Справа № 200/13862/16-ц
Провадження 2/932/2825/21
16 листопада 2021 року м. Дніпро Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Куцевола В.В.
при секретарі - Рибалці В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -
Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитом у розмірі 302013,85 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 27.03.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №11323808000. 26.03.2015 року була укладена додаткова угода № 3 до Договору про надання споживчого кредиту №11323808000.
В якості забезпечення виконання умов кредитного договору між ВАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11323808000/2 від 27.03.2008 року з відповідною додатковою угодою № 1 від 26.03.2015 року.
Відповідачі неналежним чином не виконували умови кредитного договору, через що виникла заборгованість у розмірі 302013,85 грн.
Представником відповідачів надано відзив, у якому зазначає, що 16.03.2016 року банк надіслав на адресу відповідачів вимогу про дострокове погашення заборгованості. Відповідачами повністю виконано дану вимогу та виплачено кошти, що виставлялись банком у вимозі. Окрім цього, позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами до поручителя - ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 02.02.2021року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 03.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідачів у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Через це суд, спираючись на норми ст. 247 ЦПК України, розглянув справу за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем та відповідачами письмових доказів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 27.03.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №11323808000.
26.03.2015 року була укладена додаткова угода № 3 до Договору про надання споживчого кредиту №11323808000.
В якості забезпечення виконання умов кредитного договору між ВАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11323808000/2 від 27.03.2008 року з відповідною додатковою угодою № 1 від 26.03.2015 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 11323808000, станом на 28.07.2016 рік борг становить - 302013,85 грн., який складається з: заборгованості за кредитом - 292345,15 грн.; заборгованості за пенею - 9668,70 грн..
Згідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язань внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язань; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Непогашення відповідачем кредиту та несплата відсотків за користування кредитом є діями, які істотно порушують умови договору та вимоги ст. 525 ЦК України, яка передбачає недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 543 Цивільного Кодексу України позичальник і поручитель несуть солідарну відповідальність за невиконання зобов'язань за договором, а тому банк має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників (Позичальника / Поручителів разом, так і будь-кого з них окремо).
Відповідно до договору поруки відповідач, як поручитель поручається за виконання боржника обов'язків, які виникли на підставі договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
За змістом частини другої статті 1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
На виконання умов договору, відповідачам була направлена вимога від 16.03.2016 року про дострокове повернення кредиту.
Згідно даної вимоги від 16.03.2016 року Банк вимагав сплатити заборгованість станом на 14 березня 2016 року у розмірі 298402, 53 грн.
В даній вимогі вказано, що у випадку не усунення порушень на 32 день з дня отримання цієї вимоги Банк вимагає виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, а саме, сплатити Банку заборгованість по поверненню суми кредиту в повному обсязі.
Фактично Банк вимагає достроково погасити всю заборгованість по кредитному договору чим фактично змінив строк дії договору встановивши новий, а саме, на 32 день з дня отримання вимоги (23 травня 2016 року).
Реалізуючи своє право, передбачене вищезазначеною частиною статті 1050 ЦК України, надсилаючи вимогу про повне дострокове повернення всієї суми кредиту разом із нарахованими процентами та штрафними санкціями, кредитор в односторонньому порядку змінює строк виконання зобов'язання за кредитним договором і строк виконання зобов'язання за договором настає достроково.
Логічним є те, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове стягнення заборгованості та реалізація такого права є волевиявленням кредитора, який бажає повернути достроково надані боржнику кошти через порушення ним кредитної дисципліни, при цьому добровільно відмовляючись отримувати прибуток у вигляді відсотків за користування кредитом, які б могли бути отримані до закінчення строку дії кредитного договору.
Направлення вимоги про дострокове стягнення з позичальника всієї суми заборгованості за кредитним договором достроково змінює зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту частинами до певної дати на обов'язок по поверненню достроково всієї суми заборгованості за кредитним договором.
Великою Палатою Верховного Суду було винесено постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), в яких сформовано позицію, відповідно до якої: «Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першою статті 1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.»
Так, судом досліджено відповідь від 12.03.2020 року № 24-1-01/23727, яка надана позивачем відповідачу на її запит. В даній відповіді вказано, що загальна сума сплачених коштів після вимоги про дострокове погашення заборгованості становить 312 986,62 грн., у тому числі після зміни строку повернення кредиту (з 23.05.2016 року) - 296705,00 грн. Згідно позовних вимог заборгованість станом на 28.07.2016 року становила 302013,85 грн.
Згідно наданих представником відповідачів квитанцій, ОСОБА_1 після 23.05.2016 року сплатила на користь позивача кошти у загальній сумі 302015,00 грн.
Доводи відповідачів про погашення заборгованості, яка є предметом розгляду в даній справі з боку позивача не спростовані належними доказами. Відповідач жодних пояснень з приводу спрямування коштів сплачених ОСОБА_1 у розмірі 302015,00 грн. не надав.
Разом з цим, з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики, ці зобов'язання вважаються припиненими.
Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника - зобов'язання за кредитним договором припиняється.
У зв'язку з тим, що відповідачами після 23.05.2016 року сплачено кошти у 302015,00 грн. на погашення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-84, 258, 259, 265, 268, 272-273, 280-284, 288, 352-355 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя В.В. Куцевол