У Х В А Л А Справа № 932/723/22
Провадження № 2-з/932/38/22
14 лютого 2022 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Куцевола В.В., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч Сергій Анатолійович про витребування майна з чужого незаконного володіння, припинення права власності та визнання права власності,-
27.01.2022 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч Сергій Анатолійович про витребування майна з чужого незаконного володіння, припинення права власності та визнання права власності, яка ухвалою суду від 31.01.2022 року залишена без руху.
08.02.2022 року до суду надійшла заява представника позивачки про усунення недоліків позову, що визначені в ухвалі суду від 31.01.2022 року.
08.02.2022 року до суду надійшла заява представника позивачки про забезпечення позову, у якій він прохає заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 , зокрема заборонити реєстрацію, перереєстрацію права власності, внесення будь-яких змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Заяву обґрунтовує наступним чином. Предметом спору є квартира АДРЕСА_1 . 09.12.2021 року приватним нотаріусом Кулінчем С.А. зареєстровано право власності на цю квартиру за відповідачем - ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Зазначені реєстраційні дії є незаконними та призвели до протиправного позбавлення позивачки права власності на нерухоме майно. Відповідач має можливість у будь-який час розпорядитись квартирою, що утруднить виконання рішення суду або взагалі зробить неможливим ефективний захист права позивачки у цьому провадженні.
Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року відкрито провадження у справі.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про її задоволення за наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, видом забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язані із предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що є узагальненням судової практики з розгляду цивільних справ певної категорії, яку імплементовано у державі, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно, суд, за клопотанням позивача, може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного. Предметом спору є витребування з чужого незаконного володіння квартири АДРЕСА_1 , припинення права власності відповідача на цю квартиру та визнання права власності позивачки на це майно.
Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 280043782 від 19.10.2021 року, власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2007 року, була ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 295098895 від 18.01.2022 року, 09.12.2021 року зареєстровано право власності ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на спірну квартиру. Підставою реєстрації права власності за відповідачем є договір іпотеки від 27.02.2007 року та дублікат договору іпотеки від 06.11.2020 року.
Позивачка посилається на протиправне, з порушенням встановленої Законом України «Про іпотеку» та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» процедури, набуття відповідачем права власності на належне їй раніше житло.
Викладені позивачкою обставини спору та надані докази вказують на реальність спору між нею та відповідачем.
Внаслідок того, що після проведення реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» останнє має можливість у будь-який час, на власний розсуд, розпорядитись спірним майном, вважаю, що дійсно існує загроза відчуження спірного нерухомого майна відповідачем.
В цей же час, майбутнє рішення суду при задоволенні позовних вимог примусовому виконанню не підлягатиме, а матиме наслідком відновлення становища, яке існувало до порушення - відновлення запису про право власності на спірне нерухоме майно за позивачкою.
Невжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на знаходження спірного майна у власності відповідача, унеможливить ефективний захист права власності позивачки, оскільки згідно із вимогами п. 5 ч. 1 ст. 24 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Тому, для того, щоб титульний власник майна залишився незмінним, заяву позивачки про забезпечення позову необхідно задовольнити, заборонивши державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчинення будь-яких реєстраційних дій з внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, забезпечить залишення у власності відповідача спірного нерухомого майна, усуне виникнення ситуації, коли відновити становище, що існувало до порушення права, тобто забезпечити ефективний захист права, буде неможливо внаслідок зміни титульного власника майна, і, в той же час, відповідач, як титульний власник майна, не позбавляється можливості володіти та користуватися своїм нерухомим майном.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 260, 353 ЦПК України, -
Заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованим власником якої є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2 оф. 205).
Стягувачем за цим виконавчим документом є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 14.02.2025 року.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя В.В. Куцевол