Тарифи банку, з якими ознайомився відповідач шляхом підписання заяви-анкети.
Проте ані сама заява-анкета, ані інші матеріали справи, не містять доказів того, які саме Умови, Правила і Тарифи банку розумів відповідач, ознайомився та погодився із ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «ПриватБанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати заборгованості за простроченим тілом кредиту, неустойку (пеня), у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 654 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Критерієм виділення з усіх цивільно-правових договорів договору приєднання є не природа зобов'язань, що виникли, як це має місце при диференціації договірних зобов'язань і не характер діяльності однієї із сторін (публічний договір), а спосіб укладення договору, а саме шляхом приєднання однієї зі сторін до умов договору, які визначені другою стороною в формулярах або інших стандартних формах, які мають конкретизований, сталий зміст, тобто не змінюються протягом тривалого часу.
На переконання суду, застосування до виниклих правовідносин правил, передбачених ч.ч. 1-2 ст. 634 ЦК України, відповідно до яких сторона в спрощеному порядку може укласти кредитний договір шляхом приєднання до умов та правил надання банківських послуг, є неможливим, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про сплату, процентів, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком анкета-заява № б/н від 05.08.2011 року, копія Умов та правил надання банківських послуг, Тарифи, що містяться на сайті позивача, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Саме таких правових висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 382/327/18-ц, у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що відповідач не виконував належним чином умови кредитного договору в частині своєчасної сплати кредитних коштів, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3 435, 38 грн.
Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач має право вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язки із повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
На підставі цього, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3 435, 38 грн.
Щодо вимог про стягнення процентів, слід відзначити таке.
Згідно ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач був повідомлений про розмір процентної ставки по кредиту, а оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку не є складовою кредитного договору, суд констатує, що відсутні правові підстави для стягнення заявлених позивачем відсотків у розмірі 72 947,78 грн., тому в цій частині позову слід відмовити.
Також, в анкеті - заяві б/н від 05.08.2011 року відсутня інформація про розмір штрафів пені та комісії, тому суд вважає, що у задоволенні вимог в частині стягнення штрафів у розмірі 500, 00 грн. (фіксована частина) та у розмірі 3 884,16 грн. (процентна складова), пені та комісії у розмірі 1 300, 00 грн. також треба відмовити.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути суму судового збору в розмірі 960, 50 грн. пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 253-267, 526, 530, 536, 654, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 258, 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКППНОМЕР_1 ) про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКППНОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 435 (три тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКППНОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень, 00 коп.
В решті позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 30 днів з дня отримання ними копії рішення.
Рішення набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, або через 30 днів з дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ